Судове рішення #283231
40/376-А

 


ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72


 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ


16.11.06                                                      м. Київ                                     40/376-А       

м.Київ

12год.15 хв.

За позовом  Закритого акціонерного  товариства «Видобувна  компанія «Укрнафтобуріння», м.Київ             

до                            Міністерства охорони навколишнього  природного середовища України

за участю третьої особи без  самостійних вимог на предмет спору

                    Дочірнього підприємства  Національної акціонерної  компанії «Надра України «Полтаванафтогазгеологія», м.Полтава

про                   визнання нечинним  рішення   

Склад суддів: Смірнова Л.Г.

            (головуюча)

 Пилипенко О.Є.

   Сулім  В.В.

Секретар  судового засідання Уманець А.В.


Представники:

Від позивача :     Ласкавий  В.В.,      представник за довіреністю  б/н від 29.06.2006                    

Від відповідача :   не з’явився  

Від  третьої особи :   не з’явився


ОБСТАВИНИ СПРАВИ:


          Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про визнання нечинним рішення Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про продовження терміну дії спеціального дозволу №1931 від 14.05.2002 на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку Сахалінського родовища вуглеводнів, який було надано Дочірньому підприємству Національної акціонерної компанії «Надра України»«Полтаванафтогазгеологія». В процесі розгляду справи Позивач уточнив позовні вимоги і попросив визнати нечинним з дати його прийняття рішення Міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування від 25.12.2005р., викладене в протоколі № 7, в частині продовження терміну дії спеціального дозволу № 1931 від 14.05.2002 року на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку Сахалінського родовища, який було надано ДП НАК “Надра України” «Полтаванафтогазгеологія».

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуване рішення було прийнято з порушенням положень Кодексу України про надра, Закону України «Про нафту і газ»та постанови Кабінету Міністрів України № 1540 «Про затвердження порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами».

Представники Відповідача та Третьої особи проти позову заперечують, посилаючись на те, що права Позивача не порушені, оскільки він не є користувачем Сахалінського родовища вуглеводнів, у зв'язку з чим позов не підлягає задоволенню. Спеціальний дозвіл № 2714 на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку Сахалінського родовища вуглеводнів, виданий Позивачу 29.11.2004 р. Державним комітетом природних ресурсів України, наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 23 грудня 2005 року № 519 на підставі рішення Міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування —Протокол № 6 від 16.12.2005р. було визнано таким, що втратив чинність.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів та третьої особи Господарський суд міста Києва


ВСТАНОВИВ:


ДП НАК “Надра України” «Полтаванафтогазгеологія»отримав 14.05.2002 р. спеціальний дозвіл № 1931 на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку Сахалінського родовища.

Державний комітет природних ресурсів України своїм наказом від 01.09.2004 р. № 132 анулював зазначений спеціальний дозвіл.

Державним комітетом природних ресурсів України 29.11.2004 р. Позивачу було видано дозвіл № 2714 на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку Сахалінського родовища вуглеводнів.

Закон України «Про нафту і газ»визначає користувача нафтогазоносними надрами як юридичну або фізичну особу, що має спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами з метою пошуку та розвідки родовищ нафти і газу, видобутку нафти і газу або їх зберігання, повернення (захоронення) супутніх і стічних вод, інших відходів, що видобуваються в процесі розвідки і розробки родовищ нафти і газу.

Статтею 5 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1540 від 02.10.2003 р. (надалі –Порядок), встановлено, що у разі зміни надрокористувача надається новий дозвіл. У відповідності до цієї вимоги Державним комітетом природних ресурсів України 29.11.2004 р. Позивачу було видано  дозвіл №2714 на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку Сахалінського родовища вуглеводнів, і він набув статусу надрокористувача цього родовища.

ДП НАК “Надра України” «Полтаванафтогазгеологія»оскаржило наказ Державного комітету природних ресурсів України від 01.09.2004 № 132 про анулювання спеціального дозволу № 1931.

Господарським судом міста Києва розглядався спір про визнання недійсним зазначеного наказу –справа №27/34-40/486-14/130. Рішенням Господарського суду міста Києва  від 25.04.2005 в позові відмовлено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2005 року у справі № 27/34-40/486-14/130 визнано недійсним Наказ Державного комітету природних ресурсів України №132 від 01 вересня 2004 року в частині анулювання спеціального дозволу № 1931 на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку Сахалінського родовища, який було надано ДП НАК “Надра України” «Полтаванафтогазгеологія». У ході судового розгляду справи № 27/34-40/486-14/130 поряд із вимогою визнати недійсним Наказ, ДП НАК “Надра України” «Полтаванафтогазгеологія»було заявлено вимогу про визнання недійсним рішення Державного комітету природних ресурсів України від 19.11.2004 р. про надання спеціального дозволу № 2714 Позивачу. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2005 року зазначену вимогу було залишено без розгляду.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2005 була оскаржена Позивачем до Вищого господарського суду України. Постановою від 11.08.2005 р. Вищий господарський суд України залишив касаційну скаргу без задоволення. Позивач звернувся до Вищого господарського суду України з заявою про роз’яснення рішення. Ухвалою від 19.01.2006 р. Вищий господарський суд України роз’яснив, що при розгляді справи № 27/34-40/486-14/130 господарського суду міста Києва господарськими судами питання чинності спеціального дозволу № 1931 від 14.05.02, чи поновлення його дії не було предметом судового розгляду і судами не вирішувалось. Постанова Вищого господарського суду України від 11.08.05 по справі № 27/34-40/486-14/130 не містить положень щодо чинності спеціального дозволу № 1931 від 14.05.02, наданого дочірньому підприємству Національної акціонерної компанії «Надра України»«Полтаванафтогазгеологія», та щодо його автоматичного поновлення.

Відповідно до приписів статті 16 Цивільного кодексу України  одним із способів  захисту  цивільних прав та  інтересів  є  відновлення   становища, яке існувало  до порушення. Таким чином, питання відновлення первісного стану у даній справі може бути вирішене відповідно до діючого законодавства.

Крім того, відповідно до Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26 січня 2000 р., у випадку визнання акта недійсним з моменту його прийняття особи, які на виконання такого акта здійснили певні дії (наприклад, передали майно, перерахували кошти та ін.), вправі звернутись з вимогою про відновлення первісного стану, якщо її не заявлено разом з вимогою про визнання акта недійсним.

          З зазначеного випливає, що лише суд вправі поновити первісний стан, який існував до прийняття оскарженого акту. Матеріали справи не містять відомостей про таке поновлення.

Статтею 19 Закону України «Про нафту і газ»встановлено, що повний або частковий збіг ділянок для однакових видів користування нафтогазоносними надрами не допускається. Це положення виключає можливість одночасного існування двох дійсних спеціальних дозволів на дослідно-промислову розробку одної ділянки.

          Судом встановлено, що  позивач був надрокористувачем Сахалінського родовища вуглеводнів з 29.11.2004 р. по 16.12.2005р.  на підставі  спеціального дозволу №2714.

Наказом  №519 від 23.12.2005 Міністерства охорони навколишнього природного середовища України було визнано таким, що втратив чинність спеціальний дозвіл № 2714, виданий Позивачу.

Зміни надрокористувача Сахалінського родовища вуглеводнів не відбулось, оскільки новий спеціальний дозвіл 23.12.2005, згідно з вимогами ст. 5 Порядку нікому не видавався,  а відповідач, а ні   23.12.2005, а  ні 25.12.2005 (на момент винесення  оспорюваного рішення) не був   користувачем нафтогазоносними надрами Сахалінського родовища вуглеводнів..

Рішенням Міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування від 25.12.2005р. було продовжено термін дії спеціального дозволу № 1931.

Статтею 20 Порядку встановлений порядок продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами. Згідно з цим порядком у разі виконання надрокористувачем умов дозволу на користування надрами, що підтверджується висновками спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з державного гірничого нагляду, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сферах охорони здоров'я та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки продовження строку дії дозволу здійснюється без проведення конкурсу.

Статтями 5 та 6  Порядку встановлено,  що  у разі зміни  надрокористувача надається новий дозвіл, як правило на конкурсних засадах.

          Судом встановлено, що на момент прийняття оспорюваного рішення    (25.12.2005) відповідач не був надрокористувачем Сахалінського родовища вуглеводнів, таким чином  і Рішення Міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування про продовження терміну дії спеціального дозволу №1931 суперечить  статтям 5 та 6 Порядку.

Твердження Відповідача та Третьої особи про те, що права та інтереси Позивача не порушені, оскільки він не є надрокористувачем Сахалінського родовища, не прийнято судом  до уваги з наступних підстав.

Статтею 124 Конституції України  визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.


          Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

          Конституційний суд України рішенням від 01.12.2004 р. у справі №1-10/2004 визначив охоронюваний законом інтерес як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

          Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 23.12.2005р. № 519 анульовано спеціальний дозвіл № 2714 ЗАТ «Укрнафтобуріння»на користування надрами Сахалінського родовища. Як зазначено вище, статтею 5 Порядку встановлено, що у разі зміни надрокористувача надається новий дозвіл. Статтею 6 Порядку встановлено, що дозволи надаються, як правило, на конкурсних засадах.

          Оскаржуваним рішенням, в порушення статей 5, 6 Порядку, проведена зміна надрокористувача Сахалінського родовища без видачі нового дозволу на конкурсних засадах, що порушує охоронюваний законом інтерес Позивача на участь в конкурсі.

За наведених обставин суд приходить до висновку що прийняття Рішення Міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування, зазначене в Протоколі № 7 від 25.12.2005р. в частині продовження терміну дії спеціального дозволу № 1931 від 14.05.2002 року на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку Сахалінського родовища, який було надано ДП НАК “Надра України” «Полтаванафтогазгеологія»не відповідає чинному законодавству та порушує охоронювані законом інтереси Позивача, в зв'язку з чим воно підлягає визнанню нечинним з дати його прийняття.

Керуючись ст.2, 7, 17, 158, 161, 162, 163 та п.6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Господарський суд міста Києва, -


ПОСТАНОВИВ:


1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати нечинним з дати прийняття рішення Міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування, викладене в Протоколі № 7 від 25.12.2005 в частині продовження терміну дії спеціального дозволу №1931 від 14.05.2002 року на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку Сахалінського родовища, який було надано Дочірньому  підприємству  Національної акціонерної  компанії «Надра України»«Полтаванафтогазгеологія».

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого  акціонерного товариства  Укрнафтобуріння»(01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28, к. 34, код за ЄДРПОУ 33152471, п/р 260043010488 в ТОВ "КБ Актив-Банк" м. Київ, МФО 300852) 3(три)грн.40коп.- судового збору.


Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.



Судді


 Смірнова Л.Г.

                                                                                          (головуюча)                                                                                                  Пилипенко О.Є.


   Сулім  В.В.


            

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація