КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2013 р. Справа№ 5011-27/5037-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Алданової С.О.

Дикунської С.Я.

при секретарі: Кравчук О.І.

за участю представників сторін:

від позивача - Гречін В.О.

від відповідача - не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Публічного акціонерного товариства "Завод будівельних конструкцій" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2012 року

(суддя Грєхова О.А.)

за позовом Публічного акціонерного товариства

"Банк "Київська Русь"

до Закритого акціонерного товариства

"Завод будівельних конструкцій"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю

"Арістей Компані"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства

"Завод будівельних конструкцій"

до Публічного акціонерного товариства

"Банк "Київська Русь"

про визнання недійсним договору іпотеки.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Завод будівельних конструкцій» (далі - відповідач), про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.04.2012 року порушено провадження по справі та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Арістей Компані».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2012 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву Закритого акціонерного товариства «Завод будівельних конструкцій» до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» про визнання недійсним іпотечного договору, для розгляду із первісним позовом.

Рішенням Господарського суду Київської області від 19.11.2012 року позовні вимоги за первісним позовом задоволено в повному обсязі.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки, яке належить Закритому акціонерному товариству "Завод будівельних конструкцій", а саме на нерухоме майно: майновий комплекс загальною площею 10 394,30 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Якутська, буд. 10 та складається з :

- блоку В (літери В, Д, Ж, К) загальною площею 2 755,60 кв.м.;

- блоку А столярний цех (літера А) загальною площею 2 538,30 кв.м. ;

- блоку Б цех М/К (літера Б) загальною площею 2 621,10 кв.м.;

- блоку АБК (літера Г) загальною площею 1 978,40 кв.м.;

- прохідна (літера Е) загальною площею 35,20 кв.м.;

- компресорна станція (літера И) загальною площею 100,40 кв.м.;

- навіс над сушилкою (літера В) загальною площею 365,30 кв.м., для

задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська

Русь" в сумі 8 606 344,83 грн., за рахунок коштів отриманих від реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною, що визначена незалежним суб'єктом оціночної діяльності на момент продажу. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Завод будівельних конструкцій" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" витрати по сплаті судового збору в сумі 64 380,00 грн.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Завод будівельних конструкцій" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення суду від 19.11.2012 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2012 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 28.01.2013 року.

25 січня 2013 року від представників позивача та відповідача, через відділ документального забезпечення КАГС, надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду розгляд справи відкладено до18.02.2013 року, на підставі ст. 77 ГПК України.

18 лютого 2013 року від представників позивача та відповідача, через відділ документального забезпечення КАГС, надійшли клопотання про відкладення розгляду справи та представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2013 року розгляд справи відкладено до 25.02.2013 року, на підставі ст. 77 ГПК України.

22 лютого 2013 року від представника відповідача, через відділ документального забезпечення КАГС, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2013 року продовжено строк вирішення спору, відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України та відкладено розгляд справи до 04.03.2013 року, на підставі ст. 77 ГПК України.

В судове засідання 04.02.2013 року з'явився представники позивача. Представники відповідача та третьої особи у зазначене судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Представник позивача заперечував проти доводів, викладених в апеляційних скаргах та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2012 року.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, а також об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

24 січня 2006 року між Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" та Закритим акціонерним товариством "Завод будівельних конструкцій" укладено кредитний договір № 905-20/6-1 (кредитний договір - 1) відповідно до умов якого, позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 1 000 000,00 грн. за процентною ставкою 20,0% річних, для поповнення обігових коштів.

В період з 07.06.2007 року до 21.11.2008 року до Кредитного договору-1 внесено додаткові умови про збільшення суми кредитної лінії та відсоткової ставки за користування кредитними коштами.

Згідно з п. 5.2.3. Кредитного договору-1 позичальник зобов'язаний сплачувати Банку належні відсотки за користування кредитом, згідно з п. З.2., п. 3.3. та п. 3.4. цього договору.

Відповідно до п. 5.2.4 Кредитного договору-1 позичальник прийняв на себе зобов'язання у випадку порушення строків повернення кредитних коштів та відсотків, сплачувати Банку додатково до встановленої відсоткової ставки пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, за кожний день прострочення платежу.

21 листопада 2005 року між Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арістей Компані" укладено кредитний договір №17474-20/5-1 (кредитний договір-2) про відкриття кредитної лінії з лімітом в розмірі 3 400 000,00 грн. з відсотковою ставкою 20,0% відсотків річних, для поповнення обігових коштів.

В період з 03.08.2006 року до 21.11.2008 року до Кредитного договору-2 внесено додаткові умови про збільшення ліміту кредитування, строку дії кредитного договору та відсоткової ставки за користування кредитними коштами.

Згідно з п. 5.2.2. Кредитного договору-2 позичальник зобов'язаний сплачувати банку належні відсотки за користування кредитом на підставі п.п. 3.2., 3.3. та 3.4. цього договору.

Відповідно до п. 5.2.3. Кредитного договору-2 позичальник прийняв на себе зобов'язання у випадку порушення строків повернення кредитних коштів та відсотків, сплачувати Банку додатково до встановленої відсоткової ставки пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, за кожний день прострочення платежу.

27 січня 2006 року між Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь"(позивач) та Закритим акціонерним товариством "Завод будівельних конструкцій" (відповідач) укладено іпотечний договір, за умовами якого відповідач (Іпотекодавець) передав позивачу (Іпотекодержателю) в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: майновий комплекс загальною площею 10 394,30 кв.м., який знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Якутська, буд. 10 і складається з :

- блоку В (літери В, Д, Ж, К) загальною площею 2 755,60 кв.м.;

- блоку А столярний цех (літера А) загальною площею 2 538,30 кв.м.;

- блоку Б цех М/К (літера Б) загальною площею 2 621,10 кв.м.;

- блоку АБК (літера Г) загальною площею 1 978,40 кв.м.;

- прохідна (літера Е) загальною площею 35,20 кв.м.;

- компресорна станція (літера И) загальною площею 100,40 кв.м.;

- навіс над сушилкою (літера В) загальною площею 365,30 кв.м.

Вищезазначеним договором відповідач забезпечив належним йому майном власні зобов'язання за кредитним договором №905-20/6-1 від 24.01.2006 року та, як майновий поручитель, Товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей Компані"(3-я особа) за Кредитним договором №17474-20/5-1, укладеним між АБ "Київська Русь"та ТОВ "Арістей Компані"від 21.11.2005 року.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем і третьою особою, що Банк виконав зобов'язання за Кредитним договором-1 та Кредитним договором-2 та надав позичальникам кредитні кошти у повному обсязі.

Пунктом 4.1. Іпотечного договору від 27.01.2006 року передбачено, що Іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі настання одного з таких випадків:

- при невиконанні або неналежному виконанні позичальником-1 (Іпотекодавцем) та позичальником-2, умов договорів кредиту (несвоєчасне погашення кредиту та/або частини кредиту);

- при несплаті сум кредиту, відсотків за користування ним, тощо або при невиконанні умов цього договору, або у випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до п.п. 4.2., 4.2.2. Іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки може відбуватися будь-яким із зазначених способів за вибором Іпотекодержателя, а саме на підставі виконавчого напису нотаріуса або рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В зв»язку з порушенням ЗАТ "Завод будівельних конструкцій" та ТОВ "Арістей Компані" зобов'язань по Кредитним договорам-1 та 2, 17 серпня 2011 року Банком направлено вимогу про повне погашення кредиту та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання вимоги банку.

Строк виконання зобов'язання по поверненню кредитних коштів згідно з Кредитним договором-1 - 24.05.2010 року. Строк виконання зобов'язання по поверненню кредитних коштів згідно з Кредитним договором-2 - 20.11.2009 року.

Місцевим господарським судом встановлено, що заборгованість ЗАТ "Завод будівельних конструкцій" по Кредитному договору-1 становить 3 835 171,84 грн., з яких 2 375 000,00 грн. основна сума заборгованості за кредитом; 999 727,79 грн. нараховані відсотки за період з 01.06.2009 року по 31.12.2011року; 277 950,00грн. інфляційні за період з 01.06.2010 року по 31.03.2012 року; 145 077,27 грн. 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту за період з 25.05.2010 року по 12.04.2012 року; 37 416,78 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 13.04.2011 року по 12.04.2012 року.

Заборгованість по Кредитному договору-2 ТОВ "Арістей Компані" становить 4 771 172,99 грн., з яких 2 800 000,00 грн. основна сума заборгованості за кредитом; 1 285 822,30 грн. нараховані відсотки за період з 01.06.2009 року по 31.12.2011 року; 445 200,00 грн. інфляційні за період з 01.12.2009 року по 31.10.2011 року; 201 074,96 грн. 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту за період з 21.11.2009 року по 12.04.2012 року; 39 075,73 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 13.04.2011 року по 12.04.2012 року. Відповідні обставини відповідачем (як майновим поручителем третьої особи) та третьою особою (позичальником) не заперечені та не спростовані.

Враховуючи вищевикладене, заборгованість, місцевим господарським судом встановлено, що забезпечена спірним Іпотечним договором за вищезазначеними Кредитними договорами, становить суму в розмірі 8 606 344,83 грн.

Твердження апелянта, позивача за зустрічним позовом, що перевищення повноважень Головою Правління Товариства, під час укладання договору, є підставою недійсності договору іпотеки, місцевим господарським судом обґрунтовано визнано безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до статуту ЗАТ «Завод будівельних конструкцій» Голова правління здійснює оперативне керівництво діяльністю Товариства та, взв»язку з цим, отримує відповідні повноваження. Крім того, останній має право розпоряджатися коштами та майном Товариства у межах, що визначені Статутом Товариства, рішенням загальних зборів та рішеннями Спостережної ради.

Пунктом 8.4.11 Статуту передбачено, що Спостережна рада має право давати згоду на підписання Головою Правління Угод про заставу майна Товариства.

З матеріалів справи вбачається, що протоколом № 01 від 24.01.2006 року Спостережна рада ЗАТ «Завод будівельних конструкцій» надала згоду та необхідні повноваження Голові правління ЗАТ «Завод будівельних конструкцій» Петькуну Олегу Дмитровичу для підписання з АБ «Київська Русь» кредитного договору та договорів іпотеки за зобов»язаннями ЗАТ «Завод будівельних конструкцій» та ТОВ «Арістей компані».

Твердження апелянта-позивача за зустрічним позовом, що не проведення процедури затвердження спірного Іпотечного договору Загальними зборами товариства є поважною причиною пропуску строків позовної давності на звернення до суду з зустрічним позовом, колегією суддів визнано необґрунтованими, оскільки п.7.3.8 Статуту Товариства передбачено, що Загальні збори затверджують договори, що вже укладені на суму, що перевищує 50% активів Товариства. Будь-яких доказів, що в разі не затвердження відповідних договорів Загальними Зборами, останні вважаються недійсними, позивачем за зустрічним позовом не надано.

Відповідно до ст.ст. 193, 196 і 227 Господарського кодексу України учас ники господарських відносин повинні виконувати господарські зо бов'язання належ ним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору, кожна сто рона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належ ного виконання нею зо бов'язання, а порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбаче них законом, не допускається. До виконання господарських договорів за стосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особ ливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самі кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він або взагалі не приступив до виконання зобов'язання, або хоча і приступив, але не виконав його у встановлений договором чи законом строк.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги вищевикладене, а також перевіривши розрахунок суми заборгованості, колегія суддів вважає його обґрунтованим та таким, що визначає заборгованість відповідача за Кредитним договором-1 з нарахованими відсотками та штрафними санкціями складає в сумі 3 835 171,84 грн., а третьої особи, за Кредитним договором-2, за зобов'язаннями якої відповідач виступає майновим поручителем - 4 771 172,99 грн., а всього 8 606 344,83 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 589, 590 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін).

Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про іпотеку" після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

На підставі вищевикладеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Завод будівельних конструкцій» та скасування рішення Господарського суду м. Києва від 19.11.2012 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Завод будівельних конструкцій» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2012 року по справі № 5011-27/5037-2012 - без змін.

Справу № 5011-27/5037-2012 направити до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Сітайло Л.Г.

Судді Алданова С.О.

Дикунська С.Я.

Повний текст постанови складено 06.03.2013 року.