АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Провадження №22-ц/790/1756/13
Справа №2-96/13 Головуючий 1 інст.- Бондаренко В.В.
Категорія - житлові Доповідач - Пономаренко Ю.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 березня 2013 року
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Пономаренко Ю. А.
суддів - Яцини В.Б., Кукліної Н.О
при секретарі: Гуренко М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 28 січня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Ленінський районний відділ у м.Харкові Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням та зняття його з реєстрації. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що на підставі договору дарування від 30.08.2000 року, йому - ОСОБА_2 належить квартира АДРЕСА_1 Згідно довідки КП «Жилкомсервіс» за вказаною адресою зареєстрований позивач та його брат - ОСОБА_1 - відповідач по справі. Позивач зазначає, що більше 6-ти місяців відповідач в спірній квартирі не проживає, його речей у квартирі немає. Крім того, комунальні послуги відповідач не сплачує. Враховуючи викладене, позивач просив визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування АДРЕСА_1 та зняти його з реєстрації.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 28 січня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені. Визнано ОСОБА_1 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 Знято ОСОБА_1 з реєстраційного обліку у квартирі АДРЕСА_1
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 поставлене питання про скасування рішення суду та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на ті обставини, що рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального закону.
Вислухавши доповідь судді - доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи позов, суд 1 інстанції обгрунтовано виходив з того, що наймач або члени його сім'ї можуть бути визнані судом такими, що втратили право користування жилим приміщенням, зокрема за умови, що вони не проживають в ньому без поважних причин понад шість місяців.
Судова колегія вважає, що такий висновок суду першої інстанції є правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам по справі. Судом повно та всебічно досліджені надані докази, дана їм належна оцінка та згідно встановленого постановлено рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.11, 60, 61 ЦПК України.
У відповідності зі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справи.
Відповідно до ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Статтею 72 ЖК України встановлено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до роз'яснень, викладених в абз.1 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК України), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Суд може продовжити пропущений строк у разі їх поважності. Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв'язку з чим зазначене питання вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи.
Матеріали справи містять дані про те, що відповідно до договору дарування від 30 серпня 2000 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності позивачу - ОСОБА_2
Згідно довідки дільниці № 28 КП «Жилкомсервіс» ОСОБА_2 зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 з 08.06.2011 року, ОСОБА_1 - з 25.07.2001 року.
Судом 1 інстанції вірно встановлено, що відповідач зареєстрований, але не проживає за адресою: АДРЕСА_1 що суперечить Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003р.
Факт не проживання ОСОБА_1 в спірній квартирі понад шість місяців без поважних причин не заперечував відповідач в суді як першої так і апеляційної інстанції.
Судова колегія погоджується з висновком суду 1 інстанції, що доказів того, що відповідач не мешкає на вказаній житловій площі з поважних причин, останній у відповідності до вимог ст..60 ЦПК України суду не надав.
Крім того апелянт сам в апеляційній скарзі вказує на ту обставину, що він проживає у квартирі АДРЕСА_1
Вирішуючи спір, суд першої інстанції взяв до уваги наведені обставини та обґрунтовано дійшов висновку про те, що відповідач повинен бути визнаний таким, що втратив право користування житловим приміщенням та підлягає зняттю з реєстраційного обліку.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, судова колегія підстав для скасування рішення не вбачає.
Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Судова колегія, керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317,319,324 ЦПК України, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 28 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий Судді