АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-кп/793/15/13 Головуючий по 1 інстанції

Категорія: ст.186 ч.2 КК України Семеняка О.М.

Доповідач в апеляційній інстанції Тапал Г.К.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2013 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Тапала Г.К.

суддів Шкреби Р.Д., Неділька М.І.

секретаря судового засідання Бєлан О.В.

за участю прокурора Якушиної О.В.

розглянувши кримінальну справу за апеляціями прокурора Степанець Б.М., який брав участь у судовому провадженні, обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 25 грудня 2012 року, яким

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Канів

Черкаської області, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого,

засудженого за ст.186 ч.2 КК України на чотири роки позбавлення волі.

Вирішені питання про речові докази та судові витрати по справі.

Згідно з вироком ОСОБА_3 визнано винним та засудженого за те, що він, будучи раніше неодноразово судимий, а саме: 21.03.2002 р. за ст.185 ч.3 КК України на 4 роки позбавлення волі, 18.02.2009 року за ст.309 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі, будучи звільненим з місць позбавлення волі 18.02.2010 року. повторно вчинив злочин проти власності.

Він 10.10.2012 року, близько 12 годин, діючи повторно, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території школи № 1 по вул. 1 Травня в м.Каневі, з метою відкритого викрадення чужого майна штовхнув ОСОБА_4, внаслідок чого вона упала на землю, та відкрито заволодів її сумкою, телефоном, сім-картою, гаманцем, парасолькою, грошовими коштами, а всього на загальну суму 533 грн.88 коп.

Обвинувачений ОСОБА_3 в апеляції просить пом'якшити призначене покарання, застосувати до нього ст.69 КК України. Він посилається на те, що суд необґрунтовано врахував вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, оскільки перед вчиненням злочину він випив тільки 0,5 л пива. ОСОБА_3 просить також врахувати, що він проживає з своєю бабою, 70 років, якій постійно надавав фізичну допомогу, злочин вчинив із-за тяжкого матеріального становища, щиро кається у вчиненому, активно сприяв слідству, відноситься до осіб, що постраждали від Чорнобильської катастрофи.

Прокурор Степанець Б.М. подав апеляцію, просить вирок скасувати внаслідок м'якості та постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_3 на 5 років позбавлення волі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого, який підтримав свою апеляцію, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляцій обвинуваченого і прокурора Степанця Б.М., перевіривши справу, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляцій.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину та правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ст.186 ч.2 КК України в апеляційних скаргах не оспорюються.

Доводи прокурора про невідповідність призначеного ОСОБА_3 покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого і доводи ОСОБА_3 про призначення більш м'якого покарання із застосуванням ст.69 КК України не відповідають обставинам, викладеним у вироку.

Так, при призначенні покарання ОСОБА_3 суд урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Зокрема, взяв до уваги його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, віднесення до категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Суд правильно виходив з того, що злочин обвинувачений вчинив у стані алкогольного сп'яніння, т.я. ОСОБА_3 давав показання, що він випив 1 літр міцного пива «Арсенал», перебував у стані алкогольного сп'яніння, злочин вчинив під впливом алкоголю. Суд також врахував і те, що обвинувачений раніше судимий за злочин проти власності.

З урахуванням всіх наведених обставин у їх сукупності суд призначив ОСОБА_3 чотири роки позбавлення волі, яке є мінімальним покаранням за ст.186 ч.2 КК України, і законних підстав для застосування до нього ст.69 КК України колегія суддів не вбачає. Обране покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, воно є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Підстав вважати покарання явно несправедливим внаслідок м'якості, про що йдеться у апеляційній скарзі прокурора, немає.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування вироку щодо ОСОБА_3, не виявлено.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3 та прокурора Степанця Б.М., який брав участь у судовому провадженні, залишити без задоволення, а вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 25 грудня 2012 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя Г.К. Тапал