АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1915/14216/2012Головуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В.
Провадження № 22-ц/789/230/13 Доповідач - Жолудько Л.Д.
Категорія -2
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 березня 2013 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Жолудько Л.Д.
суддів - Кузьми Р. М., Костів О. З.,
при секретарі - Нищий О.Т.
з участю представника ТзОВ "В-4" Авдєєнка В.В., ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "В-4" на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 22 грудня 2012 року по справі за позовом ТзОВ "В-4" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування майна та стягнення шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2012 року ТзОВ "В-4" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування майна та стягнення шкоди.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 22 грудня 2012 року в задоволенні позову ТзОВ "В-4" відмовлено.
В апеляційній скарзі ТзОВ "В-4" просить рішення Тернопільського міськрайонного суду від 22 грудня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно звільнив від доказування заявлені ним вимоги в даному спорі про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним утриманням відповідачами майна, з посиланням на обставини, установлені рішенням апеляційного суду від 08.05.2012 року. Уважає, що цим рішенням установлювались інші обставини щодо стягнення упущеної вигоди (збитків), завданих спричиненням перешкод у користуванні орендованим приміщенням. Судом не враховано доказів апелянта на підтвердження факту передачі відповідного майна як внеску в статутний фонд ТзОВ "В-4", а саме: рахунки-фактури з митними відмітками.
У судовому засіданні представник апелянта Авдєєнко В.В. підтримав апеляційну скаргу, зіславшись на доводи в ній, просить її задовольнити.
ОСОБА_2 апеляційної скарги не визнав і пояснив, що судом було повно і об'єктивно встановлені обставини справи і ухвалено законне та обґрунтоване рішення.
ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась. Про час і місце судового засідання повідомлена належним чином. Подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Судом установлено, що 16 листопада 2006 року між ОСОБА_2 та ТзОВ "В-4" укладено договір найму (оренди), відповідно до умов якого ОСОБА_2 передав, а ТзОВ "В-4" прийняв в строкове платне користування 68/100 частин нежитлової будівлі (господарського приміщення) по АДРЕСА_1. Строк дії договору встановлений сторонами терміном на п'ять років.
Дія вказаного договору припинилась у зв'язку із закінченням строку його дії.
20 січня 2010 року між ТзОВ "В-4", в особі директора ОСОБА_2 та товариством "PROFILIGNO" (республіка Італія) укладено контракти № 1, 2, 3 з додатками, у відповідності до яких позивач мав продати товариству "PROFILIGNO" пиломатеріали на суму 300000 євро, 200000 євро та 100000 євро.
05 квітня 2011 року ОСОБА_2 передав безоплатно у власність своїй дружині ОСОБА_3 належний йому столярний цех з допоміжними будівлями і спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 Тернопільської області, що підтверджується договором дарування, зареєстрованим у реєстрі за № 950.
Відповідно до статуту ТзОВ "В-4" в редакції 2005 року (далі - Статут), учасниками товариства є ОСОБА_2, громадянин Італії ОСОБА_4 та юридична особа за законодавством Італії -товариство з повною відповідальністю "Профіленьо ді Болкато Накола, Джорджіо, Джованні та Луіджі S.N.C" (п.3.1 Статуту).
Згідно з п. 5.2.3.1 Статуту учасник ТзОВ "Профіленьо ді Болкато Накола, Джорджіо, Джованні та Луіджі S.N.C" вніс додатково до статутного капіталу товариства грошовий внесок у розмірі 80 000 євро, що становить 486 496 грн. 80 коп., а також майновий внесок-загальною вартістю 114 670 євро, який складається з устаткування та обладнання.
У період з 06.12.2004 року по 16.03.2010 року ОСОБА_2 займав посаду директора ТзОВ "В-4", з якої був звільнений за ст.36 п.1 КзпП України, що стверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1.
15 жовтня 2012 року комісія в складі службових осіб Білокриницької сільської ради в присутності ОСОБА_3 - власника приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яке здавалось в оренду ТзОВ "В-4", провели обстеження цього приміщення. Актом обстеження вищезазначеного приміщення встановлено, що в даному приміщенні будь-якого обладнання та устаткування немає.
Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 08 травня 2012 року, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову ТзОВ "В-4" до ОСОБА_2 про стягнення коштів за недоведеністю позовних вимог.
Як убачається із вказаного рішення, ТзОВ "В-4" зверталось до суду з позовом до ОСОБА_2 з приводу відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок неправомірних дій відповідача, які полягали в спричиненні перешкод позивачу в користуванні орендованими нежитловими приміщеннями, стягнення упущеної вигоди, зайво сплаченої орендної плати та безпідставно одержаних коштів за судовим наказом.
Цим же рішенням установлено відсутність вини ОСОБА_2 у неодержанні доходу ТзОВ "В-4" від товариства "PROFILIGNO" за невиконання поставки йому пиломатеріалів на загальну суму 531470,2 євро.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду справи, колегія вважає, що апеляційну скаргу ТзОВ "В-4" слід відхилити.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, а судом не здобуто доказів на підтвердження факту протиправності дій відповідачів і заподіяння ними майнової шкоди позивачу, а також того, що устаткування та обладнання, яке він просить витребувати, перебуває у незаконному володінні у відповідачів.
Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам закону.
В силу вимог ст. 11, 10, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу,в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 387 ч.1 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Як вбачається з акту обстеження приміщення за адресою АДРЕСА_1, яке здавалось в оренду ТзОВ "В-4", будь-якого обладнання та устаткування в даному приміщенні немає.
ТзОВ "В-4" не надано суду доказів, які б підтверджували факт передачі позивачем відповідачам на зберігання та у відання вищезазначеного устаткування, а також факт розміщення спірного обладнання на раніше орендованій території.
Виходячи із установлених судом обставин і наведених вимог закону, суд підставно прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову в частині витребування у відповідачів спірного обладнання.
Суд мотивовано не врахував рахунки-фактури товариства "PROFILIGNO", а також положення Статуту ТзОВ "В-4" стосовно статутного капіталу товариства, оскільки ці документи самі по собі не підтверджують факту розміщення спірного обладнання на раніше орендованій території та незаконного заволодіння відповідачами спірним майном.
Відповідно до ст. 22 ч.ч.1-3 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено позивачам і в стягненні шкоди з відповідачів.
Сама по собі наявність невиконаних контрактів на поставку пиломатеріалів не є доказом вини відповідачів у їх невиконанні. З матеріалів справи вбачається, що договори укладені на невизначений строк і кінцевого терміну виконання не зазначено.
Згідно зі ст.1166 ЦК України єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.
У суді першої інстанції позивачем не подано, а судом не здобуто допустимих доказів на підтвердження факту заподіяння шкоди протиправними діями відповідачів, у зв'язку з чим відсутні підстави для їх цивільно-правової відповідальності.
Колегія не приймає до уваги доводи апелянта про безпідставне, на його погляд, посилання суду на звільнення від доказування позовних вимог в частині відшкодування майнової шкоди (упущеної вигоди) в розмірі 531470,2 євро, спричиненої протиправними діями відповідача, оскільки суд мотивовано прийняв до уваги обставини щодо відсутності підстав для стягнення на користь позивача майнової шкоди (упущеної вигоди) у такому ж розмірі, що були встановлені судовим рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 08 травня 2012 року, у якому брали участь ті самі особи, які беруть участь у даній справі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, ч.1, п.1; 308, 313; 314; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ТзОВ "В-4" відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 22 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області Л.Д. Жолудько