ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
УХВАЛА
|
16.09.2008 |
Справа №2-15/7052-2008 |
За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідентифікаційний номерНОМЕР_1)
До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95000ёАР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 001131400)
Про визнання недійсним та скасування рішення
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
представники:
Від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 36/0 від 21.05.2008р. у справі.
Від відповідача - Дяченко Т.В., довіреність № 005-Д від 03.01.2008р. у справі.
Обставини справи: Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» про визнання недійсним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення ППЕЕ, оформлене протоколом № 42 від 01.04.2008 р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.03.2008 р. представниками ВАТ «Крименерго» був складений Акт № 103217 “Про порушення Правил користування електричною енергією для юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності”, відповідно до якого позивач порушив Правила користування електричною енергією наступним шляхом - при перевірці за фазою В при навантаженні 56.2 А електролічильником споживана електроенергія не враховувалася, лівий болт для кріплення державна повірочної пломби розпиляний, на електролічильнику встановлена одна державна повірочна пломба.
На засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ було винесене рішення, згідно якого з позивача було вирішено стягнути по першому протоколу - 2607,43 грн., по другому - 11667,89 грн.
Позивач з вимогами, викладеними в зазначеному акті та Протоколах засідання комісії не згоден, оскільки вважає, що вказані вимоги не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам, що і стало приводом для звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з позовом до суду про визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформленого протоколом № 42 від 01.04.2008 р.
Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву № 10/1631 від 11.07.2008 р., просить суд провадження у справі припинити.
Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
19.03.2008 р. у ході перевірки дотримання Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1на об'єкті - магазин с. Молодіжне, установлених режимів електроспоживання були виявлені порушення Правил користування електричною енергією, а саме наступним шляхом: при перевірці за фазою В при навантаженні 56.2 А електролічильником споживана електроенергія не враховувалася, лівий болт для кріплення держ. повірочної пломби розпиляний, на електролічильнику встановлена одна держ. повірочна пломба, про що складений Акт № 103217 “Про порушення Правил користування електричною енергією для юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності” (а.с. 19-20).
01.04.2008 р. комісією з розгляду актів про порушення ПКЕЕ був розглянутий вказаний Акт, про що складений Протокол № 12 засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, відповідно якого Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 повинен сплатити суму в розмірі 2607,43 грн, яка була нарахована в результаті проведення перерозрахунку обсягу та вартості спожитої електричної енергії.(а.с. 21-22), а аткож Протокол № 42 на суму 11667,89 грн. (а.с. 23-24)
Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно пункту 6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 17.10.05 р. р. № 910, у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці оформлюється двосторонній акт порушень за встановленою формою.
Акт складається у присутності представника споживача в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача підписати акт робиться запис про відмову.
Як вбачається з матеріалів справи, вказаний Акт № 103217 від 19.03.2008 р. був підписаний представником Споживача без будь-яких заперечень.
Пунктом 6.42. Правил встановлено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України. Рішення комісії оформляється протоколом.
Позивач просить суд визнати недійсним та скасувати рішення комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом № 42 від 01.04.2008 р.
Відповідно до роз'яснень президії Вищого Арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/53 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” (з наступними змінами і доповненнями) акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характер та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.
Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.
Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкту (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
Згідно з пунктом 6.2 Роз'яснень не можуть оспорюватися в господарському суді акти ревізій, документальних перевірок, різного роду листи, інформації, роз'яснення тощо, у зв'язку з тим, що не мають обов'язкового характеру для виконання.
Аналіз матеріалів справи дозволяє прийти до висновку про те, що оспорюваний протокол № 42 засіданні комісії ВАТ «Крименерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ від 01.04.2008 р., винесений на підставі акту про порушення ПКЕЕ № 103217 від 19.03.2008 р., не регулює суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для суб'єктів цих відносин.
Відповідно до норм статті 20 Господарського процесуального кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:
визнання наявності або відсутності прав;
визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;
відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;
припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;
присудження до виконання обов'язку в натурі;
відшкодування збитків;
застосування штрафних санкцій;
застосування оперативно-господарських санкцій;
застосування адміністративно-господарських санкцій;
установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;
іншими способами, передбаченими законом.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів судом.
Тобто, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, в тому числі актів господарських товариств, які згідно з законом або статутними документами мають обовязковий характер для учасників правовідносин, які виникають або припиняються з прийняттям такого акту.
За своїми ознаками акт про порушення Правил користування електричною енергією а також протокол, винесений на його підставі, до таких актів не відносяться, оскільки не мають обовязкового характеру, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки, та відповідно розрахунковим документом.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, ніж встановлений договором або Законом, але обраний Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 спосіб захисту свого права, а саме визнання недійсним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформленого протоколом № 42 від 01.04.2008 р., не передбачений ані законом, ані договором та не підвідомчий господарським судам, а тому не може бути предметом розгляду господарським судом.
Представлений позивачем акт може бути використаний у якості доказів у випадку звернення відповідача з позовом до суду та підлягає оцінки судом у відповідності з вимогами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, спори такої категорії не підлягають вирішенню у господарському суді, оскільки по суті така вимога спрямована на встановлення факту, що має значення при поновленні порушеного права або при захисті охоронюваного законом інтересу. Цей факт може встановлюватися судом лише у разі вирішення спору про право цивільне або господарське.
Додатково, суд зазначає, що аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суду України у постановах від 29.01.2008 р. у справі № 29-4/167-06-4113, від 13.02.2008 р. у справі № 20/227а, від 14.02.2008 р. у справі 37/143-07, від 26.02.2008 р. у справі № 20/328а, а також у Постанові Верховного Суду України від 12.06.2007 р. у справі № 3/576н.
Така сама правова позиція викладена в пункту 10 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році» від 18.03.2008 р. N 01-8/164, Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року».
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне провадження у справі припинити відповідно до пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що спір не підлягає розгляду в господарських судах України.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 статті 80, статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Провадження у справі припинити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.