Справа № 22-1086/2006 рік                   Головуючий суддя 1 інстанції: Боймиструк С.В.

Суддя-доповідач : Гордійчук С.О.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

22 листопада 2006 року                                                             м. Рівне

Колегія  суддів  судової палати у  цивільних  справах апеляційного  суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді : Собіни І.М.

суддів : Гордійчук C.O., Демянчук С.В.

при секретарі :Чалій Н.О.

з участю представників-адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2 розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Рівненського міського суду від 22 червня 2006 року в справі за позовами Рівненсько-Волинського Єпархіального Управління Української Автокефальної Православної Церкви до ОСОБА_3 та ОСОБА_5, ОСОБА_4 про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсним і повернення майна; Рівненської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним; ОСОБА_4 до Рівненської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату про усунення перешкод в здійсненні права власності на квартиру шляхом виселення.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-

встановила :

Рішенням Рівненського міського суду від 22 червня 2006 року позов Рівненсько-Волинського Єпархіального Управління Української Автокефальної Православної Церкви до ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про визнання договорів купівлі - продажу квартири недійсними-задоволено. Визнано недійсними договори купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Квартиру АДРЕСА_1, повернуто Рівненсько-Волинському Єпархіальному Управлінню Української Автокефальної Православної Церкви.

В задоволенні позовних вимог Рівненської Єпархії Української Православної Церкви КП та ОСОБА_4 відмовлено за безпідставністю позовних вимог. В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідачі вказують на його незаконність, оскільки судом порушено норми процесуального права, а саме суд безпідставно провів заміну позивача Рівненсько-Острозьке ЄУ УАПЦ та задовольнив позов Рівненсько-Волинського Єпархіального Управління УАПЦ, який є неналежним позивачем в справі. Крім того, Рівненсько-Волинське єпархіальне управління УАПЦ не є юридичною особою і не наділене правом самостійного звернення до суду з позовом від 9 березня 2000 року. Будь-яких доказів свого правонаступництва позивач суду  не  надав.   Висновок  суду  про  те,   що  Рівненсько-Волинське  єпархіальне управління УАПЦ є власником спірної квартири не відповідає зібраним в справі доказам, оскільки рішенням арбітражного суду Рівненської області від 20 листопада 1995 року власником квартири визнано Рівненсько-Острозьке єпархіальне управління УАПЦ і договір купівлі-продажу квартири від 11 липня 1996 року укладався між відповідачем ОСОБА_3 та Рівненсько-Острозьким єпархіальним управлінням УАПЦ. Крім того, висновки суду про те, що спірна квартира є колективною власністю, про те що єпархіальна рада не мала повноважень давати дозвіл на відчуження майна і не була легітимною, про те, що не було фактично оплачено вартість квартири не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам закону.

Просять рішення скасувати та ухвалити нове рішення.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи в грудні 1997 року Рівненсько-Острозьке Єпархіальне Управління УАПЦ, яке включене до єдиного державного реєстру як Управління Рівненської Єпархії УАПЦ 30.03.1992 року, звернулось до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним і повернення майна. З квітня 2000 року участь в справі приймає в якості правонаступника позивача Рівненсько-Волинське Єпархіальне Управління УАПЦ, хоча як юридична особа було зареєстроване лише 29 серпня 2002 року.

Відповідно до ст.ст.26, 37 ЦК України (1963 p.), який діяв на час виникнення спору, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її реєстрації і припиняється з дня її ліквідації або реорганізації.

Таке ж положення міститься і в ст.ст.13,16 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації".

В судовому засіданні встановлено і це сторонами не оспорюється, що на час розгляду справи в суді Управління Рівненської Єпархії УАПЦ (Рівненсько-Острозьке Єпархіальне Управління УАПЦ, що є тією ж самою релігійною організацією) не ліквідоване та не реорганізоване. Жодних змін до Статуту і реєстраційних документів в установленому законом порядку не внесено. Як юридична особа Рівненсько-Острозьке Єпархіальне Управління УАПЦ зареєстровано не було.

Оскільки згадана релігійна організація не ліквідована і не реорганізована, тому це виключає виникнення правонаступництва Рівненсько-Волинського Єпархіального Управління УАПЦ.

Доводи позивача проте, що вони являються правонаступниками Рівненсько-Острозького Єпархіального Управління УАПЦ, оскільки це встановлено протоколом засідання Патріаршої Ради УАПЦ від 1 липня 1997 року не заслуговують на увагу, оскільки саме по собі рішення Патріаршої Ради про правонаступництво без подальшого внесення про це до відповідних Статутів та реєстраційних документів правонаступництва не породжує.

За відсутності правонаступництва у Рівненсько-Волинського Єпархіального Управління УАПЦ не виникає права на пред'явлення заявлених вимог.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з відсутністю у позивача права заявленої вимоги.

Керуючись ст.ст.307, 309, 316 ЦПК України, ст.ст. 26, 37 ЦК України 1963 року, ст.ст. 13,16 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації"", колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду від 22 червня 2006 року в частині визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсним і повернення майна скасувати.

Відмовити в задоволені позову Рівненсько-Волинського Єпархіального Управління Української Автокефальної Православної Церкви до ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про визнання договорів купівлі - продажу квартири недійсними та повернення майна.

В решті рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним чинності.