ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" листопада 2006 р. 13-02 Справа № АС-13/365-06
вх. № 8628/1-13
Суддя господарського суду Харківської області Водолажська Н.С.
за участю секретаря судового засідання Зіміна К.В.
представників сторін :
позивача - Гузенко С. М., дов. № 3400/10/10-025 від 25.07.06 р., - Ходарева Л. Я., дов. № 2604/10/10-025 від 27.09.05 р.
відповідача - Євтушенко О. Д., дов. № 96 від 06.10.05 р.
по справі за позовом Куп'янська ОДПІ м. Куп'янськ
до Шевченківська філія ВАТ "Харківська державна сільськогосподарська машино - технологічна станція" , с. Шевченкове
про стягнення 54126,53 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Куп’янська ОДПІ Харківської області, звернувся до суду з позовом про стягнення з ВАТ „Харківська сільськогосподарська машинно-технологічна станція” в особі Шевченківської філії ВАТ „Харківська сільськогосподарська машинно-технологічна станція” податкового боргу в сумі 54126,53 грн. за рахунок активів.
Відповідач проти наявності податкового боргу в сумі 54126,53 грн. не заперечує, однак вказує, що згідно Закону України „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна” майно відповідача не може бути реалізовано в рахунок погашення податкового боргу.
Враховуючи положення ст. 17, ст. 50, прикінцевих та перехідних положень КАС України, справа розглядається за правилами цього кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ст. 1.1 Статуту відповідача ВАТ „Харківська с.г. МТС” створено наказом Мінагрополітики № 297 від 17.09.02 р. шляхом перетворення Харківської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України № 210 від 15.06.93 р. „Про корпоратизацію підприємств” та постанови КМУ № 354 від 11.04.01 р. „Про утворення Національної акціонерної компанії „Украгролізинг”.
Товариство є правонаступником Харківської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції.
Відповідно до Тимчасового Свідоцтва про право власності на іменні цінні папери № 1 власником цінних паперів Товариства є Національна акціонерна компанія "Украгролізинг".
Відкрите акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" утворене Кабінетом Міністрів України на виконання Указу Президента України № 111 від 23.02.01 р. "Про додаткові заходи щодо дальшого розвитку лізингу в аграрному секторі економіки" та інших актів законодавства України, (ст. 1 Статуту НАК "Украгролізинг").
НАК "Украгролізинг" є відкритим акціонерним товариством, володіє пакетом акцій, що належать державі, та майном підприємств, які входять до її складу, і проводять виробничо-фінансову діяльність (ст. 4.1 Статуту НАК "Украгролізинг").
Таким чином, у статутному фонді ВАТ „Харківська сільськогосподарська машинно-технологічна станція” частка держави становить 100%.
Шевченківська філія є відокремленим підрозділ юридичної особи - ВАТ „Харківська с.г.МТС” та самостійним платником податку та обов’язкових страхових платежів.
За даними позивача у відповідача виникла заборгованість станом на 14.06.06 р. по узгодженим податковим зобов’язанням у розмірі 54126,53 грн. Вказана заборгованість на загальну суму 54126,53 грн. виникла після порушення справи про банкрутство відповідача (порушено справу про банкрутство ухвалою господарського суду Харківської області 09.03.04 р.) і є поточними кредиторськими вимогами, відповідно до ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, тому розглядається в позовному провадженні.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено відповідачем, заборгованість Шевченківської філії ВАТ „Харківська с.г.МТС” складає 54126,53 грн., в тому числі:
- по ПДВ недоїмка в сумі 46139 грн., в т.ч. згідно декларацій по ПДВ: № 3714 від 19.03.03 р., № 2172 від 30.04.04 р., № 3179 від 20.05.04 р., № 3604 від 18.06.04 р., № 4722 від 15.07.04 р., № 5832 від 19.08.04 р., № 6424 від 20.09.04 р., № 7636 від 19.10.04 р., № 8907 від 19.11.04 р., № 9546 від 20.12.04 р., № 10566 від 18.01.05 р., № 3577 від 20.05.05 р., № 47 від 18.01.06 р., а також на підставі податкового повідомленням від 24.04.04 р. № 0000212727 визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 252,0 грн.;
- по фіксованому сільськогосподарському податку - в загальній сумі 7975,44 грн., в т.ч. згідно поданих відповідачем розрахунків від 30.01.04 р. № 236-1, № 490 від 31.01.05 р., а також податковим повідомленням від 01.08.05 р. № 0000402727/0 визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 54,72 грн.;
- збір за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 12,09 грн., який виник на підставі поданого розрахунку від 02.02.05 р. № 11268.
Згідно п.5.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Згідно п. 5.2.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п. 4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення. Вищевказані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем, про що свідчать копії корінців податкових повідомлень-рішень.
Вищевказані податкові повідомлення-рішення відповідачем оскаржені не були, отже є легітимними.
Відповідно до п. 6.2.1 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до відповідача були надіслані перша податкова вимога від 10.01.02 р. № 1/9, друга податкова вимога від 14.02.2002р. № 2/59, про що свідчать копії податкових вимог.
Перша податкова вимога містить факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків.
Друга податкова вимога додатково до заявлених вимог, при збільшенні заборгованості, зазначає суму консолідованого боргу.
Податкові вимоги є підставою для вчинення заходів для примусового стягнення боргу.
Все рухоме майно та майнові права відповідача знаходяться в податковій заставі, про що зроблений запис у Державному реєстрі застав рухомого майна.
Вказані заходи не призвели до повного погашення заборгованості відповідача перед бюджетом.
Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду (господарського суду).
На момент розгляду справи по суті заборгованість відповідачем визнана в повному обсязі, але залишається не сплаченою.
Стосовно посилання відповідача на Закон України № 2864-111 „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна”, що набрав чинності з 26.12.01р., яким встановлений мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (до яких відноситься відповідач), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна, суд зазначає, що мораторій на застосування примусової реалізації майна стосується стадії виконання судових рішень, що також зазначено у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна” (справа про мораторій на примусову реалізацію майна) – „Рішення судів про примусове відчуження майна підприємств, ухвалені до і після прийняття Закону, ним не скасовуються, вони залишаються в силі, а їх виконання призупиняється до вдосконалення механізму примусової реалізації майна. Тобто Законом встановлюється подовжений на цей період строк їх виконання.”
Крім того, суд зазначає, що позивач просить стягнути податковий борг за рахунок активів. Згідно ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання. Виходячи з вищенаведеної норми активи це не тільки майно, але і кошти, які належать юридичній особі.
Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.
Стосовно клопотання відповідача про відстрочку виконання судового рішення, то суд вважає його таким, що не може бути задоволено на теперішній час, оскільки відсутні всі необхідні підстави, передбачені ст. 263 КАС України.
Керуючись статтями 7, 9, 17, 79, 160 - 163 , 263 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги задовольнити. Стягнути з Шевченківської філії ВАТ „Харківська сільськогосподарська машинно-технологічна станція” в доход державного бюджету 54126,53 грн. за рахунок активів.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанови набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 13.11.2006р.
Суддя Водолажська Н.С.