Справа № 2-251/07 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

16 листопада 2007 року В.Писарівський районний суд Сумської області в складі:

головуючого - судці                         Семенової О.С.,

при секретарі -                                  Гордієнко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. В.Писарівка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення моральної / немайнової/ шкоди ,-

встановив:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом про стягнення з відповідачів у солідарному порядку моральної шкоди у розмірі 8 000 грн., мотивуючи свої вимоги тим, щоі 1 вересня 2004 року близько 11 години у неї виникла сварка з відповідачами через те, що вона випасала своїх кіз на сусідній земельній ділянці, а саме ОСОБА_2 з ОСОБА_3. висловили їй претензії з приводу цього, на що вона грубо відповіла їм, почалась сварка, під час якої вони нанесли їй удари руками та ногами по різним частинам тіла, на їх крик вийшов її співмешканець ОСОБА_6., який став її захищати. Тоді до них приєднався відповідач ОСОБА_4., який разом з ОСОБА_3. наносили удари ОСОБА_6., вона стала захищати співмешканця, а ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. продовжували наносити їй удари руками та ногами по різним частинам тіла, на місце конфлікту прийшов ОСОБА_5, який теж наносив їй удари руками та ногами по тілу та один удар рукою у обличчя. 12 вересня 2004 року вона звернулась з заявою до В-Писарівського райвідділу міліції, отримала направлення до судмедексперта, за висновком якого у неї виявлені легкі тілесні ушкодження. Вважає, що неправомірними діями відповідачів їй спричинена істотна моральна шкода, яка виразилась у її фізичному болю і стражданнях, від чого вона переживала, була принижена її честь та гідність, порушений нормальний спосіб життя.

У судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги уточнила і пояснила суду, що оскільки їй стало відомо, що відповідач ОСОБА_4. померіб жовтня 2007 року, тому вона зменшує свої позовні вимоги до 6 000 грн., виходячи з того, що з кожного з трьох відповідачів необхідно стягнути по 2 000 грн. В іншій частині вона свої позовні вимоги підтримала та надала аналогічні пояснення.

Відповідачі заявлений позов не визнали повністю.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що протягом декількох років у неї з позивачкою склались неприязнені стосунки через те, що остання без її дозволу випасає своїх кіз на земельній ділянці, що їй залишилась за заповітом. Так, 11 вересня 2004 року близько 11 години вона побачила, що позивачка знову прив'язала своїх кіз на її ділянці і разом зі своєю сестрою ОСОБА_3. пішли туди, щоб відв'язати кіз. До них підійшла позивачка, між ними виникла сварка, ОСОБА_1 нападала на неї, вона захищалась, при цьому позивачка вдарила її металевим ланцюгом по нозі. Вони з ОСОБА_3. витягли кілки та ланцюги, якими були прип'яті кози, в цей час вийшов співмешканець позивачки ОСОБА_6., став сваритись, тоді підійшли ОСОБА_4. та ОСОБА_5, придержали ОСОБА_6. та припинили сварку. Ніяких тілесних ушкоджень ніхто з них позивачці не наносив.

Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що 11 вересня 2004 року

2

приїхала у гості до сестри, ОСОБА_2, їх чоловіки, ОСОБА_4. та ОСОБА_5, пішли до магазину, а вони - виганяти кіз позивачки з земельної ділянки сестри, витягли кілки, забрали ланцюги, якими були прип'яті кози, в цей час прийшла позивачка, затіяла сварку, її ніхто не займав, ніяких ударів їй не наносили, навпаки, вона вдарила ОСОБА_2 цепком по нозі. На крик вийшов співмешканець позивачки, ОСОБА_6., який став лаятись нецензурно, в цей час підійшли їх чоловіки та припинили сварку.

Відповідач ОСОБА_5 у судовому пояснив, що 11 вересня 2004 року близько 11 години коли вони з ОСОБА_4. вийшли з магазину, почули крик, коли підійшли, то побачили, що відбувається сварка між позивачкою та ОСОБА_2 і ОСОБА_3., а ОСОБА_6. нецензурно кричав на адресу відповідачки ОСОБА_2, він йому зробив зауваження, щоб той припинив лайку, але він хотів ще й вдарити її, тоді ОСОБА_4. взяв його за одяг та придержав, щоб він припинив висловлюватись нецензурно, у цей час підійшла позивачка захистити співмешканця, тоді ОСОБА_4. штовхнув її рукою по голові.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, вважає, що позовні вимоги  не підлягають  задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Оглянувши матеріал № 487 про відмову у порушенні кримінальної справи за письмовою заявою ОСОБА_1, судом установлено, що 12 вересня 2004 року позивачка звернулась з заявою до В-Писарівського райвідділу міліції на її побиття ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_3. / а.с.2/. Після проведеної перевірки була винесена постанова від 20 вересня 2004 року про відмову в порушенні кримінальної справи / а. м. 8/. Постановою від 9 лютого 2005 року прокурора В-Писарівського району скасовано постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та направлення матеріалів для проведення додаткової перевірки / а.м.12/. Постановою від 25 лютого 2005 року знову відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю у діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ст. 296 КК України / а.с.9/. Дана постанова позивачкою не оскаржувалась. Відповідно до акту судово-медичного обстеження № 449 при огляді ОСОБА_1 виявлені такі тілесні ушкодження : синці лоба зліва, щоки зліва, лівого стегна, які відносяться до легких тілесних ушкоджень / а.м. 18/.

З характеристики сільського голови вбачається, що ОСОБА_1 на території села зарекомендувала себе як інтриганка та скандалістка, повагою серед односельців не користується / а.с. 21/.

Свідок ОСОБА_6. у судовому засіданні показав, що він є квартирантом позивачки, а не співмешканцем, 11 вересня 2004 року знаходився у будинку, а вийшовши на вулицю близько 11 години, почув крик, пішов на город та побачив, що між позивачкою та відповідачками ОСОБА_2 та ОСОБА_3. відбувається сварка, ОСОБА_2 тримала позивачку ланцюгом за шию, а ОСОБА_3 в цей час наносила їй удари ногами по тілу, він підійшов до них, став лаятись, в цей час підійшов ОСОБА_4., схватив його за одяг та вдарив рукою по голові, позивачка стала його захищати, у цей час ОСОБА_5 вдарив її рукою по обличчю.

Проте суд підходить критично до даних показів свідка, оскільки вони суперечать матеріалам справи, а саме в усіх документах зазначено, що він є співмешканцем позивачки, про що як сам пояснював / а.с. 4/, так і пояснювала позивачка. Тому у суду є підстави для того, щоб не брати ці покази в якості доказу по справі, так як свідок у даному випадку є заінтересованою особою.

Відповідно до ч. ч.1-2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд дійшов висновку, що позивачка не довела ті обставини, на які посилалась як на

3

підставу своїх вимог. По справі відсутній будь-який доказ, що свідчить, що саме відповідачі

своїми діями спричинили   їй дані легкі тілесні ушкодження. А тому не має і підстав для

відшкодування їй моральної шкоди.

На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову, так як позивачка не надала суду доказів вини відповідачів у спричиненні їй шкоди, неправомірності їх дій та причинного зв'язку між ними та спричиненою шкодою.

Керуючись ст.ст. 23, 1167 ЦК, ст. 10,60, 212, 213, 215 ЦПК України, суд

Вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення моральної / немайнової/ шкоди - відмовити за безпідставністю вимог.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10- ти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Сумської області через В-Писарівський районний суд .