копія

Справа №2218/20300/2012

Провадження №11/792/197/13 Головуючий в 1-й інстанції Антонюк О.В.

Категорія:ч.1 ст.126 КК України Доповідач Ващенко С.Є.

О К Р Е М А У Х В А Л А

12 березня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Ващенка С.Є.,

суддів Бондар В.В., Курдзіля В.Й..,

з участю потерпілого ОСОБА_1.,

його представників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

засудженого ОСОБА_4,

його захисника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_1. на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 05 грудня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

Цим вироком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, водія ПП «ОСОБА_7», раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, і призначено покарання у виді штрафу в розмірі 800 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1. задоволено частково: стягнуто з засудженого ОСОБА_4 на його користь 300 грн. - матеріальної шкоди та 2500 грн. - моральної шкоди. В решті позовних вимог відмовлено.

За вироком суду близько 21 год. 30 хв. 23 червня 2011 року, поруч з будинком №17, що по вул. Л. Українки у м. Хмельницькому, ОСОБА_4, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, через відмову потерпілого ОСОБА_1. негайно пригостити його спиртними напоями з нагоди дня народження потерпілого, умисно наніс останньому взутою в кросівок ногою один удар в ліве вухо та один удар кулаком в голову. Внаслідок вказаних дій підсудного потерпілому ОСОБА_6 було заподіяно фізичний біль.

За змістом апеляції, не заперечуючи обставин вчинення злочину та погоджуючись з кваліфікацією дій засудженого, потерпілий просив апеляційний суд вирок суду першої інстанції скасувати та постановити свій вирок, яким призначити ОСОБА_4 більш суворе покарання - у виді виправних робіт на строк 1 рік, а також задовольнити його цивільний позов в повному обсязі. При цьому посилався на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого і вважав таке покарання за своїм видом та розміром явно несправедливим внаслідок його м'якості. Звертав увагу на зухвалість вчинення злочину, яка виразилася у тому, що ОСОБА_4 наніс йому удар несподівано, в той час, коли він (ОСОБА_1) сидів у автомобілі ремонтуючи його і не міг захиститися; що до нанесення ударів та після того ОСОБА_4 висловлював образи на його адресу та на адресу його близьких, а також, що в перервах між судовими засіданнями підсудний продовжував ображати його та його сім'ю. Акцентував увагу й на тому, що ОСОБА_4 наніс йому удари у день, коли йому виповнилося 30 років, завідомо знаючи, що застосовує насильство до хворої людини. Наголошував на тому, що засуджений не попросив у нього вибачення і не відшкодував йому жодної копійки. Вказував на те, що рішення про часткове відшкодування матеріальної шкоди необґрунтоване, а оцінка моральної шкоди у 2500 грн. є несправедливою, оскільки така сума не може компенсувати витрат на відновлення його здоров'я та нормалізацію життя.

Апеляцію потерпілого в межах його апеляції задоволено частково. Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 05 грудня 2012 року щодо ОСОБА_4 в частині вирішення цивільного позову про відшкодування моральної шкоди змінено: стягнуто з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_1 10000 (десять тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди.

Цей же вирок в частині вирішення цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства до того ж суду в іншому складі.

В решті вирок залишено без зміни.

При апеляційному розгляді справи було виявлено, що органом дізнання (ЦВМ ХМВ УМВС в Хмельницькій області) тричі - 02.07.2011., 19.11.2011. та 19.01.2012. виносилися постанови про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.129 та 296 КК України, і тричі відповідно 11.11.2011., 13.01.2012. та 30.01.2012. ці постанови прокурорами прокуратури м. Хмельницького скасовувалися як такі, що винесені передчасно, і направлялися органу дізнання для додаткової перевірки.

Однак в подальшому рішення щодо наявності чи відсутності у діях ОСОБА_4 ознак вказаних злочинів ні органом дізнання, ні слідчим, який розслідував кримінальну справу №26/8208, порушену за фактом спричинення ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, в порушення вимог ст.ст.22, 97 КПК України не приймалося, дійсні мотиви, з яких ОСОБА_4 наносив потерпілому удари, належним чином не з'ясовані і не оцінені, хоча це має істотне значення для правильного вирішення справи. Слідчим було відмовлено лише в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_4 за відсутністю у його діях складу злочину, передбаченого ст.122 КК України.

Таким чином, завдання, визначене у ст.2 КПК України 1960 року, фактично залишилося не виконаним.

На підставі викладеного, керуючись ст.380 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

На виявлені недоліки органів дізнання та досудового слідства міста Хмельницького звернути увагу прокурора Хмельницької області.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області С.Є.Ващенко