Апеляційний суд міста Києва
1[1]
У Х В А Л А
Іменем України
07 березня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого: судді Новова С.О.,
суддів: Мосьондза І.А., Полтавцевої Г.А.,
за участю прокурора - Карпука Ю.А.,
скаржника - ОСОБА_1,
та його представника - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали скарги за апеляцією скаржника ОСОБА_1, на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 15 жовтня 2012 року,
в с т а н о в и л а:
Постановою від 15 жовтня 2012 року Дарницький районний суд м. Києва залишив без задоволення скаргу ОСОБА_1 на постанову оперуповноваженого ВДСБЕЗ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві старшого лейтенанта міліції Демури В.М. від 06 лютого 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи, відносно посадових осіб ТОВ ПВП «ПРОЕКТ», за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 КК України.
В обґрунтування прийнятого рішення, суд першої інстанції послався на те, що скаржником був пропущений строк на оскарження постанови про відмову у прошенні кримінальної справи, передбачений ст. 236-1 КПК України та не заявлене клопотання про поновлення пропущеного ним строку з поважних причин.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду скаржник ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій просить скасувати як постанову суду від 15 жовтня 2012 року, так і постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно посадових ТОВ «ПВП ПРОЕКТ», а матеріали повернути для додаткової перевірки.
В обґрунтування цього скаржник посилається на те, що зазначена постанова суду не може бути залишена в силі, оскільки висновок суду про перебіг строку оскарження постанови про відмову в порушенні справи протягом семи днів з дня отримання повідомлення є помилковим.
Копію оскаржуваної ним постанови від 06.02.2012 року він, ОСОБА_1, отримав 10.05.2012 року і протягом семи днів, а саме 17.05.2012 року направив скаргу до Дарницького районного суду рекомендованим листом, але суд ці доводи до уваги не прийняв.
Крім цього, як зазначає скаржник, з копії повідомлення від 13.02.2012 року, якого він не отримував і не міг отримати вбачається, що воно, якщо і було відправлено, то за адресою; АДРЕСА_1, а він, ОСОБА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_3
Що ж стосується порушення органом дізнання вимог ст. 99 КПК України (1960 року), то вони викладені в доданій до апеляції скарзі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення скаржника та його представника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; пояснення прокурора, який заперечував проти її задоволення та просив постанову суду залишити без змін, а апеляцію - без задоволення; вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція скаржника підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
Так, у відповідності до вимог, передбачених ст. 236-1 КПК України (1960 року), скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного суду за місце розташуванням органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів з дня отримання копії постанови.
Частина 1 ст. 236-2 КПК України (1960 року) передбачає, що скарга на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи розглядається суддею, який визначається в порядку, встановленому ч. 3 ст. 16-2 цього Кодексу, одноособово не пізніше десяти днів з дня її надходження до суду.
Як вбачається з представлених на апеляційний розгляд матеріалів, у тому числі постанови суду від 15 жовтня 2012 року, яка була прийнята за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на постанову оперуповноваженого ВДСБЕЗ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві від 06 лютого 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ ПВП «ПРОЕКТ», суд першої інстанції не дотримався у повному обсязі зазначених вище вимог закону.
Зокрема, крім порушення строку розгляду скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, яка надійшла до суду 14 червня, а розглянута лише 15 жовтня 2012 року, тобто більш ніж через чотири місяці з дня її надходження до суду, суддя фактично цю скаргу по суті не розглянув, оскільки, приймаючи рішення про залишення скарги без задоволення, виходив не з того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги ст. 99 КПК України (1960 року), як це передбачено ч. 3 ст. 236-2 КПК України (1960 року), а з того, що скаржником був пропущений строк на оскарження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та не заявлене клопотання про його поновлення.
При цьому, як прямо зазначено в постанові суду від 15 жовтня 2012 року, посилання скаржника на те, що він був повідомлений про наявність оскарженої постанови лише через три місяці після її прийняття, на думку судді, спростовується наявними в матеріалах справи доказами його обізнаності про наявність постанови від 06 лютого 2012 року, зокрема супровідним листом від 13 лютого 2012 року, яким було повідомлено скаржника про її прийняття та постановою Дарницького районного суду м. Києва від 25 травня 2012 року, відповідно до якої 24 травня 2012 року ОСОБА_1 звертався до суду зі скаргою на цю ж саму постанову.
Разом з тим, вищенаведені підстави для залишення скарги ОСОБА_1 без задоволення не можуть бути визнані обґрунтованими з огляду на наступне.
По-перше, супровідний лист від 13 лютого 2012 року, на який посилається суддя в оскаржуваній постанові, не може бути доказом того, що скаржник пропустив строк на оскарження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи без поважних причин, оскільки закон пов'язує можливість оскарження такої постанови з моментом отримання її копії, а не з одержанням повідомлення про прийняття такої постанови.
Крім того, як обґрунтовано зазначається в апеляції, вказаний супровідний лист був направлений за адресою, за якою скаржник не проживав, а саме за адресою: АДРЕСА_2, у той час як останній проживає за адресою: АДРЕСА_2
У зв'язку з цим, посилання ОСОБА_1 на несвоєчасне вручення йому копії постанови про відмову в порушенні кримінальної справи не могло бути спростовано документом, який не тільки не містив в собі даних про направлення копії відповідної постанови скаржнику та її отримання останнім, а й який був надісланий за адресою, яка не відповідає фактичному місцю проживання скаржника.
По-друге, як вбачається з копії постанови суду від 25 травня 2012 року, скаржнику було відмовлено у прийнятті скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи саме через те, що він не додав до скарги копії оскаржуваної ним постанови, що і стало причиною того, що ОСОБА_1 повторно звернувся до суду зі скаргою 14 червня 2012 року.
При цьому, слід зазначити, що ст. 236-1 КПК України (1960 року), на яку послався суд приймаючи рішення про відмову в прийнятті скарги, не надає суду такого права.
По-третє, за загальними правилами, передбаченими КПК України (1960 року), у тому числі ст. 90 цього Кодексу, відсутність клопотання або підстав для поновлення пропущеного строку на оскарження того чи іншого процесуального рішення, є підставою для залишення відповідної скарги без розгляду, а не підставою для залишення такої скарги без задоволення.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами апеляції скаржника про те, що постанова судді, прийнята за результатами розгляду його скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ ПВП «ПРОЕКТ» повинна бути скасована.
Водночас, враховуючи порушення, які були допущені судом першої інстанції під час розгляду скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суд апеляційної інстанції вважає необхідним повернути матеріали за скаргою ОСОБА_1 на новий судовий розгляд в суд першої інстанції і не вбачає підстав для постановлення своєї ухвали та задоволення апеляції скаржника в частині скасування постанови про відмову в порушенні справи та повернення матеріалів для проведення додаткової перевірки.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 377, 382 КПК України (1960 року) та п. 11 Розділу XI. Перехідні положення КПК України, колегія суддів Апеляційного суду м. Києва, -
у х в а л и л а :
Апеляцію ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 15 жовтня 2012 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_1 на постанову оперуповноваженого ВДСБЕЗ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві старшого лейтенанта міліції Демури В.М. від 06 лютого 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ ПВП «ПРОЕКТ» скасувати, а матеріали за скаргою ОСОБА_1 повернути до того ж суду на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Судді: _____________ _____________ _____________
(Новов С.О.) (Мосьондз І.А.) (Полтавцева Г.А.)
Справа № 10/796/283/2013
Категорія: ст. 236-8 КПК України 1960 року
Головуючий у 1-й інстанції - суддя Каліушко Ф.А.
Доповідач - суддя Новов С.О.