АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 березня 2013 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Яремка В. В.
суддів: Галичанського А.Д., Перепелюк І.Б.
секретар Балацька-Геряк О.П.
з участю представника позивачки ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Путильського районного суду від 14 листопада 2012 року,
встановила:
У жовтні 2012 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.
Зазначала, що з 18 вересня 2009 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем.
Від шлюбу у них є неповнолітній син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з нею та знаходяться на її утриманні.
Посилаючись на те, що відповідач є здоровим та працездатним, офіційно не працює, має мінливий дохід, добровільно матеріальної допомоги на дитину не надає, просила суд стягувати з відповідача на її користь на утримання сина аліменти у розмірі 1000 гривень, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Путильського районного суду від 14 листопада 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 у розмірі 450 гривень, щомісячно, починаючи з 3 жовтня 2012 року до досягнення дитиною повноліття.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції змінити, ухвалити рішення, яким стягувати аліменти у розмірі 350 грн.
Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
У справі встановлено, що з 18 вересня 2009 року позивачка перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем.
Від шлюбу у них є неповнолітній син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з позивачкою.
Задовольняючи позовні вимоги у частині стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 450 гривень, щомісячно, суд першої інстанції виходив зі спроможності відповідача сплачувати аліменти у такому розмірі.
Такий висновок суду першої інстанції є по суті правильним.
Відповідно до ч. 1 ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Сторонами не оспорюється визначення аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Стягуючи з відповідача аліменти у розмірі 450 гривень, щомісячно, суд першої інстанції правильно виходив з матеріального стану платника аліментів, відсутності на його утриманні інших дітей, непрацездатних батьків, його можливості сплачувати аліменти саме у такому розмірі.
Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Апелянт посилається на неспроможність за своїм майновим станом сплачувати аліменти на утримання сина в розмірі 450 гривень, а також на те, що він хворіє й потребує лікування.
Проте указані обставини апелянтом належними та допустимими доказами не доведено.
Сам апелянт стверджує, що спроможний сплачувати аліменти у 350 гривень, щомісячно.
Таким чином, у справі встановлено, що відповідач є працездатною особою, за своїм майновим станом та станом здоров'я спроможний сплачувати аліменти у визначеному судом першої інстанції розмірі.
Апеляційна скарга не містить інших доводів, які б давали підстави для зміни рішення суду в частині визначення розміру аліментів.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Путильського районного суду від 14 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді: