Справа № 297/328/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          07 березня 2013 року м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого Гал Л. Л., при секретарі Боротей А. Е., перекладачі ОСОБА_1, з участю прокурора Пішпекі В. Ф., захисника ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Берегово кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012070060000199 від 21.12.2012 року, яке поступило з обвинувальним актом, по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, з освітою 7 класів, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, непрацюючого, раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 185 КК України,

встановив:

11 грудня 2012 року біля 22 години ОСОБА_3, знаходячись у приміщенні спальної кімнати квартири № 2, яка розташована у м.Берегово, вул. Мукачівська, 44, умисно, таємно, шляхом вільного доступу, викрав гроші в сумі 8 тис. грн. із шафи, які в подальшому витратив на особисті потреби, чим самим спричинив ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, а саме, у таємному викраденні чужого майна (крадіжці).

Доказами на підтвердження встановлених обставин є наступне.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину визнав повністю і показав, що перед католицьким Різдвом минулого року він із шафи із гаманців під одягом викрав від своєї бабусі, з якою проживає в одній квартирі, гроші в сумі 8000 гривень. Викрадені кошти витратив на придбання одягу для себе, мобільного телефону, за них придбавав продукти на базарі та ходив із друзями на пиво та піццу.

Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з’ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового процесу не оспорюють обставини справи та судом з’ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз’яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, тому суд за їх згодою відповідно до частин 3 і 4 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, обмежившись дослідженням показів обвинуваченого та обставин, які характеризують його.

Отже, суд, обираючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують покарання.

Обставинами, які пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 слід визнати його щире каяття, те, що до кримінальної відповідальності притягується вперше, має на утриманні одну малолітню доньку (а.с. 118, 119).

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин середньої тяжкості, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має одну малолітню доньку та щиро розкаявся, суд приходить до висновку про достатність покарання у вигляді громадських робіт для виправлення обвинуваченого.

Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 326 КПК України, цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_4, який обвинувачений визнав повністю, про стягнення із нього завданих збитків у сумі 7280 грн. слід задовольнити. Встановлено, що із 8000 грн. викрадених коштів 720 грн. було повернуто потерпілій під час досудового розслідування.

Судові витрати за виконання дактилоскопічної експертизи слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області в сумі 147 грн. (а.с. 94).

Речові докази: штани спортивні чорного кольору із написом «adidas», бейсболку із тканини чорного кольору із написом «adidas», куртку-вітровку чорного кольору із біркою з написом «benotti», мобільний телефон марки «Нокіа» моделі 6303сі IMEI 353797043847973 із стальним корпусом, слід передати у дохід держави (а.с. 110).

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України,

засудив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді громадських робіт на 240 годин.

Речові докази: штани спортивні чорного кольору із написом «adidas», бейсболку із тканини чорного кольору із написом «adidas», куртку-вітровку чорного кольору із біркою з написом «benotti», мобільний телефон марки «Нокіа» моделі 6303сі IMEI 353797043847973 із стальним корпусом, слід передати у дохід держави, – передати у дохід держави.

Цивільний позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 завдані збитки у сумі 7280 (сім тисяч двісті вісімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області судові витрати за виконання дактилоскопічної експертизи в сумі 147 (сто сорок сім) гривень.

На вирок може бути подана апеляція через цей суд до апеляційного суду Закарпатської області протягом 30 діб з моменту його оголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_5