Справа №211/1646/12

Провадження №11/772/139/2013

Головуючий в суді 1-ї інстанції Патраманський І.О.

Доповідач Рупак А.А.

В И Р О К

іменем України

06 березня 2013 року місто Вінниця

колегія суддів судової палати з кримінальних справ

апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого Рупака А.А.

суддів Сілакова С.М., Федчука В.В.

при секретарі Сологуб В.Г.

з участю прокурора Клімова Б.В.

адвоката ОСОБА_2

засудженого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці справу за апеляцією прокурора, який брав участь в розгляді справи - старшого прокурора прокуратури міста Ладижин Джулая В.Г. на вирок Ладижинського міського суду Вінницької області від 27 листопада 2012 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

визнано винним за ст.ст.15 ч.3, 185 ч.2 КК України та призначено покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнено засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном 1 (один) рік 6 (шість) місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно вимог п.п.2,3,4 ст.76 КК України зобовя'зано засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися на реєстрацію в орган кримінально-виконавчої інспекції.

Вирішено питання про речові докази.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_5 за ст.ст.15 ч.3, 185 ч.2 КК України, вирок відносно якого не оскаржується.

Відповідно до вироку суду, працівник підрядної організації ПП «ІТЦ Скат» неповнолітній ОСОБА_3 07 липня 2012 року біля 14 години 00 хвилин в місті Ладижин Вінницької області за попередньою змовою з працівником цієї ж організації ОСОБА_5, перебуваючи на території ВП «Комбікормовий комплекс «Ладижинський» ПАТ «Миронівський хлібопродукт» з метою заволодіння чужим майном порізали на двадцять шматків мідний силовий кабель FG7М1 1х150 5,62 метри загальною вартістю 952,20 гривень та намагались їх винести через контрольно-пропускний пункт №5 охоронюваної території, однак свій злочинний намір не доведи до кінця з незалежних від них причин, оскільки близько 17 години 00 хвилин того ж дня були затримані працівниками охорони ТОВ «СБ Парус».

В апеляції прокурора ставиться питання про скасування вироку та постановлення нового вироку через неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного судом покарання тяжкості злочину та особи засудженого внаслідок м'якості. На думку прокурора суд в порушення вимог ст.61 КК України призначив покарання ОСОБА_3 у вигляді обмеження волі, проте не врахував що останній є неповнолітнім, що виключає можливість призначення такого покарання. Просить призначити покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі та звільнити від відбування покарання з випробуванням, визначеним вироком суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, прокурора Клімова Б.В., який підтримав апеляцію, засудженого ОСОБА_3, його захисника ОСОБА_2, які не заперечують проти задоволення апеляції, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до п.п.11, 15 розділу ХІ «Перехідних положень» Кримінального процесуального Кодексу України справа розглядається в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України в редакції 1960 року.

Відповідно до ч.1 ст.365 КПК України 1960 року вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

Суд правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину. Даний висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та належним чином перевірених судом доказах, які в апеляції не заперечуються.

Водночас наведені в апеляції прокурора доводи про порушення закону при призначенні засудженому покарання є обґрунтованими. Відповідно до вимог ч.3 ст.61 КК України обмеження волі не застосовується до неповнолітніх. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 є неповнолітнім (а.с.11), що виключає можливість призначення останній покарання у вигляді обмеження волі. Таким чином неправильне застосування судом кримінального закону потягло призначення покарання, яке є несправедливим внаслідок м'якості.

З урахуванням же даних про особу засудженого, його віку, що ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, обставин, які відповідно до ст.65 КК України пом'якшують покарання - визнання вини, каяття у вчиненому, вчинення злочину неповнолітнім, на думку колегії суддів достатнім покаранням, яке забезпечить виправлення і перевиховання засудженого може бути позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.ст.75, 104 КК України та покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Керуючись ст.ст.365, 366, 378, 379 КПК України 1960 року, п.п.11, 15 розділу ХІ «Перехідних положень» Кримінального процесуального Кодексу України колегія судів, -

З А С У Д И Л А:

Апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи - старшого прокурора прокуратури міста Ладижин ОСОБА_4 задовольнити.

Вирок Ладижинського міського суду Вінницької області від 27 листопада 2012 року відносно ОСОБА_3 за ст.ст.15 ч.3, 185 ч.2 КК України скасувати в частині призначення покарання через неправильне застосування кримінального закону.

Призначити покарання ОСОБА_3 за ст.ст.15 ч.3, 185 ч.2 КК України у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст.75, 104 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном 1 (один) рік 6 (шість) місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно п.п.2, 3, 4 ст.76 КК України зобовя'зати ОСОБА_3:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися на реєстрацію в орган кримінально-виконавчої інспекції.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_3 залишити підписку про невиїзд.

В решті вирок суду залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ через апеляційний суд Вінницької області протягом одного місяця з моменту його проголошення.

Судді:

З оригіналом вірно: