АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11/774/477/13 р. Суддя першої інстанції: Тимченко С.О.
Категорія: ч.2 ст. 121 КК України Доповідач: суддя апеляційного суду: Дрибас Л.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 березня 2013 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Дрибаса Л.І.
суддів - Коваленко В.Д., Бровченко Л.В.
за участю прокурора - Заворотної О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора Зленко А.В., засудженого ОСОБА_1 на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2012 року, -
В с т а н о в и л а:
Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2012 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий, -
засуджений за ч. 2 ст. 121 КК України до 8 років позбавлення волі.
Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він 29 травня 2012 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, знаходився на території ТОВ «Втормет», розташованого по вул. Некрасова, 54 в м. Павлограді Дніпропетровської області, де між ним, та ОСОБА_2, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, виникла сварка на підставі того, що ОСОБА_2 продав йому велосипед, отриманий злочинним шляхом. З метою вияснення стосунків, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вийшли за межі вказаного підприємства, де в ході сварки ОСОБА_1 наніс ОСОБА_2 один удар в обличчя, від чого останній впав на землю, після чого ОСОБА_1 наніс йому декілька ударів ногами по тулубу. Побачивши, що ОСОБА_2 намагається піднятись з землі, у ОСОБА_1 виник умисел на заподіяння ОСОБА_2 тяжкого тілесного ушкодження, реалізуючи який, він ударом в обличчя збив ОСОБА_2 з ніг і наніс йому не менше 6 ударів правою ногою по голові.
Вказаними злочинними діями ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_2 численні легкі тілесні ушкодження, а також тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми з крововиливами в м'які тканини голови, під оболонки та у речовину головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння. ІНФОРМАЦІЯ_2 року від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_2 помер.
В апеляції прокурор просить вирок суду скасувати у зв'язку з неповнотою судового слідства, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що суд, в порушення вимог ст.ст. 64, 334 КПК України (в ред. 1960 року), визнавши ОСОБА_1 винним в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що потягло смерть потерпілого ОСОБА_2, не вказав час настання смерті останнього, тоб-то не дослідив всі обставини, які підлягають встановленню по справі.
В апеляції та доповненнях до неї засуджений просить вирок суду скасувати у зв'язку з недоведеністю його вини. Вважає, що суд, в порушення норм закону, не дав належної оцінки показанням свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, які на його думку давали суперечливі показання. Вказує, що досудове і судове слідства проведені неповно, тому що не проведено відтворення обстановки і обставин події з його участю, не допитаний свідок ОСОБА_5, судмедексперт ОСОБА_6, лікарі швидкої медичної допомоги, про допит яких він заявляв клопотання. Зазначає, що суд у вироку неналежним чином мотивував, чому він приймає одні докази і відхиляє інші. Просить направити справу на додаткове розслідування.
Розглянувши апеляції, вислухавши думку прокурора, який не підтримав апеляцію прокурора, що приймав участь при розгляді справи в суді першої інстанції і вважав, що апеляція засудженого є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, думку засудженого, який підтримав свою апеляцію і просив її задовольнити в повному обсязі, дослідивши матеріали справи в межах поданих апеляцій, обговоривши доводи, які викладені в апеляціях і в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції прокурора та засудженого не підлягають задоволенню з таких підстав.
Суд правильно встановив фактичні обставини злочину і зробив обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого. Вина засудженого ОСОБА_1 в скоєнні зазначеного злочину підтверджується зібраними по справі та ретельно дослідженими доказами, вказаними у вироку:
- показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_4, які суду пояснили, що 29.05.2012 року, прогулюючись в обідню перерву, побачили лежачого на землі ОСОБА_2, у якого було обличчя і руки неприродної форми та кольору. Поряд з ним стояв ОСОБА_1 Коли ОСОБА_2 намагався підвестися з землі, ОСОБА_1 вдарив його в область тулуба, а потім наніс удар ногою по тулубу. ОСОБА_2 був напідпитку, став підніматися і вихопив у ОСОБА_1 мобільний телефон. Тоді ОСОБА_1 став бити ОСОБА_2 ліктем в груди, а коли ОСОБА_2 лежав на землі, то ОСОБА_1 завдав йому більше п'яти ударів ногою в область голови;
- показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, згідно яких вони 29.05.2012 року перебували на дамбі річки Вовча в м. Павлоград, де побачили ОСОБА_2, який був весь в крові. Вони викликали швидку допомогу. ОСОБА_9 запитав у ОСОБА_2, хто його побив, на що той відповів, що його побив хлопець з метало-приймального пункту;
- показаннями свідка ОСОБА_11, який суду пояснив, що він працює в ТОВ «Втормет». ОСОБА_1 працював у нього різноробочим. 29.05.2012 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, на пункт прийому металу прийшов ОСОБА_2 Між ним і ОСОБА_1 виник конфлікт. Він сказав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щоб вони йшли і розбиралися за межами пункту прийому металу. Через час він почув крик жінок, а коли вийшов на вулицю, то побачив ОСОБА_1, який ліктем притиснув ОСОБА_2 до паркану. Бійки між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 він не бачив. Він розняв їх, а через деякий час знову вийшов на вулицю і побачив, що ОСОБА_2 вже не було;
- протоколом огляду трупа ОСОБА_2 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року, в ході якого у потерпілого виявлено синець в області правого кута нижньої щелепи і синець на грудній клітині. На момент огляду голова трупа обмотана марлею білого кольору, а також у правому передпліччі трупа розташований катетор (т.1 а.с. 12-14 );
- протоколом огляду ділянки місцевості біля ТОВ «Втормет» по вул. Некрасова, 54 в м. Павлограді Дніпропетровської області від 10 червня 2012 року, в ході якого виявлено і вилучено зіскрібок речовини бурого кольору (т.1 а.с. 19-22);
- протоколом відтворення обстановки і обставин події за участю свідка ОСОБА_7, від 10 червня 2012 року, згідно якого остання показала механізм нанесення ОСОБА_1 ударів ОСОБА_2 - місце нанесення удару ногою в область тулуба, місце розташування руки, якою ОСОБА_1 здушував ОСОБА_2, місце нанесення ударів кулаком в обличчя ОСОБА_2, місце і механізм нанесення ударів в область голови ОСОБА_2, який лежав на землі, - та фототаблицею до нього (т.1 а.с. 72-77);
- протоколом відтворення обстановки й обставин події за участю свідка ОСОБА_4, від 10 червня 2012 року, згідно якого остання показала механізм нанесення ОСОБА_1 ударів ОСОБА_2, - місце нанесення удару ногою в область тулуба, місце нанесення ударів кулаком в обличчя, місце і механізм нанесення ударів ногою в голову ОСОБА_2, - та фототаблицею до нього (т.1 а.с. 81-86 );
- протоколом очної ставки між ОСОБА_1 і свідком ОСОБА_4 від 15 червня 2012 року, згідно якого, ОСОБА_4 підтвердила свої показання, данні раніше і повністю викрила ОСОБА_1 у заподіянні ОСОБА_2 тяжкого тілесного ушкодження, а також детально розповіла про механізм нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_2, зокрема 5-6 ударів правою ногою по голові і обличчю потерпілого (т.1 а.с. 127-129 );
- протоколом очної ставки між ОСОБА_1 і свідком ОСОБА_7 від 02 липня 2012 року, згідно якого, остання підтвердила раніше дані нею показання і повністю викрила ОСОБА_1 в заподіянні ОСОБА_2 тяжкого тілесного ушкодження, зокрема пояснила, що ОСОБА_1 завдав потерпілому, який перебував на землі, близько 5 ударів ногою по голові (т.1 а.с. 142-143);
- висновком судово-медичної експертизи № 1174/120 - Е від 26 червня 2012 року, згідно якому тілесні ушкодження у вигляді синця на нижній щелепі і шиї, крововиливи в м'які тканини голови, під оболонки і в речовину головного мозку, утворилися від дії тупих твердих предметів, якими могли бути руки, ноги людини і у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент заподіяння. Наявні тілесні ушкодження могли виникнути 29.05.2012 року. Спричинення виявлених тілесних ушкоджень не можливо при падінні з висоти власного росту. Смерть ОСОБА_2 настала від закритої внутрішньочерепної травми з крововиливами під тверді та м'які мозкові оболонки, в речовину головного мозку, що ускладнилося набряком головного мозку. Пошкодження в області голови у своїй сукупності як зовнішні, так і внутрішні, перебувають у прямому зв'язку з настанням смерті. Смерть ОСОБА_2 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 року о 15 годині 30 хвилин. Вміст алкоголю в крові потерпілого - 0,76 проміле, в сечі - 2, 11 проміле, відповідає легкому ступеню алкогольного сп'яніння. (т.1 а.с. 161-162);
- висновком експерта № 1174/131 - Е дод. від 12 липня 2012 року, згідно якому наявні у потерпілого тілесні ушкодження утворилися приблизно в один час. Могли утворитися за обставин, зазначених свідками ОСОБА_4, ОСОБА_7 під час проведення відтворення обстановки та обставин подій, що підтверджується характером і локалізацією тілесних ушкоджень (т.1 а.с. 168 -169);
- висновком стаціонарної психолого-психіатричної експертизи № 247 від 30 серпня 2012 року, згідно якому ОСОБА_1, в період інкримінованого йому діяння хронічними душевними захворюваннями, тимчасовим хворим розладом психічної діяльності або іншим хворобливим порушенням психічної діяльності не страждав. За своїм психічним станом в період інкримінованого йому діяння він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними, в даний час будь-якими психічними захворюваннями не страждає. Застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру не потребує. В досліджуваній ситуації в стані фізіологічного афекту або іншому емоційному стані, що суттєво вплинув на його свідомість і поводження, не перебував (т.1 а.с.199-202 );
- а також іншими доказами в їх сукупності.
Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано зробив висновок про доведеність вини ОСОБА_1 в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого і правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст. 121 КК України.
Всі докази, зазначені у вироку, є допустимі, належні, достовірні і достатні для встановлення об'єктивної істини по справі і правильного її вирішення.
Крім того, факт нанесення тілесних ушкоджень не оспорював і сам засуджений, повідомивши тільки, що він не завдавав потерпілому ударів по голові. Також, як вбачається із матеріалів справи, на досудовому слідстві під час допиту ОСОБА_1 в якості обвинуваченого він визнав свою вину у вчиненні інкримінованого злочину (т.1 а.с.237-237/зворот/), вказані показання він власноручно виклав в протоколі його допиту як обвинуваченого, однак в судовому засіданні змінив свою позицію.
У відповідності з вищенаведеним доводи засудженого про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи і суд необґрунтовано визнав його винним в пред'явленому обвинуваченні, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи. Як вбачається із матеріалів справи і протоколу судового засідання суд повно, всебічно та об'єктивно дослідив всі обставини справи, допитав всіх свідків, дослідив всі докази як ті, що підтверджують вину засудженого так і ті на які засуджений посилається на свій захист, вирішив відповідно до вимог закону всі клопотання сторін.
Доводи прокурора про те, що суд не повно встановив обставини справи, які мають суттєве значення для правильного її вирішення, зокрема не вказав у вироку час настання смерті потерпілого, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають матеріалам справи і не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 334 КПК України (в ред. 1960 року) мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необгрунтованою - підстави для цього.
Вказані вимоги закону суд першої інстанції виконав в повній мірі. Як вбачається з вироку суду, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним містить місце вчинення злочину, час, спосіб вчинення, форму вини і мотиви злочину, а також наслідки злочину - настання смерті потерпілого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Крім того, із протоколу судового зсідання вбачається, що суд при дослідженні висновків судово-медичної експертизи №1174/120-Е від 26 червня 2012 року, встановив дату та час настання смерті потерпілого. Однак, зазначивши у вироку дату смерті потерпілого ОСОБА_2, не вказав конкретний час її настання, що на думку колегії суддів, не є істотним порушенням норм кримінально-процесуального закону і таке формулювання у вироку наслідків вчинення злочину не суперечить змісту ст. 334 КПК України (в ред. 1960 року) і не може тягнути скасування вироку.
Також колегія суддів вважає необґрунтованими доводи засудженого про те, що суд не усунув протиріччя в показаннях свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_4 та не навів мотиви, чому він приймає їх до уваги та відхиляє інші. Колегія суддів вважає, що суд дав належну оцінку показанням даних свідків щодо достовірності і правильно поклав їх в основу вироку. Так, із матеріалів справи вбачається, що вказані свідки під час досудового розслідування та судового розгляду справи давали послідовні та незмінні показання, які повністю узгоджуються з іншими доказами по справі, також, ні судом першої інстанції, ні колегією суддів не встановлено підстав для обмови або дачі ними неправдивих показань.
Розглянувши доводи засудженого, що суд безпідставно не задовольнив його клопотання про виклик і допит ОСОБА_5, судмедексперта ОСОБА_6, лікарів швидкої медичної допомоги, колегія суддів вважає, що вказане клопотання суд вирішив у відповідності із законом. Так, дане клопотання постановою судді задоволено частково (т. 2 а.с. 12), в судове засідання була викликана та допитана судом ОСОБА_12, про допит якої засуджений також заявляв клопотання, але вона по суті справи не змогла нічого пояснити. Окрім того, засудженим не обґрунтовано заявлене клопотання, - для встановлення яких саме обставин справи необхідно допитати ОСОБА_5 та лікарів швидкої медичної допомоги. До того-ж по кримінальній справі зібрано достатньо доказів для встановлення істини по справі та правильного її вирішення.
Що стосується допиту в судовому засіданні судмедексперта ОСОБА_6, то колегія суддів вважає, що його виклик в судове засідання та допит є недоцільним, оскільки допит експерта в суді слід проводити для того, щоб він роз'яснив або доповнив свій висновок. Як вбачається із матеріалів справи, висновок судово-медичної експертизи, яку провів експерт ОСОБА_6 (т.1 а.с.161-162), відповідає на всі поставленні запитання, є повним, зрозумілим та узгоджується з іншими доказами, наявними у справі.
Призначене засудженому ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, судом враховано, що засуджений раніше не судимий, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо. Враховуючи наведене, тяжкість скоєного злочину, особу засудженого, колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано прийшов до висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливе тільки за умови ізоляції його від суспільства і правильно призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк, передбачений санкцією закону, яке слід вважати справедливим і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.
На підставі вищенаведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (в редакції 1960 року) та п.п. 11, 15 Перехідних положень КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2012 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляції прокурора Зленко А.В., засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Судді апеляційного суду: