АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 33/796/396/2013 Головуючий у першій інстанції Царевич О.І.
Категорія: ст. 185-3 КУпАП Доповідач: Бець О.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 березня 2013 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Бець О.В., за участю захисника - адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 лютого 2013 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 185-3 КУпАП,
В С Т А Н О В И В :
Цією постановою ОСОБА_4 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі сімсот гривень, що становить 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із постановою судді, ухвалою слідчого судді від 04.02.2013 року задоволено клопотання слідчого в ОВС ГПУ Баклана Т.В., погоджене із заступником начальника другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Головного управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури Зінченком Є.П. про допит свідка під час досудового розслідування в судовому засіданні. Судове засідання на виконання вказаної ухвали відбувалося 06.02.2013 року та 07.02.2013 року. 07.02.2013 року в судовому засіданні було оголошено перерву на 13.02.2013 року, з метою забезпечення безпосередньої участі підозрюваної ОСОБА_4 в допиті свідка на стадії досудового розслідування в судовому засіданні, шляхом її доставки до приміщення суду, про що було повідомлено підозрювану у відповідності до вимог, передбачених ст. 135 КПК України. Окрім цього, підозрюваній вручено під розписку пам»ятку про процесуальні права та обов»язки, передбачені нормами КПК України.
11.02.2013 року на адресу слідчого судді надійшла розписка підозрюваної ОСОБА_4 про повідомлення її про час, дату та місце проведення судового засідання з допиту свідка на стадії досудового розслідування в судовому засіданні 13.02.2013 року, яка датована 08.02.2013 року. Разом з цим, підозрюваною ОСОБА_4 у вказаній розписці викладено рукописний текст, зміст якого вказує про явну зневагу до слідчого судді, яким проводиться судове засідання.
За вказаних обставин, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_4, які виразились у її образливих висловлюваннях на адресу слідчого судді у наданій підозрюваною розписці і які свідчать про явну зневагу до суду, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, а тому відповідно до ч. 4 ст. 330 КПК України, слідчий суддя негайно, оголосивши перерву в судовому засіданні, вирішив питання про притягнення підозрюваної ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову слідчого судді, вважаючи дане рішення суду таким, що не відповідає обставинам справи та яке винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обгрунтування своїх вимог зазначає, що відповідальність особи за вчиненні дії (прояв неповаги до суду) передбачена лише під час судового засідання та лише одразу після вчинення особою таких дій, для чого і оголошується перерва. Оскільки текст на розписці було написано нею 8.02.2013 року, про що свідчить дата та її підпис на вказаній розписці, то відповідно до вимог КПК України слідчим суддею мало бути вирішено питання про притягнення її до адміністративної відповідальності негайно, тобто 8.02.2013 року, про те аж ніяк не 13.02.2013 року.
Окрім того, відповідальність осіб за неповагу до суду, згідно ст.185-3 КУпАП, передбачена також лише за порушення, вчиненні під час судового засідання.
Тому, застосування до неї штрафу у розмірі 1700 грн. за неповагу до суду, суперечить нормам чинного законодавства, а саме ч. 4 ст. 330 КПК України та ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, оскільки вона на момент начебто вчинення правопорушення не знаходилась у залі судового засідання, а знаходилась на стаціонарному лікуванні у ЦКЛ № 5 м. Харкова.
Також звертає увагу суду на не відповідність висновків суду при оголошенні постанови 13.02.2013 року та викладених в судовому рішенні, а саме те, що при оголошенні вступної та резолютивної частини оскаржуваної постанови, суд визначив штраф в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, проте як вбачається із копії постанови від 13.02.2013 року сума адміністративного стягнення складає 1700 грн., а відтак суддею було проголошено судове рішення, яке не відповідає висновкам, викладеним у друкованому судовому рішенні.
Заслухавши пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_4 та просив її задовольнити, перевіривши матеріали провадження по справі № 757/2512/13-к, дослідивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Висновок слідчого судді в постанові від 13.02.2013 року про те, що в діях ОСОБА_4 вбачаються порушення, передбачені ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, які виразились у її образливих висловлюваннях на адресу слідчого судді у наданій підозрюваною розписці і які свідчать про явну зневагу до суду, слідчого судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема: ксерокопією розписки ОСОБА_4 від 8.02.2013 року з рукописним текстом, зміст якого вказує про явну зневагу до слідчого судді, яким проводиться судове засідання, в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_4 не заперечує, що саме вона написала зазначений текст, про що свідчить дата та її підпис; журналом судового засідання від 13.02.2013 року, де відображено, що вказана розписка ОСОБА_4 оглядалась в судовому засіданні та слідчим суддею оголошувалось, що рукописний текст за підписом ОСОБА_4 містить явну зневагу на адресу слідчого судді, яким проводиться судове засідання з допиту свідка (а.с. 47).
Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453- VI, незалежність судді забезпечується відповідальністю за неповагу до суду чи судді.
Відповідно до ч.1 ст. 185-3 КУпАП прояв неповаги до суду може проявлятись у вчиненні будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.
Таким чином, сукупність даних, що є у справі, свідчить про обґрунтованість та законність постанови суду про визнання винною ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП.
Що стосується доводів апелянта про те, що відповідальність особи за вчиненні дії (прояв неповаги до суду) передбачена лише під час судового засідання та лише одразу після вчинення особою таких дій, в даному випадку не може бути прийнято до уваги, оскільки зі змісту рукописного тексту, написаного ОСОБА_4 8.02.2013 року, вбачається, що остання в розписці висловила явну зневагу на адресу саме слідчого судді, суду, яка була оглянута слідчим суддею і про що було оголошено в судовому засіданні 13.02.2013 року і про що стало відомо громадськості, а тому з вказаних мотивів, слідчий суддя, відповідно до ст. ст. 330, 258 КПК України, обґрунтовано негайно прийняв рішення про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 185-3 КУпАП, для чого була оголошена перерва в судовому засіданні і після виходу з нарадчої кімнати була проголошена постанова, роз»яснено її зміст, строки та порядок оскарження.
Посилання апелянта на те, що суд при оголошенні вступної та резолютивної частини оскаржуваної постанови, визначив штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а фактично застосовано інше стягнення, то таке твердження не ґрунтується на матеріалах справи, а посилання на засоби масової інформації для суду не є належним доказом. У справі відсутні будь-які докази на підтвердження вказаних апелянтом обставин, а апеляційний суд не вправі без відповідних клопотань за власною ініціативою збирати докази у справі. Крім того, згідно постанови суду, штраф судом накладений в межах санкції, передбаченої ст. 185-3 КУпАП, при цьому суд врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, зазначивши, що обставин, що пом»якшують та обтяжують його відповідальність, судом не встановлено.
Істотних порушень норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування оскаржуваної постанови суду, апеляційним судом під час апеляційного розгляду не встановлено.
Таким чином, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В :
Постанову слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 лютого 2013 року про визнання ОСОБА_4 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП та призначення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі сімсот гривень, що становить 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_4 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду м. Києва Бець О.В.