І інстанція

код суду 2702

справа 2-а-6050/11

Провадження № 2-а/2702/475/12

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.06.2012 суддя Гагарінського районного суду м. Севастополя Батурін А.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України Гагарінського району у м.Севастополі про перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про визнання дій протиправними в зв'язку з невиконанням вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та вимог Постанови КМУ №530 від 28.05.2008 р. "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії по стажу та заробітної плати, виходячи з показника середньої заробітної плати за календарний рік за 2009 рік та сплатити заборгованість.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи що сторонами надано достатні докази для повного та об'єктивного розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.

Позивач у справі є пенсіонером за віком, після оформлення пенсії продовжував працювати.

Згідно заяви позивача відповідачем проведений перерахунок пенсії за стажем як пенсіонеру, який пропрацював. При цьому, врахована середня заробітна плата для перерахування пенсії за 2007 рік.

Відповідно до вимог ч.1-4 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерви, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців страхового стажу підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим частини першої цієї статті, період, за який враховується заробітна плата, після виключення 10 відсотків тривалості страхового стажу, не може бути меншим ніж 60 календарних місяців.

Підпунктом 10 "б"п. 35 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 року № 107-VІ частину 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" викладено в новій редакції, відповідно до якої у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення підпункту 10 "б"пункту 35 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України (№25к/96-ВР) Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Прийняття нормативно-правового акту про відновлення дії норми закону, яка існувала до внесення до неї змін, що в подальшому були визнані неконституційними, не вимагається.

Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в їх первинній редакції. Тобто, з часу прийняття цього рішення перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян". Підпунктом 3 пункту 11 цієї постанови визначено, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.

Тобто, фактично цією нормою відтворена редакція частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI, яка визнана неконституційною.

Отже, починаючи з 28 травня 2008 року діють два нормативно-правові акти (Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та постанова Кабінету Міністрів України), які регулюють спірні правовідносини. При цьому, умови перерахунку пенсії, визначені в наведеному підпункті постанови Кабінету Міністрів України не відповідають умовам, викладеним в частині 1 статті 40, частині 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції Закону від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ.

Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суд вважає, що при вирішенні даного спору слід застосовувати правила ч. 1 ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Положення ч.4 ст.42 Закону у редакції, що були відновлені з 22 травня 2008 року, передбачають, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч.І ст.40 цього Закону.

Разом з тим, у ч.4 ст.42 Закону у відновленій редакції не передбачено застосування під час перерахунку пенсії ні показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії (який був передбачений Законом у редакції від 28 грудня 2007 року та постановою КМ України № 530 від 28 травня 2008 року), ні показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (який враховується при визначенні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії згідно ч.2 ст.40 Закону).

Також слід звернути увагу, що в ч.2 ст.40 Закону у відновленій редакції у формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії зазначено, що показник Зс - це середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. На вказаний показник є посилання лише у формулі, передбаченій для визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії. Посилання на нього у статті, яка передбачає порядок та підстави перерахунку пенсії, відсутні.

Тому суд приходить до висновку, що показник "середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії" застосовується виключно при призначенні пенсії та залишається незмінним під час здійснення перерахунку пенсії на підставі ч.4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність у позивача правових підстав для перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, а тому, в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. 11, 12, 71, 99, 128, 185-186 КАС України, ст. 19, 22, 55, 124, 152 Конституції України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання її копії сторонами по справі шляхом подання апеляційної скарги до Севастопольського апеляційного адміністративного суду м. Севастополя через Гагарінський районний суд м. Севастополя.

Суддя Гагарінського районного

суду м. Севастополя А.С. Батурін