АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Провадження №22-ц-790-1254-2013 р. Гол. 1 інст Мороз О.І.
Справа № 2-ц-2003-9-2012 р. доповідач Ларенок В.І.
Категорія про стягнення шкоди
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Ларенка В.І.
суддів -Міненкової Н.О., Бородіна М.М.,
при секретарі - Ленюк Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 7 листопада 2012 року по справі за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Червона зоря» до ОСОБА_2, третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ,-
встановила:
У грудні 2010 року позивач Приватне сільськогосподарське підприємство «Червона зоря звернулось у суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 17 621 грн., спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 10 вересня 2010 року директор ПСП «Червона зоря» ОСОБА_4 о 13 годині приїхав на автомобілі марки SUZUKI , державний номер НОМЕР_1, який належить підприємству, на поле підприємства. Вийшовши з автомобіля він пішов до працівників підприємства, які там працювали. Через декілька хвилин ОСОБА_2, керуючи належним йому автомобілем марки ВАЗ-21099, державний номер НОМЕР_2, здійснив наїзд на автомобіль належний підприємству , завдавши йому механічні пошкодження. Постановою Близнюківського районного судді від 27.09.2010 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП. За виконані роботи по ремонту автомобіля підприємством технічному центру сплатило 17 621 грн.
Відповідач ОСОБА_2 визнав факт наїзду на автомобіль, який належить позивачу, однак вважає, що розмір відшкодування шкоди завищений. Він погодився відшкодувати завдану шкоду у розмірі 7 000 грн.. ОСОБА_4 спочатку ці гроші взяв, а потім їх повернув, посилаючись на те, що вартість ремонту буде складати більш ніж 7 000 грн.
Третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» в судове засідання не з'явилось, надало письмові пояснення, посилалось на те, що з приводу ДТП до них ніхто не звертався.
Рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 7 листопада 2012 року позовні вимоги задоволено частково. Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Червона зоря» шкоду у розмірі 17 515 грн. і понесені судові витрати.
Не погоджуючись із таким рішенням районного суду, в апеляційний скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення, посилаючись на те, що в судовому засіданні вина його в скоєні ДТП не доказана, розмір відшкодування шкоди завищений. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивачу.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення.
Відповідно до ст.308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального й процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи частково позовні вимоги районний суд правомірно виходив з того, що з вини відповідача дідича В.В. , якій керував належним йому автомобілем, відбулася дорожньо-транспортна пригода, у результаті чого від пошкодження автомобіля позивачу причинена матеріальна шкода у розмірі 17 515 грн..
Судова колегія вважає, що дані висновки суду є правильними, оскільки вони зроблені відповідно до зібраним доказам, вимогам ст.ст. 10,60,212,213 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1187,1188, 1192 ЦК України.
Частина 2 та 5 ст.1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє цім джерелом. Ця особа відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. А згідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Як вбачається з матеріалів справи, 10 вересня 2010 року ОСОБА_2, керуючи належним йому автомобілем марки ВАЗ-21099, державний номер НОМЕР_2, здійснив наїзд на автомобіль належний позивачу , завдавши механічні пошкодження автомобілю. Постановою Близнюківського районного судді від 27.09.2010 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП. За виконані роботи по ремонту автомобіля підприємством технічному центру сплатило 17 621 грн.
Факт, що наїзд був скоєний з вини відповідача підтвердив сам відповідач ОСОБА_2, пояснення в суді першої і апеляційної інстанції. Допитані свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.
Приймаючи до уваги викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого, правильного висновку про те, що ДТП було скоєно з вини відповідача ОСОБА_2, який рухався заднім ходом, не переконався у безпеці свого маневру, внаслідок чого наїхав на стоячий автомобіль, причинив пошкодження автомобілю, який належить позивачу.
Таким чином, районним судом встановлено, що позивачу заподіяна шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, за наявності вини відповідача ОСОБА_2.
А тому районний суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду на підставі ст. 1188 ЦК України.
Згідно акту виконаних робіт від 30.09.2010 року ТОВ «Технік-Центр» офіційного дилера SUZUKI, ремонтні роботи на автомобілі виконані. Використані запчастини та матеріали на суму 10 556 грн., виконані роботи на суму 7 066 грн.. З платіжного доручення вбачається, що за ремонт автомобіля позивачем перераховано 17 621 грн. підприємству, яке відновило пошкоджений автомобіль.
Обставини події свідчать про прямий причинно-наслідковий зв'язок між отриманими пошкодженнями автомобіля та роботами проведеними по його ремонту і використаними для цього запчастинами і матеріалами.
Суд першої інстанції правильно вважав, що позивачем не доведено причинно-наслідковий зв'язок між помивкою автомобіля та скоєнню ДТП, а тому відмовив в задоволенні позову про стягнення з відповідача 106 грн. за цю послугу.
Ставлячи під сумнів розцінки ТОВ «Технік-Центр», відповідач на підтвердження того, що вони завищені жодних доказів не надав. Доводів позивача не спростував.
Відповідач фактично не визнав тільки пошкодження капота автомобіля, при цьому це не підтвердив. Навпаки, свідки ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 підтвердили в судовому засіданні про те, що капот було пошкоджено при ДТП.
Підстав вважати що розмір матеріальної шкоди визначений неправильно, у суда не було.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка та правильно визначена юридична природа цивільних правовідносин, що виникли і закон, який їх регулює.
Суд розглянув справу на підставі наданих доказів, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду постановлено згідно до ст. 213 ЦПК України, а тому воно законно і обґрунтовано.
Таким чином, районним судом встановлено, що позивачу заподіяна шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, за наявності вини тільки відповідача. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню визначений відповідно до реальної вартості відновлення пошкодженого автомобіля.
Доводи апелянта є несуттєвими й висновків суду стосовно вирішеного цивільно-правового спору вони не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 312, 313- 315, 317,319 ЦПК України, судова колегія
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 7 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду ї набирає законної сили з моменту її проголошення та
може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання
нею законної сили.
Головуючий суддя
Судді колегії