Справа № 11-а-872                         Головуючий в суді 1 інстанції - ФРАНЬКО М.Я.

Категорія - ч. 2 ст. 186 КК України                                 Доповідач - ОСЄТРОВ В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада       2006   року          Судова   колегія   апеляційного   суду

Кіровоградської області у складі: Головуючого судді - ОСЄТРОВА В.І., Суддів- КАДЕГРОБ А.І., САВІНИХ О.П. за участю прокурора - ТОРОУЗ О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляцію потерпілого ОСОБА_1 на вирок Олександрійського міськрайонного суду  від 27 липня   2006 року, яким

ОСОБА_2, уродженець м. Олександрії Кіровоградської області, українець, не працюючий, раніше не судимий

Та

ОСОБА_3, уродженець м. Олександрії Кіровоградської області, українець, не одружений, раніше не судимий

Засуджені:

·        за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі кожний;

·        за ст. 296 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі кожний.

На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців кожному.

На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнені з випробуванням строком на 2 роки кожному.

Вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані винними та засуджені за те, що вони 20 квітня 2006 року в місті Олександрії Кіровоградської області, діючи за попередньою змовою групою осіб, скоїли відкриті викрадення чужого майна, поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я спочатку   потерпілого ОСОБА_4, а в подальшому - повторно ОСОБА_1.

Окрім того, вони ж, діючи в групі осіб, скоїли хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.

В своїй апеляції потерпілий ОСОБА_1 ставить питання про скасування вироку суду та поверненні справи на новий розгляд, оскільки, на його думку, дії підсудних слід кваліфікувати за ст. 187 ч.2 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, що є небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу. Окрім того, призначене засудженим покарання, на думку потерпілого, не відповідає тяжкості скоєного злочину та особі засуджених, тобто, є надто м'яким.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав вирок суду 1 інстанції законним та обгрунтованим, потерпілого та його представника, які підтримали подану апеляцію та просили її задовольнити, дослідивши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, судова колегія доходить до слідуючих висновків.

Так, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, вона надійшла до суду 21 червня 2006 року. При цьому органами досудового слідства дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були кваліфіковані: по епізоду нападу на потерпілого ОСОБА_4-за ст. ст. 186 ч.2 та по епізоду нападу на потерпшого ОСОБА_1 - за ст. 187 ч.2 КК України.

В подальшому, під час слухання справи, 27 липня 2006 року державним обвинувачем в судовому засіданні було змінене пред'явлене підсудним обвинувачення та по епізоду нападу на потерпілого ОСОБА_1 їх дії кваліфіковані за ст. 186 ч.2 та 296 ч.2 КК України. При цьому, як вбачається з протоколу судового засідання ( а.с.371), потерпілий ОСОБА_1 заявив, що він наполягає на попередньому обвинуваченні та вважає, що дії підсудних слід кваліфікувати за ст. 187 ч.2 КК України, тобто як розбійний напад.

Таким чином, згідно ст. 277 КПК України, оскільки потерпілий підтримав обвинувачення у раніше прд'явленому обсязі, то суд повинен був виходити з того, що дії підсудних кваліфіковані по епізоду викрадення майна у ОСОБА_1 за ст. 187 ч.2 КК України і при постановлені вироку в разі необхідності перекваліфікації скоєного ними мотивувати це у вироку.

Як вбачається з тексту вироку, в ньому немає жодної фрази стосовно перекваліфікації дій засуджених, не мотивована зміна обвинувачення, що і викликало скаргу з боку потерпілого.

За таких обставин вирок суду має бути скасований, а справа повернута до суду на новий судовий розгляд, під час якого слід належним чином проаналізувати та дослідити докази по справі та прийняти законне рішення.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу суду 1 інстанції, що в разі доведеності вини підсудних за ст. 187 ч.2 КК України призначення їм покарання не пов'язаного з позбавленням волі є надто м'яким.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 362-365 КПК України, судова колегія,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково, а вирок Олександрійського міськрайонного суду від 27 липня 2006 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 СКАСУВАТИ, повернувши кримінальну справу на новий судовий розгляд в той же суд.