ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 лютого 2013 р. Справа № 802/363/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук Ірини Миколаївни,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 4180,30 грн.

Оскільки, в добровільному порядку відповідач суму заборгованості зі сплати єдиного внеску не сплатив, УПФ України у Немирівському районі звернулося до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 4180,30 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, 28.02.2013 року до суду надійшло клопотання (а.с. 27) про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження та підтримання позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач письмових заперечень на позовну заяву суду не надав, в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи (а.с. 26).

Відповідно до ч. 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 1 статті 49 КАС України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Відповідно до частини 2 зазначеної вище статті особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час, дату і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно наданих позивачем доказів встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України у Немирівському районі та є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Пунктом 1 частини 1 статті 4 вказаного Закону передбачено, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з п. 1, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Відповідно до п. 3.1 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року №22-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за №1014/183-18309, платники єдиного внеску зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Частиною 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та п. 4.3.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року №21-5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 року за №994/18289, передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч.1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").

Протягом 2011 року ФОП ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність, однак сплату єдиного внеску не проводив.

Як видно з таблиці нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціального страхування фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований податок) від 27.11.2012 року (а.с. 9), відповідач самостійно визначив розмір єдиного внеску до сплати в сумі 4010,30 грн.

Пунктом 3.2 Постанови Пенсійного фонду України «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.10.2010 р. № 22-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 р. за № 1014/18309 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що ФО-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом для них є календарний рік.

В свою чергу п. 4 ч. 11 ст. 25 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи те, що таблиця нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціального страхування фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований податок) за 2011 рік, була подана відповідачем до управління Пенсійного фонду лише 27.11.2012 року, тобто з порушенням строку встановленим для подання звітності, до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 170 грн.

Позивачем вживались заходи для погашення відповідачем заборгованості зі сплати страхових внесків, а саме, направлялась вимога про сплату боргу № Ф 1 від 03.01.2012 р. (а.с. 10) Однак, боржник після отримання даної вимоги її не оскаржив та зазначену у ній суму боргу не сплатив.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України у Немирівському районі в загальному розмірі 4180 грн. 30 коп., в тому числі: недоїмка по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - 4010,30 грн., штрафна санкція - 170,00 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника, звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, вимогою про сплату боргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтями 11, 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог.

Що стосується розподілу судових витрат, то згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код за ЄДРПОУ НОМЕР_1) на рахунок управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі (22800, Вінницька область, м. Немирів, вул. Горького, 88, код 20118413, р/р 37199104000214 в ГУДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015) заборгованість в сумі 4180,30 грн. (чотири тисячі сто вісімдесят гривень 30 копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ Поліщук Ірина Миколаївна

З оригіналом згідно:

Суддя:

Секретар: