ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2013 р. Справа № 26/5009/3599/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоЗаріцької А.О.,

суддівМіщенка П.К., Поліщука В.Ю.

розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 26 листопада 2012 року

у справі господарського суду№ 26/5009/3599/11 Запорізької області

за заявою дотовариства з обмеженою відповідальністю "Гемма Н" товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Нафта"

про ліквідаторвизнання банкрутом Ковтуненко С.В.,

за участю представників: публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" Головіної О.І.,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25 червня 2011 року за заявою ТОВ "Гемма Н" порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Київ Нафта" за процедурою передбаченою ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

Постановою господарського Запорізької області від 5 липня 2011 року ТОВ "Київ Нафта" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора боржника та зобов'язано його вчинити певні дії.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17 серпня 2011 року (суддя Юлдашев О.О.) затверджено наданий ліквідатором звіт та ліквідаційний баланс, ліквідовано боржника, провадження у справі припинено.

Не погодившись з ухвалою господарського суду Запорізької області від 25 червня 2011 року ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на звернення з апеляційною скаргою.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26 листопада 2012 року (колегія суддів: Геза Т.Д. - головуючий, Будко Н.В., Кододова О.В.) відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Запорізької області від 17 серпня 2011 року, апеляційну скаргу повернуто заявникові на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 26 листопада 2012 року скасувати, а справу передати до апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 129 Конституції України, ст. 53, ст. ст. 93, 97 ГПК України.

У судовому засіданні 28 лютого 2013 року судом, на підставі ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 1 березня 2013 року.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульовано статтею 53 ГПК України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Таким, чином, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити обґрунтований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

В обґрунтування клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" посилалося, зокрема, на те, що про порушення провадження у справі № 26/5009/3599/11 його не повідомляли, публікації в офіційних друкованих органах про визнання боржника банкрутом не було і про винесення оскарженої ухвали господарського суду Запорізької області від 17 серпня 2011 року йому стало відомо лише 14 вересня 2012 року з Єдиного державного реєстру судових рішень та Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. При цьому заявник касаційної скарги послався на кредитні відносини з боржником, що були підставою для визнання його кредитором з грошовими вимогами у значному розмірі.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, послався на п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України зазначивши, що строк для подання апеляційної скарги закінчився 22 серпня 2011 року, тоді як апеляційна скарга подана 23 жовтня 2012 року (через один рік і два місяці), що підтверджується штемпелем поштового відділення на конверті, тобто із пропуском строку встановленого ст. 93 ГПК України для подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитися не може, оскільки вони зроблені без належної перевірки доводів апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження щодо відсутності публікації про визнання боржника банкрутом, не вжиття розпорядником майна інших заходів до повідомлення всіх відомих кредиторів. Відмовляючи у відновленні строку на апеляційне оскарження суд не послався на обставини, які б спростовували доводи заявника апеляційної скарги про те, що ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" не було відомо про порушення та розгляд справи про банкрутство ТОВ "Київ Нафта".

Поза увагою суду також залишилися докази про кредитні відносини банку та боржника, надані заявником на підтвердження доводів апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції прийняв поспішне рішення про відмову у задоволенні клопотання ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Запорізької області від 17 серпня 2011 року, та повернення апеляційної скарги з підстав передбачених п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

За наведених обставин, ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 26 листопада 2012 року, підлягає скасуванню, а справа - передачі до Донецького апеляційного господарського суду для вирішення питання про можливість прийняття апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задовольнити.

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 26 листопада 2012 року у справі № 26/5009/3599/11 скасувати.

Справу передати до Донецького апеляційного господарського суду.

Головуючий А. Заріцька

Судді П. Міщенко

В. Поліщук