ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.03.2013 року Справа № 10/5005/10161/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. (доповідач);
суддів: Білецької Л.М.;
Тищик І.В.
при секретарі судового засідання: Гаврилову О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Черкашин І.І., довіреність б/н від 27.11.12р.; Литвиненко М.В., довіреність б/н від 27.11.12р.;
від відповідача: Скачкова В.Г., довіреність № 8 від 30.01.13р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Торгівлі» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2013 р. по справі № 10/5005/10161/2012 (суддя Кощеєв І.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форестер-М», м. Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Торгівлі», м. Дніпропетровськ
про стягнення 34 817,25 грн., -
ВСТАНОВИВ:
22 січня 2013 року рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі № 10/5005/10161/2012 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Форестер-М» задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 34 817,25 грн. основного боргу, 1 609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.
Непогоджуючись з даним рішенням відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування господарським судом всіх обставин справи, недоведеність встановлених судом обставин, що мають значення для справи. Вважає рішення передчасним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема апелянт посилаючись в апеляційній скарзі на ст. ст. 662, 666 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вказує на те, що позивач одночасно з товаром не передав відповідачу документи на нього (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), а суд не прийнявши цього до уваги прийняв неправильне рішення по справі.
Згідно розпорядження в. о. керівника апарату Дніпропетровського апеляційного господарського суду Поплавської Н.О. від 07.02.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Широбокової Л.П. у відпустці з 07.02.2013 р., проведено повторний автоматичний розподіл справи № 10/5005/10161/2012 та головуючим суддею (доповідачем) призначено Паруснікова Ю.Б.
11.02.2013 р. ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: Паруснікова Ю.Б. - доповідач, суддів Білецької Л.М., Тищик І.В. і призначено до розгляду у судове засідання на 06.03.2013 р. о 10:15 год.
У судовому засіданні 06.03.2013 р. скаржник підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.
Представник позивач проти вимог апеляційної скарги заперечував, вважає відсутніми підстави для її задоволення.
06 березня 2013 року у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Судова колегія, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставинам справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до видаткових накладних № 729 від 13.07.2012 р. та № 745 від 19.07.2012 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Форестер-М" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Торгівлі" поставлено товар, на загальну суму 99 517 грн. 25 коп. (а. с. 7-8), який отриманий представником відповідача за довіреністю від 13.07.2012 р. № 23 Перехрест Мариною Ігорівною (а. с. 16).
Товар поставлявся за товарно-транспортними накладними: № 16/07 від 16.07.2012 р.; № 23/07 від 23.07.2012 р.; № 25/07 від 25.07.2012 р. (а. с. 9-11).
03.07.2012 р. на всю придбану продукцію позивач виставив відповідачу рахунок № 1148 на сплату 99 517,25 грн. за поставлений товар, який надіслав останньому разом з претензією-вимогою від 11.10.2012 р. № 1330 (а. с. 12-14).
Згідно банківської виписки по рахунку № 26003134614700 відповідачем 04.07.2012 р. сплачено згідно рахунку від 03.07.2012 р. № 1148 за обладнання 64 700,00 грн. (а. с. 17). Тобто залишок боргу відповідача перед позивачем становить 34 817,25 грн.
Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача, згідно якого просив стягнути з останнього заборгованість за поставлений товар у розмірі недоплаченої суми 34 817,25 грн., що і є причиною спору.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що правовідносини, які склалися між сторонами в даній справі, породжують права та обов'язки пов'язані з поставкою товару.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, приймаючи рішення по даній справі господарський суд правомірно дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Посилання скаржника на те, що позивач одночасно з товаром не передав відповідачу документи на нього (технічний паспорт, сертифікат якості тощо) колегією суддів не приймаються до уваги з огляду на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 662 ЦК України, продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки матеріали справи не містять будь-яких доказів фіксації відповідачем факту не передачі документів разом з товаром, слід вважати, що товар прийнятий відповідачем разом з документами на нього.
Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу колегії суддів, а тому у їх задоволенні відмовлено.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Торгівлі» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2013 р. по справі № 10/5005/10161/2012 без змін.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови виготовлено 11.03.2013 р.
Головуючий Ю.Б. Парусніков
Судді Л.М. Білецька
І.В. Тищик