ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
06.03.13р. Справа № 904/1451/13-г
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "ДНІПРОАГРО", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковське", м. Новомосковськ Дніпропетровської області
про стягнення 21 550 369,19 грн.
Суддя Золотарьова Я.С.
Представники:
від позивача: Сидорук І.А. - представник ( дов. від 29.01.13р)
від відповідача: Кропов А.В - представник ( дов. від. 11.02.13р.)
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача про стягнення на свою користь основного боргу в розмірі 21 497 362,00 грн., пені в розмірі 44 172,66 грн., 3%річних в розмірі 8 834,53 грн., згідно договору №13-012 від 04.02.2013 року про надання зворотної фінансової допомоги (надалі «Договір»).
Позивач 05.03.2013 року подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь: основний борг в розмірі 21 497 362,00 грн., пеню в розмірі 185 525,18 грн., 3%річних в розмірі 37 105,04 грн., згідно Договору. Заяву про збільшення розміру позовних вимог прийнято судом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за Договором щодо повернення отриманих грошових коштів.
Відповідач у відзиві на позовну заяву підтвердив наявність заборгованості перед позивачем та факти, які викладені в позовній заяві. Також повідомив про неможливість оплатити заборгованість через відсутність грошових коштів.
19.02.2013 року від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову. Суд відмовив в задоволенні заяви (ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2013 року).
05.03.2013 року до суду надійшла заява в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, від Миронової Л.Г. про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача. Заява обґрунтована тим, що Миронова Л.Г. є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковське", а тому є підстави для залучення її у якості третьої особи. В судовому засіданні 05.03.2013 року було відмовлено в задоволенні вказаної заяви, оскільки до неї не додано належних доказів, які підтверджують обставини на які посилається заявник, а саме докази того, що Миронова Л.Г. є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковське". Крім того, суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 140 Цивільного кодексу України учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов'язаннями, а тому можливе рішення суду не вплине на права та обов'язки фізичної особи Миронової Л.Г. (протокол судового засідання від 05.03.2013 року).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, господарський суд ,-
ВСТАНОВИВ:
04.02.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Новомосковське" (Сторона1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "ДНІПРОАГРО" (Сторона2) укладено договір №13-012 про надання зворотної фінансової допомоги.
Відповідно до умов п.п.1.1., 1.2. Договору, Сторона2 зобов'язується надати зворотну фінансову допомогу Стороні1, а Сторона1 зобов'язується прийняти зворотну фінансову допомогу, та повернути її Стороні2 в строк та на умовах, визначених Договором. Сума фінансової допомоги визначена сторонами у додаткових угодах до цього Договору.
04.02.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Новомосковське" (Сторона1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "ДНІПРОАГРО" (Сторона2) укладено додаткову угоду №1 до договору №13-012 від 04.02.2013 року про надання зворотної фінансової допомоги, відповідно до якої сума зворотної фінансової допомоги за п.1.1. Договору дорівнює 21 500 000,00 грн.
Відповідно до п.1.3. Договору зворотна фінансова допомога, яка надається, є безпроцентною, за користування нею плата не береться.
На виконання умов Договору позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти на загальну суму 21 497 362,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №1126 від 04.02.2013 року на суму 3 615 000,00 грн.; №1127 від 04.02.2013 року на суму 2 000 000,00 грн.; №1128 від 04.02.2013 року на суму 5 579 000,00 грн.; №1129 від 04.02.2013 року на суму 36 000,00 грн.; №1130 від 04.02.2013 року на суму 3 141 650,00 грн.; №1131 від 04.02.2013 року на суму 1 389 100,00 грн.; №1132 від 04.02.2013 року на суму 111 010,00 грн.; №1133 від 04.02.2013 року на суму 973 240,00 грн.; №1134 від 04.02.2013 року на суму 4 652 362,00 грн.
Відповідно до п.3.1. Договору, Сторона1 зобов'язана повернути Стороні2 зворотну фінансову допомогу у розмірі фактично отриманих на поточний рахунок Сторони1 грошових коштів, протягом 2 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Сторони2 про повернення фінансової допомоги, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Сторони2.
Судом встановлено, що Договір, укладений між сторонами, за своєю правовою природою є договором безпроцентної позики.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
08.02.2013 року позивач направив на адресу відповідача вимогу №0802/13-01 про повернення грошових коштів, в якій вимагав здійснити погашення суми отриманої фінансової допомоги в розмірі 21 497 362,00 грн., протягом 2 календарних днів з дня отримання даної вимоги.
Таким чином, відповідач повинен був повернути позику до 10.02.2013 року.
У своїй відповіді №1102-13-2 від 11.02.2013 року відповідач підтверджує наявність заборгованості в сумі 21 497 362,00 грн., та в зв'язку з відсутністю грошових коштів для погашення заборгованості просив відстрочити розрахунки.
Заборгованість відповідача підтверджується актом звірки від 15.02.2013 року, який підписаний обома сторонами.
Доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав.
Як вбачається із матеріалів справи, заборгованість відповідача складає 21 497 362,00 грн.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 ГК України ).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання ).
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
В п.5.2. Договору зазначено, що якщо Сторона1 порушить строк повернення фінансової допомоги, передбачений п.3.1. цього Договору, більш ніж на 5 календарних днів, то вона зобов'язується сплатити Стороні2 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання.
Позивачем здійснено нарахування пені, розмір якої складає 185 525,18 грн. Пеня нарахована відповідно до умов договору, з урахуванням вимог чинного законодавства та підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховано 3% річних від суми простроченої заборгованості, розмір яких складає 37 105,04 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Відповідача.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковське" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Микити Головка, б.7, ідентифікаційний код 00377489) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "ДНІПРОАГРО" (49005, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса,1-а, офіс 702, код ЄДРПОУ 36161054) основний борг в розмірі 21 497 362,00 грн., пеню в розмірі 185 525,18 грн., 3%річних в розмірі 37 105,04 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 68 820,00 грн., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 11.03.2013 року
Суддя Я.С. Золотарьова