АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/719/13 Головуючий у 1-й інстанції - Маймур Ф.Ф.
Справа №2/0418/854/2012
Категорія - 19 Доповідач - Петренко І.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 березня 2013 року
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Петренко І.О.
суддів - Котушенко С.П., Романюк М.М.
при секретарі - Савчук Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий» про зобов'язання вчинити певні дії, припинити зобов'язання та визнати кредитний договір фіктивним,-
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2011 року позивачка звернулася до суду з позовом та просила ухвалити рішення, яким визнати кредитний договір № 3239808/01 від 04 вересня 2008 року фіктивним, зобов'язати ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Новий» замінити боржника ОСОБА_1 у зобов'язанні за кредитним договором № 3239808/01 від 04 вересня 2008 року шляхом укладення правочину щодо заміни боржника з ОСОБА_2 та припинити зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором укладеного з ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Новий».
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалася на те, що між нею та ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Новий» було укладено кредитний договір № 3239808/01 від 04 вересня 2008 року, за умовами якого, відповідач надав, а позивач отримав у кредит грошові кошти у розмірі 50 000 грн. на строк до 03 вересня 2010 року. В забезпеченні виконання кредитного договору, між ПАТ «АКБ «Новий» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 3239908/11 від 04 вересня 2008 року. Кредитний договір позивач уклала з ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Новий» на прохання своєї знайомої ОСОБА_2, кошти отримані за договором позивач передала особисто ОСОБА_2, в зв'язку з домовленістю між ними, оскільки їй неодноразово відмовляв Банк в отриманні кредиту за наявності негативної кредитної історії. Кошти на погашення кредиту за договором ОСОБА_2 сплачувала своєчасно від імені позивача. В квитанціях про сплату грошових коштів від імені позивача, стоять підписи ОСОБА_2, оскільки позивач не сплачувала грошові кошти та , при його укладенні у позивача не було наміру щодо його виконання та настання реальних правових наслідків обумовлених ним. ОСОБА_2 зверталась із заявою про надання згоди на проведення заміни позичальника за кредитним договором № 3239808/01 від 04 вересня 2008 року, з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , однак, листом ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Новий» у проведенні заміни позичальника було відмовлено,
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем добровільно були надані всі необхідні документи, а також власноруч заповнені всі необхідні заяви та анкети для отримання кредиту, тобто, оформлення та підписання кредитного договору № 3239808/01 від 04.09.2008 року та отримання грошових коштів у касі банку свідчать про те, що саме ОСОБА_1 вчинила правочин, який був спрямований на реальне настання правових наслідків, які ним обумовлені. Мотиви укладання такого правочину суттєвого значення не мають.
Доводи апеляційної скарги щодо фіктивності укладеного договору визнати обґрунтованими не можна , оскільки позивачем не надано суду жодних доказів цього. Так , укладаючи даний договір сторони з'ясували на яких умовах він укладається, а відтак з власної ініціативи на момент укладання його , визначили для себе правила подальшої поведінки, які в подальшому не мають безпідставно змінюватися на вимогу однією з сторін, а також, не підтвердився факт недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме, що волевиявлення позивача не було вільним і не відповідало її внутрішній волі, тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання кредитного договору фіктивним (недійсним) є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Як зазначено в роз»ясненнях , що містяться в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними» від 6 листопада 2009 року , для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину , а само по собі невиконання правочину сторонами не означає , що укладено фіктивний правочин.
Суд першої інстанції при розгляді позовних вимог про заміну боржника у зобов'язанні за кредитним договором № 3239808/01 від 04.09.2008 року, правильно виходив з того, що для заміни боржника у зобов'язанні необхідна обов'язкова згода кредитора на цю заміну боржника, що є вирішальною умовою, так як від особи боржника залежить можливість реального й належного виконання зобов'язання, а згідно матеріалів справи Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Новий» було відмовлено ОСОБА_2 у заміні позичальника за кредитним договором № 3239808/01 від 04.09.2008 року, у зв'язку з негативною кредитною історією, а саме тим, що нею вже були укладені два кредитних договори в даному Банку, за якими вона не виконує своїх зобов'язань та у зв'язку з чим утворилась заборгованість, тому ця частина позовних вимог правильно не підлягає задоволенню.
При вище викладеному , доводи апеляційної скарги про те , що судом не були враховані пояснення ОСОБА_2 самі по собі не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги.
Крім цього, саме позивач, як боржник , взяті на себе зобов'язання не виконувала, у зв'язку з чим виникла заборгованість, тому підстав для припинення зобов'язання не вбачається, тому правильно в задоволені і цієї частини позовних вимог було відмовлено.
Відповідно до ч.І ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про укладення договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог ст.ст.526,530 ЦК України, - зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін.
Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України, - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і , щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір, а також доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Коллегія суддів, приходить до висновку, що рішення суду постановлено у відповідності з вимогами закону та не має підстав для його скасування, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307, ст. 308, ч.1 п.1 ст.314, 317,319, ч.1 ст.218 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів .
Судді