Справа № 2-5/08р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 липня  2008 року                 Лебединський районний суд

                                                    Сумської області

В складі: головуючого - судді   Подопригора  Л.І.

     при секретарі                         Єрмаковій  Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лебедин справу за позовом  Штепівської сільської Ради Лебединського району  до  ОСОБА_1  про стягнення боргу за теплопостачання  в сумі  2988,22 грн. та за зустрічним позовом  ОСОБА_1 до Штепівської  сільської ради  про зобов'язання  відновити теплопостачання в квартирі,  відшкодування  майнової шкоди в розмірі 3755 грн. та моральної шкоди в розмірі  5000 грн. ,-

В С Т А Н О В И В:

         Позивач - відповідач звернувся до суду з позовом до відповідача  про стягнення заборгованості по сплаті за теплопостачання в сумі 2988,22 гривень, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач - позивач    є власником  приватизованої квартири АДРЕСА_1  і зобов'язаний  оплачувати надані йому комунальні послуги. Даний будинок  знаходиться  на території Штепівської сільської  дільничної лікарні, яка фінансується  з місцевого  бюджету Штепівської  сільської Ради.  Опалення приміщень  лікарні та квартири  АДРЕСА_1 здійснюється  централізовано. Комісія  сільської Ради  неодноразово попереджала  відповідача  про вкладання договору  на теплопостачання, водопостачання та водовідведення але він відмовляється  від їх укладення.  Так при  перевірці  фінансової діяльності  сільської ради  контрольно - ревізійним відділом  в м. Лебедині, в Лебединському районі  було встановлено порушення, які відмічені в акті ревізії  від 14.04.2004 року  в тому числі  безоплатне надання послуг  по  опаленню, водопостачанню,  та водовідведенню в квартиру  , де мешкає  відповідач з  членами своєї сім'ї, та нарахована сума  боргу  по приватизованій  квартирі  ОСОБА_1  за опалювальний  період  за 2002-2004 роки  в розмірі  2589,22 грн.; по водопостачанню  за період з жовтня 2004 року  по травень 2006 року  242,25 грн. та  водовідведенню за цей же період  156,75 грн. , всього  таким чином  нарахована  сума боргу за вказані комунальні платежі  в сумі 2988,22 грн., яку  позивач - відповідач і прохає стягнути  з ОСОБА_1

         В судовому засіданні  представник  позивача - відповідача  підтримав  свої  вимоги в повному обсязі і прохає їх задоволити .

         Відповідач - позивач  позов не визнав  та пояснив, що  він  працював лікарем  педіатром  в Штепівській  сільській дільничній лікарні  і в 1997 році  вийшов на пенсію. Як під  час роботи так і будучи пенсіонером  разом  з сім'єю проживає  АДРЕСА_1, що  знаходиться на території  Штепівської  сільської  дільничної  лікарні.  Згідно ст.. 77 Основ  законодавства України  « Про  охорону здоров'я»  держава надала  йому і його сім'ї  право  після виходу на пенсію  безплатно користуватися  квартирою з освітленням  і опаленням  в межах норм  визначених  Постановою  Кабінету Міністрів України  від 01.08.1996 року № 879. Вважає, що при проведенні  ревізії  контрольно - ревізійного відділу  Лебединського району  14.04.2004 року   та 25.01.2006 року  було встановлено порушення   сільською  радою своїх повноважень, а саме: не розроблені тарифи на послуги  теплопостачання, що надаються лікарям пенсіонерам; не було передбачено в кошторисах  доходів  і витрат  Штепівської сільської дільничної лікарні  коштів на відшкодування пільг  по проведенню  безоплатно наданих комунальних послуг  та не були  затверджені  рішенням  сільської  Ради  відповідні  кошти на такі пільги. Вважає, що ці порушення  не призупиняють дію  вищевказаного ним   закону  про пільги  для сільських лікарів в тому числі і пенсіонерів. Тому прохає в позові  відмовити.

         Відповідач - позивач   звернувся до суду  з зустрічним позовом  до позивача - відповідача   вказуючи на те ,  що  сільська Рада  не дивлячись на те, що його сім'я  має право  на  безкоштовне надання комунальних  послуг , 19-20 січня 2004 року  без попередження  перекрила опалення  квартири АДРЕСА_1 , де мешкала його сім'я. Відключення відбулося в тріскучі морози, від  цих  дій постраждала  його сім'я, а особливо  теща - ОСОБА_2, 1915 року народження , котра  мала пільги  на оплату за комунальні послуги  50 % , як  учасник ВВВ.  Крім того працівники  сільської Ради  неодноразово  в складі  комісій  з участю  працівників лікарні та дільничного  міліціонера  з погрозами та переслідуваннями приходили по місцю його проживання , наполягаючи на оплаті за газопостачання за період 2002-2005 роки. Від цих  вимог він відмовлявся, оскільки має пільги надані йому державою, але в 2005 році  після таких випадків  був змушений  провести  індивідуальне опалення , затративши при цьому кошти  в сумі 3755 грн.. Крім того восени 2004 року  за вказівкою  голови сільської Ради  була  розкопана тепломережа  у його  дворі,  розгороджена огорожа і так проіснувало  півроку до весни,  від чого постраждало його господарство. Вважає, що дії  Штепівської сільської Ради були  не правомірними , тому прохає суд  зобов'язати Штепівську  сільську Раду  відновити  теплопостачання в його квартиру , стягнути  з  сільської Ради   майнові  збитки  в  сумі 3755 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн.

В судовому засідання  відповідач - позивач  доповнив свої позовні вимоги  та просить  суд , стягнути  понесені ним витрати  на придбання бензину для приватного автомобіля , витраченого на  поїздки до суду  в сумі 316 грн., а також  кошти   сплачені ним  за надання  правової допомоги   і участь представників в суді  в сумі 1000 грн.

         В судовому засіданні  відповідач - позивач  свої  вимоги підтримав повністю  та пояснив, що  внаслідок  неправомірних  дій сільської Ради він змушений був  провести  індивідуальне опалення  квартири на що ним  були  затрачені власні кошти в сумі 3755 грн., що стверджується  наданими   ним квитанціями та рахунками.  Крім того спричинена  моральна шкода  , яка складається  з порушення  нормального циклу життя, як його так і членів  сім'ї, душевні страждання, оскільки  опалення було відключено в зимовий період, що негативно  вплинуло  на стан здоров'я  його, як пенсіонера  так  і членів його сім'ї.

         Представник  позивача - відповідача   в судовому засіданні  позовні вимоги не визнав, та пояснив, що  мотиви вказані  в зустрічному позові  відповідачем - позивачем не відповідають дійсності , оскільки   рішення  на відключення  квартири  ОСОБА_1  від теплопостачання  сільською Радою не приймалося  і взагалі такого питання не вирішувалось. В кінці грудня 2004 року  на ділянці  магістралі  теплопостачання , яка проходить через двір ОСОБА_1  стався порив. Ремонтні роботи по його ліквідації проводилися власними силами, їх  виконували  робочі лікарні , екскаватор для цих  цілей  був наданий  СТОВ  імені Шевченко с. Голубівка, як благодійна допомога  Штепівській СДЛ .  Ці  роботи  були проведені за 2-3 дні  і теплопостачання в квартиру ОСОБА_1 не припинялось. По місцю мешкання відповідача - позивача  дійсно приходили   працівники сільської Ради  в складі комісії  по питанню  укладення   договорів на  теплопостачання, водопостачання та  водовідведення , які  відповідач - позивач відмовлявся укладати , але при цьому  ніяких  погроз  та переслідувань  , як з боку  членів комісії  та  і особисто його, як сільського голови   не було.  Неправомірних  дій, які б завдали  позивачу - відповідачу і  членам його сім'ї   моральної шкоди  також не було. Тому прохає  в позовних   вимогах ОСОБА_1 відмовити.

         Вислухавши сторони,  допитавши свідків  та дослідивши надані докази, суд вважає, що  даний спір випливає з правовідносин передбачених цивільним законодавством України, які регулюються ст.. ст..509, 526, 530, 532, 1166, 1167 ЦК України, ст.. 77 "Основ законодавства України про охорону здоров'я"   задоволенню не підлягають.

         В судовому засіданні було встановлено, що відповідач-позивач працював в Штепівській дільничній лікарні  лікарем  з 1997 року, є пенсіонером . Проживає в приватизованій  квартирі  разом з сім'єю, що знаходиться на території  Штепівської  сільської дільничної лікарні , яка  фінансується  з місцевого бюджету  Штепівської сільської Ради. Опалення будинку в якому  мешкає   сім'я  ОСОБА_1  здійснюється  централізовано . Відповідно до ст.. 77 « Основ  законодавства України про охорону  здоров'я» медичні  і фармацевтичні  працівники  після виходу на пенсію, які проживають  в сільській  місцевості  мають право  на  безоплатне користування   житлом  з опаленням  і освітленням  в межах норм  визначених  Постановою  Кабінету Міністрів України № 879  від 01.08.1996 року. Використовуючи  це право  відповідач - позивач  в період з  2002 -2004 року  не проводив оплату  за  опалення приватної квартири, а також  за водопостачання та водовідведення.  Під час проведення  перевірки  окремих  питань  фінансово - господарської  діяльності  виконкому  Штепівської сільської Ради  контрольно - ревізійним відділом  було встановлено невиконання  сільської Радою вимог    ст.. 77 « Основ  законодавства України про охорону  здоров'я» , а саме  в бюджет  в період з 2002 по 2005 рік  не були  закладені видатки  на опалення  житла , яке займала  сім'я ОСОБА_1 , рішенням  сесії  Штепівської  сільської Ради  вони не затверджувалися , не були  передбачені вони  і в кошторисах доходів і витрат  Штепівської  дільничної лікарні ( по КЕКВ 1343» Оплата  безоплатно наданих  квартир і комунальних  послуг»). Тобто  за рахунок  коштів Штепівського  сільського  бюджету  було проведено  незаконні видатки на цілі , які  не  були заплановані  та затверджені  в кошторисі доходів  та видатків  Штепівської СДЛ , тобто з  сільського  бюджету  незаконно проведені видатки  на опалення, водопостачання та водовідведення квартири  ОСОБА_1. Виконкомом  сільської Ради  рахунки  на оплату послуг  теплопостачання, водопостачання та квартирної плати  за період з 01.07.2002 року по  31.03.2004 року  ОСОБА_1  не виставлялися  і відповідно  по  бухгалтерському обліку не проводилися.

         Доводи  позивача - відповідача  про те, що  законами  України  « Про  Державний бюджет»  за 2002-2005 роки   дія статті  про  надання пільг  була призупинена  і за цей період  відповідач - позивач повинен  був проводити  оплату за надані йому комунальні послуги суд вважає, не є підставою для задоволення його вимог. Відповідно до п.2 ст.4  Бюджетного Кодексу України при  здійсненні  бюджетного процесу в Україні  положення нормативно - правових  актів застосовуються тільки в частині в якій  вони  не  суперечать  положенням  Конституції  України. При вирішенні справи суд  керується принципом законності, відповідно до якого  органи  державної влади, органи місцевого самоврядування  інші посадові і службові  особи  зобов'язані діяти  лише на підставі,  в межах повноважень  та  у спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності  нормативно - правового акту  Конституції України,  закону України ,  або  іншому правовому акту  суд  застосовує  правовий акт , який має  вищу  юридичну силу.  Суд  також враховує, що дія ст.. 77  « Основ законодавства України про  охорону  здоров'я» в  частині надання пільг  на безплатне  користування  квартирою з освітленням і опаленням  тим, хто проживає  і працює в селах  та селищах ,  а також пенсіонерам , які раніше працювали медичними,  та  фармацевтичними працівниками  і проживають в цих населених  пунктах  не  була змінена  і не скасована, відповідає  вимогам  діючого законодавства , тому вимоги  позивача - відповідача  задоволенню не  підлягають.

         Суд  також  вважає необхідним  вимоги   відповідача - позивача  щодо   зобов'язання поновити теплопостачання  в квартирі , стягнення майнової та моральної шкоди  залишити без  задоволення, враховуючи слідуюче.

В судовому засіданні відповідачем - позивачем  не  було   надано  достатніх доказів , що  за розпорядженням  сільського голови   в зимовий період 2004-2005 років  було припинено  теплопостачання  в квартиру ОСОБА_1 Як ствердили в судовому засіданні свідки  ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5  в кінці грудня 2004 року  на ділянці магістралі теплопостачання , яка проходить через двір ОСОБА_1, стався порив , внаслідок чого  Штепівської дільничою лікарнею  приймалися міри  до ліквідації аварії. Зварювальні роботи на магістралі  теплопостачання  проводилися  спеціалістом - працівником  дільничої лікарні. Також  залучався екскаватор  СТОВ ім.. Шевченка ,  наданий  керівництвом господарства в якості спонсорської допомоги. За 2-3 дні  пориви  труб  теплопроводу  було ліквідовано і теплопостачання відновлено. В квітня 2005 року  роботи на теплотрасі  продовжувались  Штепівської СДЛ  власними силами. Позивач - відповідач  пояснив, що  виконкомом  сільської Ради   в зимовий період 2004-2005 років  не приймалося рішення  про відключення  квартири  ОСОБА_1  від  теплопостачання  і особисто він , як сільський голова  таких вказівок не давав.  На виконання  розпорядження  контрольно - ревізійного  відділу вказаних  в акті від 08.04.2004 року  теплопостачання в квартиру ОСОБА_1  було припинено 17 квітня 2004 року, по закінченню опалювального сезону. Це в своїх поясненнях ствердив  і свідок ОСОБА_3.

Свідки  ОСОБА_4 та ОСОБА_5  також ствердили , що в зимовий період 2004-2005 року  їм, як працівникам  централізованої  котельні  розпоряджень , щодо перекриття теплопостачання  в квартиру  ОСОБА_1  не було.  Інших доказів , які б стверджували   вимоги  відповідача - позивача, щодо  завдання йому  майнової   та моральної  шкоди позивачем - відповідачем,    ним   надано не було.

         Вимоги   відповідача - позивача про відшкодування витрат пов'язаних  з явкою до суду  та на правову допомогу  відповідно ст. ст. 84, 85 ЦПК України  задоволенню не підлягають.        

         На підставі викладеного, керуючись ст. 15, 15-1, 30, 62, 75, 202, 202-1, 203 ЦПК України, ст..22 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 530, 532, 1166, 1167 Цивільного  Кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

В позові  Штепівської сільської Ради Лебединського  району  до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплопостачання, водопостачання та водовідведення  в сумі 2988,22 грн.  відмовити  за безпідставністю.

Зустрічний позов   ОСОБА_1 до Штепівської сільської ради про зобов'язання відновити теплопостачання  в квартирі, відшкодування майнової шкоди в розмірі 3750 грн.  та моральної шкоди в розмірі 5000 грн.,  стягнення додаткових витрат   залишити без  задоволення  за недоведеністю.

         Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Лебединський райсуд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20- ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку  ч. 4 ст. 295  ЦПК України.

Суддя