04.03.2013
копія Справа № 232/6034/12
Провадження 2/127/998/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Вступна та резолютивна частини
04 березня 2013 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого - судді Король О. П.,
при секретарі Стаховій Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Вінницької міської ради та ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 21.06.2012 року №1503 та свідоцтва про право власності від 21.06.2012 року, -
В С Т А Н О В И В :
До Вінницького міського суду Вінницької області із позовом звернувся ОСОБА_1 до виконавчого комітету Вінницької міської ради та ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 21.06.2012 року №1503 та свідоцтва про право власності від 21.06.2012 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що співвласниками будинковолодіння по АДРЕСА_1 на підставі договору міни від 11.06.2003р. є позивач, на підставі рішень третейського суду від 17.01.2008р. є ОСОБА_3, свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.07.2011р. ОСОБА_4, ОСОБА_5, договору купівлі-продажу від 05.02.1985р. ОСОБА_6, договору купівлі-продажу від 12.07.1989р. ОСОБА_7, свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.09.2006р. ОСОБА_8.
Житловий будинок позивача розташований на земельній ділянці площею 1846 кв.м, зареєстрованої за землекористувачами будинковолодіння №31 (нині №21), згідно з рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 05.06.1975 року №387, що підтверджується відповідним рішенням та довідкою КП ВМБТІ від 17.03.2011 року №1287.
Суміжним землевласником є ОСОБА_2, яка здійснила самовільне будівництво на межі земельної ділянки ОСОБА_1, що є порушенням п. 3.25* ДБН 360-92** (відповідні норми передбачають для догляду за стіною будівлі земельну ділянку не меншу за 1 метр).
Позивач вказує, що зазначене самовільне будівництво порушує його права як суміжного землекористувача. Оскільки, посилаючись на зазначене будівництво ОСОБА_2 в іншому позові просить встановити земельний сервітут на право проходу до самочинно побудованої будівлі.
Позивач вважає рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради незаконним та таким, що підлягає визнанню незаконним та скасуванню, а також просить визнати недійсним свідоцтво на право власності від 21.06.2012 року, яке видане на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради від 21.06.2012 року №1503, оскільки це свідоцтво видане взамін рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 23.03.2012 в справі №206/1685, яке рішенням апеляційного суду Вінницької області від 09.07.2012р. скасовано та в задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено.
В зв'язку з вищевикладеними обставинами позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом, який до початку розгляду справи було змінено та уточнено.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені уточнені позовні вимоги і просив суд визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 21.06.2012 року № 1503 та визнати недійсним свідоцтво про право власності від 21.06.2012 року, а також стягнути з відповідача судові витрати.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, посилаючись на подані до суду письмові заперечення проти позову.
Представник виконавчого комітету Вінницької міської ради в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Згідно договору купівлі-продажу частини земельної ділянки від 04.05.2007 року та державного акту на право власності на земельну ділянку земельна ділянка площею 0,0059 га у межах згідно з планом, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, належала на підставі права власності померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9. В даний час вищезгадана земельна ділянка належить відповідачу ОСОБА_2 як спадкоємцю.
В 2007 році після отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку відповідачем було розпочато будівництво прибудови (майстерні) до існуючого гаражу, що підтверджується наданою в судовому засіданні технічною документацією. Після закінчення будівництва представником бюро технічної інвентаризації, було зафіксовано, що за адресою: АДРЕСА_2 збудовані наступні споруди: літера «Г» гараж загальною площею 44,6 кв.м, що складається з приміщень 1-1 гараж загальною площею 17,7 кв.м, 1-2 кладова загальною площею 2,9 кв.м, 1-3 майстерня загальною площею 12,0 кв.м, 1-4 майстерня загальною площею 12,0 кв.м. Разом по літері «Г»: 44,6 кв.м.
02 липня 2009 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області було винесено постанову №202-09 про накладання адміністративного стягнення в розмірі 255 грн. за самовільне будівництво.
Для введення вищенаведеної прибудови в експлуатацію відповідачем отримано від виконавчого комітету Вінницької міської ради довідку про погодження прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію та отримано технічний звіт і оцінка стану будівельних конструкцій існуючої будівлі гаражу з прибудовою в АДРЕСА_2.
В подальшому відповідач звернулася із заявою про присвоєння об'єкту адресного номера та визнання права власності до виконавчого комітету Вінницької міської ради, який 21.06.2012 року, керуючись Положенням про адресну систему м. Вінниці, затвердженого рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради 12.11.2009р. №2588, «Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 17.05.2004р. №36/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 17.05.2004р. №617/9216, постановою Кабінету Міністрів України №1035 від 09.09.2009р. та ч. І. ст. 52, ч. 6 ст. 59 України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчий комітет Вінницької міської ради вирішила присвоїти поштову адресу ОСОБА_2 на гараж в АДРЕСА_2 в зв'язку з присвоєнням поштової адреси згідно п. 1.9 рішення №1503 та зобов'язано відповідні органи видати свідоцтво про право власності на гараж, який розташований в АДРЕСА_2.
Згідно ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування, може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову або знесення.
Тобто, право на звернення до суду з позовом про перебудову чи знесення споруд, збудованих самовільно, а саме: з істотним відхиленням від проекту чи істотним порушенням будівельних норм і правил надано відповідному органу державної влади або органу місцевого самоврядування, а фізичній особі такого права чинним законодавством не надано і такі докази про такі звернення суду не подано.
Позивачем ставиться вимога щодо визнання недійсним рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 21.06.2012 року №1503, яким було присвоєно поштові номера та визнано право власності на майно за відповідачем, але не доводить обставин, які можуть підтвердити порушення його прав та законних інтересів.
Позивач у позовній заяві зазначає, що свідоцтво на право власності від 21.06.2012 року видане на підставі рішення виконкомом Вінницької міської ради від 21.06.2012 року №1503 взамін рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 23.03.2012 р. в справі №206/1685, яке скасовано, не узгоджується з рішенням виконкому Вінницької міської ради від 21.06.2012 року №1503, в якому відсутні будь-які відмітки про видачу свідоцтва взамін рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 23.03.2012 р. в справі №206/1685.
Також суд враховує ту обставину, що в судовому засіданні представником відповідача було надано суду заяву ОСОБА_1 від 17.11.2010 р., в якій останній не заперечує щодо будівель, які знаходяться на земельній ділянці його сусідки ОСОБА_9
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 24 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що дотримано виконавчим комітетом Вінницької міської ради.
Також, відповідно до ч. 6 ст. 59 цього ж Закону виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.
Згідно статті 40 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.
Водночас порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном; права власності на об'єкти незавершеного будівництва (далі - державна реєстрація прав), а також порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначались Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 липня 2010 р. за №582/17877 (далі за текстом Тимчасове положення), яке було чинним на момент прийняття оскаржуваного рішення.
Пунктами 1.3, 8.1 Тимчасового положення передбачено, що оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно, у тому числі органами місцевого самоврядування.
Відтак до повноважень виконавчого комітету належить прийняття рішень про оформлення права власності на нерухоме майно з видачею свідоцтва про право власності.
Вищевикладене спростовує вимоги позивача щодо порушення його прав, які ним в судовому засіданні належними та допустимими доказами не було доведено.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 4 ЦПК встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно ст. 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як визначено ч. 1 ст. 60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 57 ЦПК встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно рекомендацій постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» за заявою сторони, яка не погоджується з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади щодо земельного спору, суд перевіряє правильність цього рішення і вирішує спір по суті.
Оскільки, в виниклих правовідносинах права ОСОБА_1 не порушено, перешкоди у здійсненні права користування земельною ділянкою є необґрунтованими та не відповідають дійсним обставинам справи, позивачем не надано суду доказів про те, що рішення виконкому Вінницької міської ради від 21.06.2012 року №1503 на підставі, якого видано свідоцтво на право власності від 21.06.2012 року, суперечить чинному на той час законодавству, тому суд не знайшов підстав для задоволення позову.
На підставі наведеного та керуючись ч. 2. ст. 19 Конституції України, ст. 21 ЦК України, ст. 152 ЗК України, ч. 3 ст. 24, ст. 40, ч. 6 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пунктами 1.3, 8.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 213, 215 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення.
Суддя : підпис
Копія вірна.
Суддя :
Секретар :