АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/2571/2013 Головуючий у 1 інстанції - Волокітін Н.Б.

Суддя-доповідач - Соколова В.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Соколової В.В.,

суддів: Усика Г.І., Нежури В.А.,

при секретарі: Охневській Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 10.12.2012 у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного вищого навчального закладу «Київський медичний університет УАНМ» про зобов'язання передати у власність квартиру, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.12.2012 позовну заяву ОСОБА_2 до Приватного вищого навчального закладу «Київський медичний університет УАНМ» про зобов'язання передати у власність квартиру - визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, представником позивача подано апеляційну скаргу, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постановленої ухвали. Апелянт зазначає, що залишаючи позовну заяву без руху з підстав несплати судового збору, в подальшому повертаючи її, суд першої інстанції не взяв до у ваги, що в даному випадку виник спір, що випливає із трудових правовідносин, а тому відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від його сплати. Вважаючи оскаржувану ухвалу такою, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення, причини неявки суду не повідомили. Виходячи з положень ст. ст. 303-1, 305 ч. 2 ЦПК України, його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 293 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві.

Судом встановлено, що 21.11.2012 до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Приватного вищого навчального закладу «Київський медичний університет УАНМ» про зобов'язання передати у власність квартиру, зокрема позивач просила зобов'язати відповідача передати їй безоплатно у власність житлове приміщення (ізольовану квартиру) за адресою: АДРЕСА_1 згідно умов Трудового контракту від 01.09.2009. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання передбачені п. 3.2 Розділу 3 Трудового контракту укладеного між позивачем та Інститутом від 01.09.2006, зокрема щодо передачі у власність службове приміщення.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23.11.2012 позовну заяву ОСОБА_2 - залишено без руху, з підстав її невідповідності вимогам ч.5 ст. 119 ЦПК України та надано строк для усунення виявлених недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали (а.с.5).

08.12.2012 на виконання вимог ухвали суду, представник позивача звернувся із заявою про усунення недоліків, посилаючись на звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки позовні вимоги випливають із трудових правовідносин (а.с.8).

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходи в із того, що оскільки відповідач зобов'язався передати позивачу у власність квартиру на підставі Договору на користування службовим приміщенням, то правовідносини які виникли між сторонами не є трудовими, а житловими, таким чином, дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 23.11.2012. (а.с.10).

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблені на підставі об'єктивного дослідження матеріалів справи та в повній мірі відповідають вимогам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги щодо невірного застосування судом першої інстанції норм матеріального права при залишенні позовної заяви без руху та визнаючи її неподаною не заслуговують на увагу колегії враховуючи наступне.

Так, відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 119 ЦПК України визначено форму та зміст позовної заяви, зокрема відповідно до ч. 5 зазначеної статті, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Посилання представника позивача на те, що відносини, які виникли між позивачем та відповідачем, в даному випадку, є трудовими, є необґрунтованими та не заслуговують на увагу і колегії суддів, оскільки основою змісту трудових правовідносин є обов'язок працівника виконувати обумовлену трудовим договором роботу, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові. При цьому працівник зобов'язується виконувати визначену трудову функцію відповідно до трудового розпорядку, а роботодавець зобов'язується забезпечити належні умови праці відповідно до чинного законодавства, колективного договору тощо. Обов'язок відповідача передати у власність ОСОБА_2 службову квартиру по закінченню 10 років її роботи в Інституті, згідно з чинного законодавства відноситься до соціального забезпечення, а отже даний спір підлягає розгляду в загальному порядку, при цьому не виокремлюючи його як трудовий спір.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права.

В порядку ст. 307 ч. 2, ст. 312 ч. 1 п. 2ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право, зокрема, постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Враховуючи, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312-315, 319 ЦПК України колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 10.12.2012 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти.

Головуючий:

Судді: