АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернівці 16 жовтня 2007 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Підгорної С.П.
суддів: Станковської Г.А., Петлюка В.І.
за участю прокурора: Хоміцької Т.Б.
та адвоката ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 01 серпня 2007 р.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець міста АДРЕСА_1,українець, з середньою освітою, неодружений, не працюючий, не судимий згідно ст.89 КК України , -
засуджений за ст.121 ч.1 КК України з застосуванням ст.69 КК України на три роки позбавлення волі. Міра запобіжного заходу залишена тримання під вартою, строк відбуття покарання обчислено з 17 листопада 2006 року. Стягнуто з засудженого на користь Кіцманської центральної районної лікарні 288 грн.61 коп. та судові витрати за проведення експертизи 47 грн. 07 коп. Вирішена доля речових доказів.
Згідно вироку ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 11 листопада 2006 року приблизно в 0 годин ЗО хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, біля бару «Танюша» в с.Валява Кіцманського району Чернівецької області під час конфлікту з ОСОБА_3 умисно ножем наніс удар в область черева потерпілого ОСОБА_3, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати та справу провадженням закрити за відсутністю в його діях складу злочину, оскільки стверджує, що умислу на заподіяння потерпілому ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень він не мав, а знаходився 11 листопада 2006 року в стані необхідної оборони, захищаючись від нападу групи осіб.
Справа №11-353 2007 р. Головуючий у І інстанції Мізюк В.М.
Категорія ст.121 ч.1 КК України Доповідач Під горна С.П.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2, які підтримали доводи апеляції, прокурора, яка вважала, що вирок суду законний та обґрунтований, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, судова колегія вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину при обставинах, наведених у вироку, повністю доведена сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.
Як видно з досліджених у судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_3 в ніч на 11 листопада 2006 року під час і після бійки між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 біля бару « Танюша» в с. Валява Кіцманського району він утримував засудженого ОСОБА_1 від втручання у бійку, потім засуджений штовхнув його і почав тікати, а він, потерпілий, наздогнав ОСОБА_1, схопив за одяг і в цей час, засуджений наніс йому два удари ножем ( один по ременю, другий в живіт), який потім викинув.
З показань свідка ОСОБА_5 в суді видно, що він бачив сутичку засудженого з ОСОБА_3 біля бару в с.Валява , засуджений «чіплявся» до ОСОБА_3, який схопив ОСОБА_1 за плече і нахилився до нього, а потім відпустив і відійшов і він почув крик , що потерпілого поранили ножем.
Як видно з показань засудженого в суді, він 10 листопада 2006 року в барі м. Кіцмань вживав спиртні напої, приблизно о 24 годині разом з братом ОСОБА_6 поїхав в село Валява, де почалася бійка брата з невідомими та, зокрема, з хлопцем на ім'я ОСОБА_7. Він намагався втрутитися та захистити брата, але його не пускали, вдарили по голові, потім по тулубу, потім він у незнайомого хлопця побачив у руці та відібрав ніж, яким розмахував перед собою, обороняючись, при цьому міг когось поранити.
Показання засудженого на досудовому слідстві ( а.с. 179, 202, 205-213) про те, що удар ножем потерпілому було нанесено в момент, коли він, падаючи на землю від ударів в ліве око, схопив нападника за одяг, потягнув на себе і останній упав на ніж, спростовуються дослідженими судом доказами.
Так, згідно висновків судово-медичних експертиз (а. с. 101,149) спричинене потерпілому ОСОБА_3 небезпечне для життя в момент заподіяння тяжке тілесне ушкодження вірогідніше завдано в момент, коли потерпілий і нападаючий знаходились у вертикальному положенні обличчям один до одного і не є характерними «для падіння на ніж».
Судом дана правильна оцінка супереч.1ивим показанням в суді свідків ОСОБА_6, ОСОБА_4 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які стверджували, що в ніч на 11 листопада 2006 року біля бару в селі Валява Кіцманського району мало місце побиття братів ОСОБА_1 значною кількістю осіб, однак ніхто зі свідків не бачив ножа у нападників, не бачив моменту відібрання засудженим у когось з нападників цього ножа та обставин нанесення засудженим потерпілому двох ударів ним ножем, так, свідок
ОСОБА_9 показав, що ОСОБА_1 від бачив тоді, «як підрізали ОСОБА_3» і «ОСОБА_3сказав, що це зробив ОСОБА_1» ( а.с.293-294).
Дії засудженого правильно судом кваліфіковані за ст.121 ч.1 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Твердження апелянта про те, що він в момент нанесення потерпілому поранення перебував у стані необхідної оборони, не знайшло свого підтвердження в ході судового засідання, ніхто з допитаних судом за клопотанням захисника засудженого свідків не показав про обставини нападу на засудженого та не вказувались особи, які били ОСОБА_1. Необхідною обороною відповідно до ст.36 КК України визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається. З показань свідка ОСОБА_8 в суді видно, що «ОСОБА_6 бився з незнайомим один на один», «чи хтось бив ОСОБА_1 я не бачив»( а.с.293звор).
Судова колегія вважає, що висновок суду про доведеність винуватості засудженого у скоєнні злочину зроблений судом на підставі належної оцінки досліджених судом фактичних обставин та здобутих доказів, підстав для перекваліфікації дій винного не вбачається. Тому доводи апеляції судова колегія вважає безпідставними.
Міра покарання засудженому обрана судом у відповідності до вимог ст.65 КК України з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та сукупності обтяжуючих та пом'якшуючих покарання обставин з застосуванням ст.69 КК України - нижче нижчої межі, встановленої санкцією ч.1 ст.121 КК України. Підстав для зміни вироку в цій частині не вбачається. Порушень вимог кримінально-процесуального закону під час розгляду справи районним судом також не допущено.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, судова колегія -
УХВАЛИЛА:
Вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 01 серпня 2007 року стосовно ОСОБА_1залишити без змін , а апеляцію - без задоволення.