ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" листопада 2006 р.

Справа  № 27/308-06-9211

За позовом  закритого акціонерного товариства «Херсоноблпаливо»

ддо відповідачів  1) державного підприємства Одеської залізниці

2) закритого акціонерного товариства державної збагачувальної фабрики „Луганська”

Про стягнення 497,76 грн.

Суддя Семенюк Г.В.

Представники:

Від позивача:

не з’явився

Від відповідачів:

ДП Одеська залізниця -  Кірічек С.В., довіреність № 424 від 15.09.2005р. ЗАТ ДЗФ „Луганська” - не з’явився

Суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідачів –497,76 грн.

          Позивач наполягає на своїх позовних вимогах.

          У судовому засіданні від 08.11.2006 року ДП Одеська залізниця надала відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу в стягненні вартості нестачі та судових витрат з наступних підстав:

          - відповідно до записів у залізничної накладної № 48390737 від 04.07.2006 року навантаження вантажу проводилось на підприємстві вантажовідправника, засобами і силами відправника вантажу, їм же була визначена і маса вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці. Згідно ст. 32 Статуту залізниць України, п. 5,6 Правил перевезень вантажів у вагонах відкритого типу відправник зобов’язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов. Для забезпечення схоронності вантажу на його поверхню може наноситись захисне маркування або застосовуватися покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу, що зроблено відправником не було.

          - вагон прибув на станцію призначення в технічно справному стані, що підтверджується комерційним актом № БЖ 322315/2 від 10.07.2006 року.

          - відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати залізниця звільняється від відповідальності за втрату або нестачу вантажу.

          Відповідач (ЗАТ ДЗФ „Луганська”), повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, своїх  представників  в  судове  засідання  не направив незважаючи на виклик суду, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив.

          Керуючись ст. 75  ГПК  України  суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі ЗАТ ДЗФ „Луганська” і без відзиву на позов за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі  обставини справи та заслухавши представника відповідача, суд, встановив.

          Відповідно до Договору № 6 від «04»січня 2006 року, укладеного між ЗАТ «Херсоноблпаливо»та ТОВ «Поліпромінвест», відправник вантажу (ЗАТ ДЗФ „Луганська”) відпустив зі станції відправлення «Технікум 506904»в адресу позивача вугілля марки ДГ 13-100 у  вагоні № 66146309 за залізничною накладною № 48390737 в обсязі 68000 кг.          

          Ціна однієї тонни вугілля марки ДГ 13-100 становить 408 грн. за одну тонну вугілля з урахуванням ПДВ (рахунок-фактура № 755 від 04.07.2006 року).

          За поставку вугілля (зокрема у вказаному вагоні) позивач здійснив платіж на поточний рахунок ТОВ «Поліпромінвест»у розмірі 30622,40 грн. відповідно до платіжного доручення № 2639 від 30.08.2006 року.

          При комісійному перевантаженні вугілля у вагоні № 66146309 ПВ встановлена нестача вугілля в обсязі 1,22 т. (з урахуванням природної втрати) на суму –497,76 грн.

          Нестача вугілля підтверджується:

          - комерційним актом серії № БЖ 322315/2 від 10.07.2006 року, у якому зазначено, що «за документами значиться брутто 90000 кг, тара с бруса 22000 кг, нетто –68000 кг, висота навантаження в накладній не вказано. Фактично виявилось: брутто –88100 кг, тара с бруса –22000 кг, нетто –66100 кг, тобто менше документа на 1900 кг; навантаження нижче бортів 10 см, поглиблення  праворуч за рухом потягу над 3-4 люками: довжина 300 см, ширина –160 см, глибина 30 см; над 6-7 люками: глибина 280 см, ширина –170 см, глибина –30 см. Вагон прибув технічному відношенні справним. Вантажовідправником порушені вимоги ТУ р.2, пар. 2,3,9”;   

          - Актом загальної форми № 158 від 10.07.2006 року.

          Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

          Згідно ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знищено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

          За незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин (ст. 113 Статуту).

          Відповідно до пункту 6 «Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу»затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 року № 542 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2001 року за № 796/5987, з подальшими змінами та доповненнями, - у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою  забезпечення збереженості вантажу на його поверхню може наноситися захисне маркування або застосовуватися покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

          Таким чином, відправник повинен був вживати заходів, передбачених п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу.

          Згідно з ч. 2 ст. 32 Статуту залізниць України, - відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

          Відповідно до параграфа 19 розділу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі (далі - Технічні  умови) правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця".

          Як зазначено в комерційному акті серії БЖ 322315/2 від 10.07.2006 року, у якому зазначено, що «за документами значиться брутто 90000 кг, тара с бруса 22000 кг, нетто – 68000 кг, висота навантаження в накладній не вказано. Фактично виявилось: брутто –88100 кг, тара с бруса –22000 кг, нетто – 66100 кг, тобто менше документа на 1900 кг; навантаження нижче бортів 10 см, поглиблення  праворуч за рухом потягу над 3-4 люками: довжина 300 см, ширина –160 см, глибина 30 см; над 6-7 люками: глибина 280 см, ширина –170 см, глибина –30 см. Вагон прибув технічному відношенні справним. Вантажовідправником порушені вимоги ТУ р.2, пар. 2,3,9.”   

          Враховуючи те, що відправник вантажу за комерційним актом серії БЖ 322315/2 від 10.07.2006 року не виконав вимоги р. 2 параграф 2,3,9 ТУ, а також ч. 1 р. 15 п. 6 Правил перевезення вантажів та не вжив заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, а перевізник фактично не проконтролював правильність розміщення та закріплення вантажу, не перевірив правильність даних, зазначених відправником у накладній, прийняв до перевезення вагон, який завантажено з порушенням вимог Технічних умов, та не забезпечив схоронність переданого відправником до перевезення вантажу, про що свідчать поглиблення у вагоні № 66146309, - відповідальність за недостачу вугілля яка має місце при перевезенні вагоном № 66146309 покладається в рівних долях з врахуванням природних витрат на вантажовідправника, тобто на ЗАТ ДЗФ „Луганська” та на перевізника - Одеську залізницю.  

          На теж саме вказує і в п. 3.8 Роз’яснення Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»№ 04-5/601 від 29.05.2002 року, за яким Відповідно  до  параграфа  19  розділу  1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому  рухомому  складі (Технічні  умови)  правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє  залізниця.  Поряд з цим, враховуючи, що перевізник фактично не проконтролював правильність  розміщення  та  закріплення  вантажу, прийняв до перевезення платформи або напіввагони, які завантажено з порушенням вимог Технічних умов, господарський суд має право вирішити питання про покладення  відповідальності  за заподіяну шкоду як на відправника, так і на перевізника у залежності від ступеню вини кожного з них.

          Відповідач  (ЗАТ ДЗФ „Луганська”), своїх  представників в судове засідання не направив незважаючи на виклик суду.

          Повідомлення належним чином ЗАТ ДЗФ „Луганська” про час і місце розгляду справи підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 167696, 179457. Тобто відповідач повідомлявся про день та час розгляду справи, але своїм правом прийняти участь в її розгляді не скористався. Прийняття участі в розгляді справи це право, а не обов'язок відповідача.

          Таку ж правову думку висловив Одеській апеляційний господарський суд у своїй Постанові від 15.11.2005 року зі справи № 27/182-05-5016.

          Станом на 08.11.2006 року можливість подальшого відкладення розгляду справи відсутня у зв’язку з закінченням всіх строків відведених ст. 69 ГПК України для розгляду справи.

          Тому подальше відкладення розгляду справи неможливе та є підставою для винесення Рішення по справі не зважаючи на неявку відповідача у судове засідання.

          Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести за рахунок сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44-49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.	Позов задовольнити повністю.

2.

Стягнути з Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19), код ЄДРПОУ 01071315, р/р 26003000001 в ОФАБ «Експрес-банк», МФО 328801 на користь закритого акціонерного товариства «Херсоноблпаливо» (73000, м. Херсон, вул. Декабристів, 28), код ЄДРПОУ 01883094, р/р 26004047270301 в ХФ АБ «Брокбізнесбанк», МФО 352372 –248,88 грн. основного боргу, 51 грн. держмита  та 59 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу.

3.

Стягнути з ЗАТ ДЗФ „Луганська” (91493, с. Ювілейне, вул. Бондаренко,2), код ЄДРПОУ 32441307, р/р 26006000857980 у відділенні ОКПО м. Луганськ, МФО 304717 на користь закритого акціонерного товариства «Херсоноблпаливо»(73000, м. Херсон, вул. Декабристів, 28), код ЄДРПОУ 01883094, р/р 26004047270301 в ХФ АБ «Брокбізнесбанк», МФО 352372 –248,88 грн. основного боргу, 51 грн. держмита  та 59 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу.

Накази видати у порядку ст. 116 ГПК України.

          Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку передбаченому ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                       Семенюк Г.В.