головуючий у 1 інстанції: Рассуждай В.Я.

доповідач: Мозговенко В.В.

Ухвала

Іменем України

05 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого Мозговенка В.В.

суддів Артамонова О.А., Яременка А.Ф.

з участю:

секретаря Подчасової Ю.О.

прокурора Андреєвої Ж.М.

захисника ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Донецької області розглянула справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 на вирок Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 16 листопада 2012 року, яким:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Якутська Саха Якутія, громадянина України, працюючого, неодруженого, раніше судимого 8 квітня 2004 року Червоногвардійським районним судом м. Макіївки Донецької області за ст..355 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком у 2 роки

засуджено за ст. 121 ч.2 КК України до 7 років позбавлення волі. На підставі ст.71 ч.1 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднана не відбута частина покарання, призначена йому за попереднім вироком та остаточно призначене покарання у вигляді 7 років 6 місяців позбавлення волі.

Вироком суду встановлено, що вказаний злочин було вчинено за таких обставин.

Так, 26.06.2005 року, приблизно о 02:00 годині, між ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_5 біля приміщення кафе «Диана», розташованого по вул. Фонтанній у Червоногвардійському районі м. Макіївки на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка, у процесі якої ОСОБА_5 завдав ребром долоні один удар у шию засудженому, за що останній умисно, цілеспрямовано, з помсти, з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень, рукою зжатою у кулак, наніс потерпілому не менш як один удар у ліву скроневу частину голови, у результаті чого ОСОБА_5 впав з висоти власного зросту на асфальтну дорогу. У результаті завданого засудженим удару потерпілому були спричинені тяжкі тілесні ушкодження. ІНФОРМАЦІЯ_2 від отриманої черепно-мозкової травми з переломами кісток зведення та основи черепу з крововиливами під оболонки й у речовину головного мозку ОСОБА_5 помер.

У своїй апеляційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_1 просить суд скасувати вирок у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладеним у вироку, фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням закону. Крім того, просить суд перекваліфікувати дії засудженого на ч.1 ст.119 КК України та провадження по справі закрити у зв'язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Вислухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2 та його захисника які підтримали доводи апеляції, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, колегія суддів перевіривши матеріали справи та обсудивши доводи апеляції вважає, що вони підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як під час досудового розгляду, так і при розгляді справи у суді засуджений стверджував, що ОСОБА_5 наніс йому ребром долоні удар у шию, а він йому у відповідь ударив кулаком у голову, від чого той упав на асфальтну поверхню і згодом помер. За таких обставин суд прийшов до висновку про умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Між тим, суд не прийняв до уваги висновки комісійних судово-медичних експертиз та пояснення експерта, щодо механізму заподіяння тілесних ушкоджень заподіяних ОСОБА_5 (т.1 а.с. 196, т.1 а.с. 227, т.2 а.с.112, т.3 а.с.13).

У всіх проведених по справі експертизах експерти фактично прийшли до однакових висновків про причину смерті ОСОБА_5. Це закрита черепно-мозкова травма з переломами кісток зводу та основи черепа, крововиливами під оболонки й у рідину головного мозку.

Між тим, експерти прийшли до різного механізму заподіяння тілесних ушкоджень.

Обґрунтовуючи свій висновок, суд першої інстанції, послався на висновок першої проведеної судово-медичної експертизи № 68/1265, згідно якої черепно-мозкова травма могла виникнути від удару тупим предметом з обмеженою поверхністю, яким міг бути й кулак, у ліву скроневу частину голови з направленням удару зліва направо й можливо ззаду наперед.

Але, з висновків інших проведених по справі 4 комісійних експертиз, які були проведені у різних закладах, випливає, що черепно-мозкова травма могла утворитись від однієї ударної дії тупого предмету з переважаючою контактуючою поверхнею в ліву тім'яну ділянку голови, що можливо при падінні на площину з ударом лівою тім'яною ділянкою об асфальтове покриття. Тобто за обставин на які вказував засуджений.

Фактично всі послідуючі експерти виключили можливість заподіяння вказаного ушкодження від удару кулаком. Допитаний по справі в якості експерта ОСОБА_4 ( т.2 а.с.144) підтвердив висновок комісійної судово-медичної експертизи й добавив, що таке тілесне ушкодження могло виникнути внаслідок ефекту відстроченого падіння. Тобто коли після удару кулаком у голову зліва ОСОБА_5, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, спочатку відхилився вправо й не утримавши рівновагу впав на спину з поворотом голови вліво. Він також стверджував, що ударом кулака переломити кістки черепу неможливо, тому такий механізм завдання ОСОБА_5 черепно-мозкової травми відпадає.

Крім того, по справі не було встановлено доказів, які б свідчили, що засуджений завдаючи удару ОСОБА_5 у голову, мав умисел заподіяти йому тяжке тілесне ушкодження.

Аналізуючи висновки вказаних експертиз у сукупності з іншими доказами, зокрема послідовними показаннями засудженого про механізм спричинення тілесних ушкоджень, колегія суддів, враховуючи також принцип тлумачення сумнівів на користь засудженого, приходить до висновку, що тілесні ушкодження потерпілий отримав при падінні на асфальт в результаті завданого засудженим удару кулаком в обличчя.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що дії засудженого ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч.1 ст.119 КК України, як вбивство через необережність.

Оскільки, вказаний злочин відноситься до середньої тяжкості злочинів, а на даний час вже спливли строки давності притягнення до відповідальності, то вирок підлягає скасуванню, а справу підлягає закриттю у зв'язку зі спливом строків давності.

Крім того, оскільки ОСОБА_2 вчинив злочин під час іспитового строку, то йому було призначене покарання за сукупністю вироків. Але на даний час за попереднім вироком також спливли строки виконання вироку, тому він підлягає звільненню від відбування покарання за попереднім вироком в зв'язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку на підставі ст..80 КК України.

Колегія суддів, на підставі викладеного, керуючись ст. 365, 366 КПК України 1960 року, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію захисника засудженого ОСОБА_2 задовольнити.

Вирок Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 16 листопада 2012 року щодо ОСОБА_2 - скасувати.

Дії засудженого ОСОБА_2 перекваліфікувати на ч.1 ст.119 КК України й провадження по справі щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст.119 КК України - закрити у зв'язку зі спливом строків давності.

Провадження по справі щодо ОСОБА_2 за ч.2 ст.355 КК України - закрити у зв'язку зі спливом строків давності виконання обвинувального вироку на підставі ст..80 КК України.

Судді