25.01.2013 Єдиний унікальний номер 205/371/13- ц
Справа №4с/205/16/2013
205/371/13-ц
У Х В А Л А
25 січня 2013 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Тауса М.М.,
при секретарі Попович Х.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську матеріали скарги Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Моренко Катерини Сергіївни, -
ВСТАНОВИВ:
Представник ПАТ «Дніпрогаз» Водолазський А.Ю. 17 січня 2013 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Моренко Катерини Сергіївни, зазначивши в скарзі, що 09 жовтня 2012 року представником заявника було отримано судовий наказ по справі № 2н-1984/2011 про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які проживають за адресою: АДРЕСА_1, на користь ПАТ «Дніпрогаз» заборгованості за надання послуг газопостачання у розмірі 541,70 грн. та судового збору у розмірі 55,50 грн.
13 листопада 2012 року державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції була винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) з примусового виконання судового наказу №2н-1984/2011 року, виданого 09 жовтня 2012 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ПАТ «Дніпрогаз» заборгованості у розмірі 541,70 грн., на підставі того, що у пред'явленому до примусового виконання документі відсутні ідентифікуючі відомості щодо боржників, а саме: реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Скаржник вважає, що вказана постанова про відкриття виконавчого провадження винесена з порушенням ст. 18, 26 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим просить визнати дії державного виконавця неправомірними, скасувати вищевказану постанову та зобов'язати Ленінський відділ державної виконавчої служби ДМУЮ прийняти до виконавчого провадження судовий наказ №2н-1984/2011 року.
У судове засідання представник скаржника за довіреністю Водолазський А.Ю. не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Моренко К.С. в судове засідання не з'явилася. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали виконавчого провадження приходить до висновку щодо обґрунтованості скарги заявника з наступних підстав.
За ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, яким згідно до ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчі листи, що видаються судами, ухвали, постанови судів у цивільних справах у випадках, передбачених законом, судові накази тощо.
Згідно ст. 368 ЦПК України, за кожним судовим рішенням, що набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено видається один виконавчий лист.
Посилаючись на п. 3.3. Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року, що набрала чинності на момент виконання судового наказу, державним виконавцем відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу №2н-1984/2011 виданого 09 жовтня 2012 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська (а.с. 7).
Відповідно до п. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документу вимогам, передбачених ст. 18 цього Закону.
Згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Дію нормативно-правового акту у часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Також, відповідно до ст. 5 ЦК України, актами цивільного законодавства регулюються відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Тобто, якщо акт цивільного законодавства, що врегулював цивільні відносини, втратив чинність, новий нормативно-правовий акт з моменту набрання ним чинності застосовується до юридичних фактів цивільного права та проводжуваних ними цивільних прав і обов'язків.
Керуючись вищевикладеним суд приходить до висновку, що судовий наказ № 2-1984/2011 від 07.12.2011 року щодо солідарного стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 заборгованості за спожитий природний газ та судові витрати набрав законної сили 12.03.2012 року. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно» від 04.07.2012 року № 5037/VІ, який набрав чинності після опублікування в газеті «Голос України» 07.08.2012 року за № 143. тому, судовий наказ не може мати тих вимог, які зазначені в п. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» після внесення відповідних змін до нього.
Однак, всупереч наведеного, державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції відмовив у прийнятті до провадження та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу №2н-1984/2011 про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ПАТ «Дніпрогаз» заборгованості за спожитий природній газ у розмірі 541,70 грн., тим самим порушив принципи організації і діяльності державної виконавчої служби.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 3, 18, 19, 26 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 368, 387 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Моренко Катерини Сергіївни - задовольнити.
Визнати дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Моренко Катерини Сергіївни неправомірними.
Скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 13 листопада 2012 року державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Моренко К.С. з виконання судового наказу № 2н-1984/2011 року від 07 грудня 2011 року про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які проживають за адресою: АДРЕСА_1, на користь ПАТ «Дніпрогаз» заборгованості за надання послуг газопостачання у розмірі 541,70 грн. та судового збору у розмірі 94,10 грн.
Зобов'язати Ленінський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції прийняти до виконавчого провадження судовий наказ № 2н-1984/2011 року про солідарне стягнення на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які проживають за адресою: АДРЕСА_1, заборгованості у розмірі 541,70 грн. та судового збору у розмірі 94,10 грн.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя М.М. Таус