Справа № 11 - 973, 2007 рік Головуючий у 1 - й інстанції: Клименко С. М.
Категорія: ч. 2 ст. 186 КК України Доповідач: Голубенко Н. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року вересня місяця 21 дня Колегія суддів судової плати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого - судді Ландаря О. В.,
суддів: Довгаль С. А., Голубенко Н. В.,
за участю: прокурора Деряги Л. М.,
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 22 червня 2007 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з базовою загальною - середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:
- 14 липня 2005 року Кременчуцьким районним судом за ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 187 ч. 1, 70 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі. 29 грудня 2006 року згідно постанови Первомайського міського суду Харківської області від 21. 12. 2006 року звільненого з місць позбавлення волі умовно - достроково на строк 1 рік 8 місяців 19 днів
засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком суду та призначено остаточне покарання - 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
Згідно зі ст. 81 КПК України по справі вирішено долю речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 15 березня 2007 року, близько 09 години, знаходячись на вул. Колгоспній, в с Білецьківка Кременчуцького району, діючи повторно, з метою заволодіння майном вирвав із рук потерпілого ОСОБА_2 мобільний телефон « fly » SL вартістю 1 065 грн., яким в подальшому розпорядився на власний розсуд.
На судове рішення принесена апеляція засудженим ОСОБА_1, в якій ставиться питання про призначення йому надмірно суворого покарання без врахування таких пом'якшуючих обставин як щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність претензій з боку потерпілого. Тому, просить вирок змінити та пом'якшити покарання.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1 про підтримання поданої апеляції та пом'якшення покарання, міркування прокурора Деряги Л. М. про законність та обґрунтованість вироку і залишення без задоволення апеляції засудженого, перевіривши матеріали справи та доводи, наведені в апеляції, приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В апеляції засудженого ОСОБА_1, не оспорюються висновки суду про винність у вчиненні інкримінованого йому злочину та правильність кваліфікації його дій.
Висновок суду про винність ОСОБА_1 у повторному вчиненні грабежу щодо потерпілого ОСОБА_2 грунтується на зібраних у справі доказах, які всебічно перевірені в судовому засіданні і яким суд дав належну оцінку згідно з вимогами ст. 67 КПК України, визнав її і сам засуджений, що вбачається з апеляції.
В результаті докладного дослідження і належної оцінки сукупності здобутих у справі доказів, суд дії засудженого ОСОБА_1 відповідно до встановлених фактичних обставин справи правильно кваліфікував за ч. 2 ст. 186 КК України.
При обранні покарання засудженому суд першої інстанції виходив із вимог ст. 65 КК України та врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який характеризується посередньо, обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі і наведені в апеляції, та обтяжують покарання - рецидив злочину. Оскільки, після постановления вироку за попередній злочин, але до повного відбуття покарання останній вчинив новий злочин, це і зумовило більш суворий підхід до його покарання, внаслідок чого він засуджений за сукупністю вироків. Таким чином, покарання призначено винному відповідно до вимог закону, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Зважаючи на це, доводи апеляції засудженого про пом'якшення покарання не заслуговують на увагу.
Отже, вирок суду є законним та обґрунтованим і підстави для його зміни відсутні.
З огляду на наведене та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України колегія суддів апеляційного суду, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 22 червня 2007 року щодо нього - без зміни.