Справа № 308/3227/13-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2013 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши позовну заяву Ужгородського РЕМ ПАТ «Закарпаттяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,-

встановив:

Позивач Ужгородське РЕМ ПАТ «Закарпаттяобленерго» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, а саме: заява повинна містити найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 40 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва у суді, за винятком осіб, визначених у ст. 41 ЦПК України, однак позивачем до матеріалів позову не додана довіреність на представництво інтересів позивача належним представником.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 42 ЦПК України повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені довіреністю фізичної особи, довіреності юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника.

Зокрема ч. 8 ст. 119 ЦПК України, встановлено, що якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження. Разом з тим до матеріалів позовної заяви додано фотокопію довіреності юридичної особи на підтвердження повноваження ОСОБА_2 діяти від імені позивача, яка належним чином не завірена. Окрім цього матеріали справи, які позивач додає до справи також належним чином не завірені.

Також слід зазначити те, що відповідно до ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Питання проведення та оформлення безготівкових рахунків регулюється Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою НБУ №22 від 21.04.2004 р.

Відповідно до п. 1.13 Інструкції, ця Інструкція встановлює правила використання під час здійснення розрахункових операцій таких видів платіжних інструментів: платіжного доручення (додаток 2).

Відповідно до п. 2.7 Інструкції примірник розрахункового документа (незалежно від способу його виготовлення), реєстр платіжних вимог, які залишаються в банку, мають містити відбиток печатки (якщо картка із зразками підписів та відбитка печатки містить відбиток печатки) і підписи/підпис відповідальних/ої осіб/особи.

Відповідно до п.2.8 Інструкції, під час підписування розрахункового документа не дозволяється використання факсиміле, а також виправлення та заповнення розрахункового документа в кілька прийомів.

Відповідно до п. 42 ч. 2 Додатку 8 до інструкції, одним з обов'язковим реквізитом розрахункового документу розрахунковий документ засвідчується підписами керівника (його заступника) і головного бухгалтера (його заступника) банку або підписами уповноважених осіб згідно з внутрішніми нормативними документами банку та відповідального виконавця банку.

Відповідно до п.п. 50 Додатку 8 до інструкції, у розрахунковому документі зазначається дата отримання банком платника розрахункового документу, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

Таким чином, платіжне доручення оформлено з порушенням вимог Інструкції, а саме: не містить підписів керівника, головного бухгалтера банку, а тільки підпис невідомої особи, про яку не зазначено чи є керівником філії - Закарпатського обласного управління ВАТ «Державний ощадний Банк України» або його головним бухгалтером, або відповідальним виконавцем банку, а тому не може бути прийнято судом як належний доказ сплати судового збору.

Тому слід надати до суду за формою, встановленою Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України за № 22 від 21.01.2004 року, із зазначенням у платіжних дорученнях обов'язкових для заповнення реквізитів як то: підписів відповідального виконавця, відбитків штампа банку, відміток про дату реєстрації банком платіжного доручення про сплату платежів до бюджету, яким незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення, є заповнення в платіжному документі реквізиту "Дата надходження", платіжні документи у підтвердження як цієї оплати.

Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003 рокузатверджено Національний стандарт України „Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003. Пунктами 1.1, 5.26, 5.27 Стандарту визначено, що при видачі копії документів, які виходять від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, робиться відмітка про засвідчення копії, яка складається зі слів: «Згідно з оригіналом, назва посади, особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали, прізвище, дата засвідчення копії».

Використання факсимільного підпису при засвідченні копій документів не допускається. Підпис посадової особи, яка засвідчує копію документа засвідчується відбитком печатки підприємства, установи та організації, яка її видає.

Також слід зазначити, що згідно платіжного доручення було встановлено, що позивач не в повній мірі сплатив судовий збір. Зокрема Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, встановлено, що за подання позовної заяви майнового характеру сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, а отже позивачу слід сплатити 229,40 грн. (натомість позивачем сплачено лише 14,80 грн.).

Окрім вищенаведеного позивач надає до позовної заяви клопотання про витребування доказів, однак не сплатив за дану вимогу судовий збір відповідно до законодавства України.

Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 1 листопада 2011 року (далі - Закон), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Згідно ч.1 ст. 4 Закону, судовий збір справляється у розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

п. 13 ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу заяви про забезпечення доказів або позову сплачується судовий збір у розмірі 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, а отже позивачу необхідно сплатити судовий збір за вищевказану заяву (клопотання) у розмірі 114,70 грн.

Окрім вищенаведеного, ч. 3 ст. 118 ЦПК України передбачено, що позовна заява щодо вимог, визначених у ч. 1 ст. 96 ЦПК України, може бути подана тільки в разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу або його скасування, однак позивач всупереч наведеному до матеріалів справи такої ухвали про відмову в прийнятті заяви про видачу судового наказу або його скасування не додає.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Роз'яснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

Позовну заяву Ужгородського РЕМ ПАТ «Закарпаттяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - залишити без руху.

Повідомити заявника про необхідність виправити зазначені недоліки заяви до 11 березня 2013 року, але не більше п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Фазикош О.В.