№ справа:1-545/11Головуючий суду першої інстанції:Козленко В.В.

№ провадження:11/190/508/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Кордик С. В.

__________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіТрясуна Ю.Р.

СуддівКордика С.В., Корольова М.П.

За участю прокурораСулейманової Д.Н.

засудженого потерпілого ОСОБА_6 ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_6 на постанову Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 січня 2013 року, якою

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Уварово Глубоківського району Східно-Казахстанської області, громадянин України, маючий вищу освіту, розлучений, маючий малолітню дитину, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1,

на підставі п. в) ст. 1 Закону України «Про амністію в 2011 році» звільнений від основного покарання у виді 2 років обмеження волі, призначеного вироком Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 19 квітня 2012 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Апеляційного суду АР Крим від 19 квітня 2012 року ОСОБА_6 засуджений за ч. 1 ст. 286 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки і звільнений від відбування покарання з випробуванням на 1 рік 6 місяців.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 жовтня 2012 року вирок Апеляційного суду АР Крим від 19 квітня 2012 року щодо засудженого ОСОБА_6 залишений без змін.

Постановою Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 10 січня 2013 року ОСОБА_6 на підставі п. в) ст. 1 Закону України «Про амністію в 2011 році» звільнений від основного покарання у виді 2 років обмеження волі.

В апеляції засуджений ОСОБА_6 порушує питання про зміну постанови суду та звільнення його від додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, мотивуючи тим, що це передбачено нормами Закону, крім того таке спеціальне право дозволить йому мати доходи, утримувати дитину і відшкодувати потерпілому матеріальну шкоду.

Вислухавши доповідача, засудженого ОСОБА_6, який наполягав на задоволенні апеляції, думку потерпілого і прокурора, які просили апеляцію залишити без задоволення, дослідивши матеріали кримінальної справи, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Звільняючи засудженого від основного покарання суд дійшов обґрунтованого висновку про неможливість його звільнення і від додаткового покарання з посиланням на ст. 14 Закону України «Про амністію в 2011 році» якою чітко врегульовано, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, звільненню від додаткових видів покарань не підлягають.

Доводи апеляції ОСОБА_6 про те, що ст. 1 Закону України «Про амністію в 2011 році» передбачено звільнення засуджених і від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, у тому числі, на його думку, від додаткових покарань, є вільним, нічим необґрунтованим тлумаченням положень цієї норми законодавчого акту на свою користь.

Виходячи з цього, інші викладені в апеляції засудженого доводи правового значення не мають.

Ураховуючи викладене та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України /в редакції 1960 року/, п. 15 Перехідних положень КПК України /в редакції 2012 року/ колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим

УХВАЛИЛА:

Апеляцію ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 10 січня 2013 року щодо нього - залишити без змін.

Судді

Ю.Р. Трясун С.В. Кордик М.П. Корольов