УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернівці «30» жовтня 2007 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Кузня ка В.О.
суддів Підгорної СП., Ков тюк Є.І.
за участю прокурора Сулятицького І.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 27 липня 2007 р.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець с Іванівці Кельменецького району Чернівецької області, з середньою освітою, неодружений, не працюючий, судимий Кельменецьким районним судом 14 травня 1998 року за ст.ст. 140 ч.2, 145 ч.1, 42 КК України на два роки позбавлення волі, цим же судом 26 жовтня 2001 року за ст. 296 ч.1 КК України на п'ять місяців арешту, цим же судом 27 травня 2002 року за ст.309 ч.2, 70 ч.4 КК України на два роки шість місяців позбавлення волі, цим же судом 20 жовтня 2004 року за ст.395 КК України на три місяці арешту, цим же судом 31 січня 2007 року за ст.ст. 152 ч.3, 296 ч.1, 129 ч.1 КК України на вісім років позбавлення волі,
засуджений за ст.296 ч. 1 КК України на три роки обмеження волі. На підставі ст.70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового приєднання не відбутого покарання за вироком Кельменецького районного суду від 31 січня 2007 року остаточно призначено дев'ять років позбавлення волі.
Міра запобіжного заходу залишена тримання під вартою, строк відбування покарання обчислено з 21 травня 2007 року; зараховано в строк відбування покарання тримання під вартою з 24 по 26 березня 2005 року та з 11 серпня 2006 року по 20 травня 2007 року.
Справа №11-346 2007 р. Головуючий у І інстанції Римлянська Г.О.
Категорія ст.296 ч.1 КК України Доповідач Підгорна С.П.
qqЗгідно вироку ОСОБА_1 визнаний винний у тому, що він 20 березня 2005 року приблизно о 19 годині ЗО хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на вулиці ім. Н. Яремчука в с.Іванівці Кельменецького району вчинив хуліганські дії, безпричинно висловлювався нецензурними словами в адресу мешканців с Іванівці ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, наніс потерпілому ОСОБА_5 удар кулаком в обличчя, ногами по різних частинах тіла\ пірвав куртку, спричинивши легкі тілесні ушкодження, та вдарив потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_2 кулаком в обличчя, спричинивши їм фізичний біль.
В апеляції засуджений просить змінити вирок та пом'якшити обране покарання, посилається на те, що за вчинені хуліганські дії 20 березня 2005 року уже був засуджений судом до штрафу, який не встиг сплатити з незалежних від нього причин; повторний судовий розгляд цієї ж справи вважає незаконним і цим пояснює невизнання своєї вини у вчиненні злочину, вважає судовий розгляд справи у липні 2007 року неповним і однобічним, оскільки не допитані судом свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_3, показання яких мають істотне значення у справі.
Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав, що вирок суду є законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, судова колегія вважає, що апеляція задоволенню не піддягає.
Винуватістю ОСОБА_1 у вчиненні злочину при обставинах, наведених у вироку, повністю доведена сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.
З показань в суді потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_4 видно, що 20 березня 2005 року вони зустріли на вулиці засудженого, який був в стані алкогольного сп'яніння, і, порівнявшись з ними, став кричати та висловлюватись нецензурними словами. Потім засуджений вдарив кулаком ОСОБА_5 в чоло, потерпілий впав і ще отримав удар ногою в живіт, також засуджений вдарив потерпілу ОСОБА_4 і потерпілого ОСОБА_2, які боронили ОСОБА_5 і заспокоювали засудженого. Вони повідомили про подію дільничого інспектора міліції і, повертаючись додому, знову зустріли засудженого, який продовжував лаятись нецензурно і вдарив ОСОБА_5 кулаком по голові та розірвав куртку.
З показань потерпілого ОСОБА_2 в суді видно, що він захищав ОСОБА_5 від ударів засудженого і отримав від ОСОБА_1 удар кулаком в обличчя та відчув фізичний біль. Засуджений був п'яний, висловлювався нецензурно, також він вдарив ОСОБА_4, яка захищала свого чоловіка.
З показань свідка ОСОБА_6 на досудовому слідстві (а.с.59) видно, що вона з засудженим 20 березня 2005 року поверталась з гостей, ОСОБА_1 був п'яний; біля свого будинку зустріли потерпілих і засуджений вдарив в обличчя чоловіка, потім ще вдарив жінку та іншого чоловіка, які захищали першого потерпілого: при цьому ОСОБА_1 сварився; коли потерпілі тікали від засудженого, ОСОБА_1 побіг слідом.
Свідок ОСОБА_3 на досудовому слідстві показував, що 20 березня 2005 року приблизно о 19 годині 30 хвилин в с Іванівці він разом з ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зустріли засудженого, який був п'яний, на вулиці села, ОСОБА_1 погрожував їм побиттям, обзивав нецензурними словами., наніс кілька ударів ОСОБА_5, штовхнув ОСОБА_4 ( а.с.103).
Показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_3 оголошені та досліджені в судовому засіданні у зв'язку з тим, що дані свідки відсутні по місцю реєстрації та проживання і судом визнано, що причина їх неявки в засіданні є поважною (ах. 192, 196, 222,223,236).
Висновком судово-медичної експертизи (а.с.84) встановлено наявність у ОСОБА_5 легких тілесних ушкоджень, які по часу виникнення можуть відповідати 20 березня 2005 року.
Невизнання засудженим своєї вини у вчиненні злочину в судовому засіданні судом правильно розцінено як обраний ним спосіб захисту від обвинувачення. На досудовому слідстві ОСОБА_1 винним себе визнавав частково (а.с. 78-79) та показував про обставини подій 20 березня 2005 року та факти побиття ним потерпілих. Під час судового засідання, як відбувалося 06 червня 2005 року ( а.с. 132-13 7), ОСОБА_1 вину свою у вчиненні хуліганських дій 20 березня 2005 року визнавав у повному об'ємі та погоджувався на розгляд справи у спрощеному порядку.
Зокрема, показував, що 20 березня 2005 року ввечері перебував в стані алкогольного сп'яніння, висловлювався в адресу потерпілих нецензурною лайкою, вдарив ОСОБА_5 в обличчя, а потім ногами по тілу, вдарив ОСОБА_4 і ОСОБА_2, які просили його припинити хуліганські дії. (а.с.134).
Судова колегія вважає, що дії засудженого правильно кваліфіковані за ст.296 ч.1 КК України як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.
Твердження в апеляції про незаконність повторного розгляду справи щодо його дій 20 березня 2005 року є безпідставними, оскільки ухвалою Верховного Суду України від 19 грудня 2006 року (а.с.156-158) вирок Кельменецького районного суду від 06 червня 2005 року скасований і справа була повернута на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи по суті Сокирянським районним судом повно, об'єктивно і всебічно досліджені всі матеріали справи і посилання в апеляції на порушення судом вимог ст.22 КПК України є безпідставними.
Міра покарання засудженому судом обрана відповідно до вимог ст.65 КК України з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, негативно характеризується за місцем проживання, а також обтяжуючої покарання обставини - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. Призначене ОСОБА_1 в межах санкції кримінального закону (ч.1 ст.296 КК України) покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження
нових злочинів. Застосовуючи ч.4 ст.70 КК України, суд правильно відповідно до вимог ст.72 КК України перевірив види призначених покарань.
Судова колегія не знаходить підстав для зміни вироку суду та пом'якшення ОСОБА_1 призначеного покарання.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 27 липня 2007 року стосовно ОСОБА_1залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_1 - без задоволення.