АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11/790/491/13 Головуючий 1 інстанції - Шишкін О.В.
Справа № 1/2011/785/12 Доповідач: Савенко М.Є.
Категорія: ч.4 ст.190 КК України
УХВАЛА
Іменем України
05 березня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Савенка М.Є.,
суддів - Алексєєва О. О., Очеретного С.С.,
з участю прокурора - Кочетова В.Ю.,
підсудних - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
захисника - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, представника потерпілого ОСОБА_6, та обвинуваченого ОСОБА_2 в редакції змінених доводів на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.11.2012 року про повернення справи на додаткове розслідування щодо обвинувачених:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого генеральним директором ТОВ ЦАПІ «Кредит-агро», раніше не судимого, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
та
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, приватного підприємця, раніше не судимого, мешкає за адресою: АДРЕСА_2
обох у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190 та ч.2 ст.355 КК України;
ВСТАНОВИЛА:
Даною постановою згадану кримінальну справу повернуто заступнику прокурора Харківській області для проведення додаткового розслідування.
Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд обґрунтував це своє рішення наступним.
Так, в постанові зазначено, що в порушення встановлених ч. 2 ст.223 КПК України в обвинувальному висновку відсутні показання обвинуваченого ОСОБА_7 по суті пред'явленого йому обвинувачення.
Крім того, обвинувальний висновок не містить підпису начальнику відділу СУ ГУМВС України в Харківській області, а також дати затвердження прокурором.
В апеляції прокурор, просить скасувати постанову про направлення кримінальної справи для проведення додаткового розслідування, а справу повернути на новий судовий розгляд. На обґрунтування своєї позиції апелянт зазначає, що питання щодо відповідності обвинувального висновку вимогам кримінально-процесуального закону суд перевіряє на стадії попереднього розгляду справи, в зв'язку з чим суд порушив вимоги ст.237 КПК України. Разом з цим недодержання прокурором вимог статей 228-232 КПК України, якщо для усунення допущених порушень не потрібно проводити слідчі дії не може бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування.
Представник потерпілого - ОСОБА_6, в поданій апеляції також просить постанову суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд. Крім аналогічно наведених доводів як у прокурора цей апелянт зазначає, що в обвинувальному висновку відсутні покази ОСОБА_2 оскільки останній скористався правом передбаченим ст.63 Конституції України.
В своїй апеляції обвинувачений ОСОБА_2 не оскаржуючи суті прийнятого судом рішення просить змінити постанову в частині, що стосується вирішення питання про запобіжний захід. В цій частині ОСОБА_2 просить постанову змінити, обравши стосовно нього запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Захисник ОСОБА_5 у запереченнях на апеляцію прокурора зазначила, що просить постанову суду залишити без змін, а апеляцію прокурора без задоволення, оскільки прокурор в супереч вимогам ст.ст.229, 230 УПК України не затвердив обвинувальний висновок.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав доводи апеляції прокурора, в повному обсязі, пояснення представника потерпілого, який вважав, що постанову необхідно скасувати, обвинувачених та захисників, які заперечували проти задоволення апеляцій і просили лише змінити запобіжний захід ОСОБА_2, обговоривши наведені доводи, вивчивши матеріали справи, судова колегія приходить до висновку, що апеляції прокурора і представника підлягають задоволенню, а апеляція обвинуваченого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.281 КПК України (в редакції 1960 р.) повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
З матеріалів справи вбачається, що обвинувальний висновок був підписаний начальником відділу СУ ГУМВС України в Харківській області (т.27 а.с.218).
Згідно ч.2 ст. 223 КПК України в описовій частині обвинувального висновку зазначаються: обставини справи як їх встановлено на досудовому слідстві; місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, вчиненого кожним з обвинувачених, а також докази, які зібрано в справі, і відомості про потерпілого; показання кожного з обвинувачених по суті пред'явленого йому обвинувачення, доводи, наведені ним на свій захист, і результати їх перевірки; наявність обставин, які обтяжують та пом'якшують його покарання.
Поряд з цим, згідно протоколу допиту обвинуваченого ОСОБА_2 він, під час досудового слідства, скористався положенням ст.63 Конституції України і відмовився давати будь-які пояснення з приводу пред'явленого йому обвинувачення.
З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_2 відмовився давати покази і наводити доводи на свій захист, колегія суддів, не вбачає відсутність цієї правової позиції в обвинувальному висновку порушенням ч.2 ст.223 КПК України.
З приводу відсутності дати затвердження обвинувального висновку прокурором, колегія суддів вважає за необхідним зазначити наступне.
Правильність складання обвинувального висновку перевіряється судом під час попереднього розгляду справи суддею.
У випадках недодержання прокурором вимог статей 228- 232 КПК відповідно до ст.249-1 КПК суддя повертає справу прокурору для усунення недоліків.
Згідно постанови судді від 27.08.2012 року (т.28 а.с.151-152) - обвинувальний висновок складено відповідно до вимог кримінально-процесуального кодексу України. Таким чином, той же головуючий у справі, що й приймав рішення про направлення справи на додаткове розслідування, відсутність дати затвердження прокурором обвинувального висновку не сприйняв як обставину яка перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч.1 ст.223 КПК України обвинувальний висновок складається після закінчення слідства. Тому з урахуванням положень ч.1 ст.281 КПК України, колегія суддів вважає, що не може бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування недодержання прокурором вимог ст.ст.228- 232 КПК України, якщо для усунення допущених порушень не потрібно проводити слідчі дії.
Разом з викладеним, як текст самої постанови суду (т.28 а.с.337-338) так і обвинувальний висновок (т.27 а.с.4, 112) спростовують твердження захисника ОСОБА_5, про те що обвинувальний висновок не затверджений прокурором.
З наведених вище обставин, колегія суддів робить висновок, що постанова суду не може вважатися законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню. Сама справа підлягає поверненню на новий судовий розгляд в той же суд.
Стосовно доводів обвинуваченого ОСОБА_2 з приводу зміни йому запобіжного заходу, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
ОСОБА_7 пред'явлено обвинувачення у вчинені шахрайських дій за попередньою змовою групою осіб, скоєних повторно, в особливо великих розмірах, а також в примушенні до виконання цивільно-правових зобов'язань за попередньою змовою групою осіб, максимальне покарання за яке передбачено у вигляді дванадцяті років позбавлення волі.
Метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як свідчать матеріали справи, було запобігти можливості знаходячись на свободі, обвинуваченому продовжити злочинну діяльність, завадити встановленню істини по справі, а також ухилитися від слідства та суду.
На сьогоднішній час кримінальна справа ще не розглянута, а отже відсутні підстави для скасування запобіжного заходу.
Враховуючи неодноразові судові перевірки правильності обрання міри запобіжного заходу, з урахуванням характеру та ступеню тяжкості злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2, а також даними про його особу, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для зміни обраного йому запобіжного заходу.
На підставі вищевикладеного, керуючись п.11, 13, 15 розділу ХI «Перехідні положення» КПК України, ст.ст.362, 365, 366, 377 КПК України (1960), колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_2 в редакції змінених доводів залишити без задоволення, а апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та представника потерпілого ОСОБА_6 задовольнити.
Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.11.2012 року про повернення справи на додаткове розслідування щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_7 скасувати, а кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд тому ж судді.
Запобіжний захід обвинуваченим залишити попередній - тримання під вартою.
Головуючий:
Судді: