ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2013 р. Справа № 20/67б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоЗаріцької А.О.,

суддівМіщенка П.К., Поліщука В.Ю.

розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10 грудня 2012 року

та ухвалугосподарського суду Луганської області від 15 жовтня 2012 року

у справі господарського суду№ 20/67б Луганської області

за заявою допублічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" товариства з обмеженою відповідальністю "Полі-Пак"

про ліквідаторвизнання банкрутом Данілов А.І.,

за участю представників:

- публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" Микитенко О.В.,

- ліквідатора Данілова А.І.,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Луганської області від 3 вересня 2009 року за заявою ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" (далі - Банк) порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Полі-Пак" (далі - боржник) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 15 жовтня 2012 року (суддя: Кірпа Т.С.) відхилено заяву ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" з грошовими вимогами до боржника.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10 грудня 2012 року (колегія суддів у складі: Богатиря К.В.- головуючий, Склярук О.І., Ушенко Л.В.) ухвалу господарського суду Луганської області від 15 жовтня 2012 року залишено без змін.

ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Луганської області від 15 жовтня 2012 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10 грудня 2012 року скасувати і прийняти нове рішення, яким визнати вимоги Банку до боржника в розмірі 3 332 635, 29 грн. із включенням їх до першої черги реєстру вимог кредиторів.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 1, 14, 24-26, 30, 31 Закону, ст. 583 ЦК України та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено судами передніх інстанцій, в газеті "Голос України" № 211 (5211) від 10 листопада 2011 року було опубліковане оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Полі-Пак".

Ухвалою господарського суду Луганської області від 5 квітня 2012 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.

Постановою господарського суду Луганської області від 23 квітня 2012 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Данілова А.І.

ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" у встановленому ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку, звернулося до місцевого господарського суду із заявою від 26 червня 2012 року про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 3 332 635, 29 грн.

Місцевим господарським судом встановлено, що спірні вимоги Банку до боржника в розмірі 3 332 635, 29 грн. ґрунтуються на договорі застави рухомого майна № 7.5-77/З-1 від 16 травня 2008 року, який був укладений в забезпечення кредитного договору № 7.5-77 від 16 травня 2008 року, укладеного між Банком та ТОВ "Полі-Пак Принт".

Отже, вимоги Банку до боржника ґрунтуються на договорі застави № 7.5-77/З-1, відповідно до якого боржник ТОВ "Полі-Пак" за виконання позичальником ТОВ "Полі-Пак Принт" зобов'язань за кредитним договором № 7.5-77 від 16 травня 2008 року, поручився шляхом передачі у заставу власного нерухомого майна (майновий поручитель).

Відмовляючи ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" у включенні до реєстру вимог кредиторів грошових вимог у розмірі 3 332 635, 29 грн. місцевий господарський суд виходив з того, що вимоги Банку не є грошовими в розумінні ст. 1 Закону, тому банк не є кредитором боржника.

Суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованими висновки місцевого господарського суду про відсутність підстав для включення до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Полі-Пак" грошових вимог Банку, правомірно зазначивши, що між боржником та ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" існують зобовязання лише майнового характеру, щодо передачі у заставу рухомого майна, тому дані вимоги не можуть бути визнані грошовими (фінансовими).

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також, органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування податків і зборів (обов'язкових платежів).

Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань.

Статтею 572 ЦК України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 1 ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, однак на майнового поручителя, як суб'єкта іншого (ніж порука) виду забезпечення виконання основного зобов'язання, відповідальність, передбачена вказаною нормою матеріального права, не поширюється.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у боржника, як майнового поручителя за договором застави, грошових зобов'язань перед ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк", та вважає правомірним висновок судів попередніх інстанцій про те, що Банк не є кредитором боржника у визначені Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 6 ст. 14 Закону та Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів, затверджених наказом Міністерства економіки України від 02.07.2010 року № 788 розпорядник майна зобов'язаний внести окремо до реєстру вимог кредиторів відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Матеріалами справи підтверджено, що вказані вимоги Закону та вимоги Банку щодо внесення до реєстру вимог кредиторів відомостей про майно боржника, яке є предметом застави відповідно до договору застави № 7.5-77/3-1від 16 травня 2008 року, виконано - відповідні відомості про майно боржника внесено до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Доводи заявника касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, що полягає у невірному визначенні статусу боржника, спростовуються матеріалами справи та наведеними судами попередніх інстанцій обґрунтуваннями, які

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ч. 1 ст. 11110 ГПК України).

Оскільки постанова Донецького апеляційного господарського суду від 10 грудня 2012 року та ухвала господарського суду Луганської області від 15 жовтня 2012 року відповідають нормам матеріального та процесуального права підстав для їх скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10 грудня 2012 року та ухвалу господарського суду Луганської області від 15 жовтня 2012 року у справі № 20/67 б залишити без змін.

Головуючий А. Заріцька

Судді П. Міщенко

В. Поліщук