ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

15.09.08                                                                                           Справа  № 3/71

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого –судді  -  О.Л. Мирутенко

суддів                           -  Г.М. Гнатюк

                                     -  Н.М. Кравчук

Розглянувши апеляційну скаргу ЗАТ «Лукор»

на рішення господарського  суду Івано-Франківської  області від 29.05.2008р.     

у справі № 3/71

за позовом: ЗАТ «Лукор»

до: КП «Водотеплосервіс»

про: розірвання договору №5 від 01.01.2007р.

за участю представників:

від позивача –Марчак М.П.- довіреність № 26- юр-294 від 03.10.2005р.

від відповідача – не з’явився

                                                    ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 29.05.2008р., суддя Фрич М.М., в позові ЗАТ «Лукор»було відмовлено.

          З даним рішенням не погодився позивач - ЗАТ «Лукор»і оскаржив його в апеляційному порядку з тих підстав, що рішення суду винесене з порушенням норм матеріального права та при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю, а рішення  господарського суду Івано-Франківської області від 29.05.2008р. у справі №3/71 скасувати, враховуючи наступне.

          Відповідно до ст.. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.

          Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2007р. був укладений договір №5 на прийняття та очищення стічних вод, між ЗАТ «Лукор» та КП «Водотеплосервіс».

       Згідно п.3.4 договору відповідач зобов’язувався до 1 числа кожного місяця проводити 100% попередню оплату вартості очікуваного  об’ему поступлення стоків шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.  Кінцевий розрахунок підлягав проведенню до 15 числа місяця наступного за звітним.

Пунктом 6.2 договору між сторонами передбачено, що при невиконанні зобов’язання або порушення умов договору однією із сторін,  інша сторона має право розірвати договір з висуненням вимог про відшкодування збитків.

Однак, відповідач в порушення вимог ст.526 ЦК України (щодо виконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України) та ст.629 ЦК України (договір є обов'язковим до виконання сторонами) і п.3.4. Договору несвоєчасно і в неповному обсязі здійснює оплату наданих Скаржником послуг по Договору.

Так, з моменту укладення Договору, відповідач жодного разу не здійснив попередню оплату наданих йому послуг, більше того, не здійснює й кінцевий роз рахунок за надані йому послуги.

В зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про розірвання даного договору.

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову з тих підстав, що позивач порушує вимоги Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з наступних підстав.

Факт неналежного виконання відповідачем його зобов'язань по Договору підтверджується рішеннями господарського суду Івано-Франківської області про стягнення в користь позивача з відповідача боргу по Договору (рішення міс тяться в матеріалах справи). Як випливає із цих рішень, всупереч п.3.4. Договору та вимог чинного законодавства, відповідач за весь період дії Договору жодного разу не перерахував позивачу 100% попередню оплату вартості очікуваного об' єму поступлення стоків і неналежно проводить остаточний розрахунок за отримані послуги по очистці стічних вод. Внаслідок чого, заборгованість відповідача перед позивачем за отримані послуги по прийманню та очистці стічних вод за весь період дії Договору склала суму в 5 516 916,30 грн.

Вищевикладене свідчить, що відповідач систематично та грубо не вико нує істотні умови Договору щодо виконання ним зобов'язань по оплаті отрима них послуг, тим самим, позбавляючи позивача-апелянта коштів за надані послуги на які він розраховував при укладенні господарських договорів із своїми контрагентами.

Дана обставина позбавляє позивача можливості своєчасно і в повному об'ємі розрахуватися за придбані товари, виконані роботи та надані послуги із сво їми контрагентами, що спричинює позови останніх до позивача. В тому числі і про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, внаслідок цього апелянт зазнає значних збитків від сплати штрафних санкцій, змушений використовувати власні та залучені в кредитних установах кошти.

Відповідно до вимог ст.. 651 ЦК України істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона роз раховувала при укладенні договору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На думку апеляційного суду, позивач-апелянт довів наявність систематичних істотних порушень відповідачем умов Догово ру та наявність завданої йому шкоди цими порушеннями, які відповідач не запе речував ні в судовому засіданні, ні у відзиві на апеляційну скаргу.

В той же час, відповідач не подав суду жодних доказів того, що ним було зроблено для недопущення істотних порушень умов Договору.

За таких обставин справи апеляційний суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення, а рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 84 ГПК України та п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" № 11 від 29.12.1976 (з наступ ними змінами і доповненнями).

Крім того, суд першої інстанції безпідставно посилається на ч 1 ст.188 ГК України - щодо не можливості односторонньої зміни чи розірвання договору. Однак, подані апелянтом письмові докази свідчать, що останній не розривав Договір в односторонньому порядку. Навпаки, дотримуючись вимог ч.2 ст.188 ГК України, позивач напра вив відповідачу письмову пропозицію про розірвання Договору, у зв'язку з істот ним порушенням останнім його умов. І тільки коли відповідач, залишив дану про позицію без реагування, позивач звернувся в суд з позовом про розірвання До говору, як це передбачено ч.4 ст.188 ГК України та ст.651 ЦК України.

Апеляційний суд визнає безпідставним висновок суду першої інстанції про нібито допущене позивачем порушення ч. 3 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме - зловживання монопольним становищем на ринку шляхом дострокового розірвання Договору, остільки позивач є монополістом на ринку послуг по очистці стічних вод в м. Калуші.

Однак, в рішенні відсутні будь-які посилання на докази, на підставі яких місцевий господарський суд встановив факти, що позивач є монополістом і порушення ним законодавства про захист економічної конкуренції. В матеріалах справи відсутні будь-які докази з даного приводу. Вказані питання не досліджувались судом першої інстанції по даній справі.

Крім того, згідно ст.35 та 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції»рішення про визнання вчинення пору шення законодавства про захист економічної конкуренції вправі прийняти ви ключно Антимонопольним комітетом України в порядку встановленому даним за коном і чинним законодавством України. Однак, такого рішення щодо позивача на час розгляду справи в суді не існує.

У відповідності із ст. 36,37 Закону, органи Антимонопольного комітету Украї ни розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист еконо мічної конкуренції, в тому числі і за заявами суб'єктів господарювання про по рушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як пору шення законодавства про захист економічної конкуренції та у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції приймають розпорядження про початок розгляду справи, яке надсилається відпові дачу (в даному випадку - апелянту) протягом трьох робочих днів з дня його прийняття та заявнику і третім особам.

Апеляційним судом встановлено, що апелянт-позивач не одержував ніяких розпоряджень органу Антимонопольного комітету України ні на момент ухвалення судом рішення, ні на момент подання даної скарги. Це свідчить, що процедура перевірки (розгляду справи) про порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції не розпочиналась. Більше того, відповідач навіть не представив суду ніяких доказів хоча б про його звертання до органів Антимонопольного комітету України.

Тому апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції при вирішенні даного спору невірно застосовано норми матеріального права, в даному випадку Закон України «Про захист економічної конкуренції».

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 29.05.2008р. не ґрунтується на матеріалах і обставинах справи та не відповідає нормам матеріального закону, а тому підлягає скасуванню.          

Апеляційний суд постановляє нове рішення, яким позов ЗАТ «Лукор»задовольняє повністю. Розірвати договір №5 від 01.01.2007р. на прийняття та очищення стічних вод, укладений між ЗАТ «Лукор»та КП «Водотеплосервіс»на підставі ст..651 ЦК України у зв’язку з істотним порушенням даного договору КП «Водотеплосервіс».

Керуючись ст.ст. 101,103,104,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Апеляційну скаргу ЗАТ «Лукор»задовольнити повністю.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.05.2008 р. у справі №3/71 скасувати.

Постановити нове рішення, яким позов ЗАТ «Лукор»задовольнити повністю. Розірвати договір №5 від 01.01.2007р. на прийняття та очищення стічних вод, укладений між ЗАТ «Лукор»та КП «Водотеплосервіс».

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи направити в господарський суд Івано-Франківської області.

Головуючий-суддя                                                                       О.Л. Мирутенко   

Судді:                                                                                                  Г.М. Гнатюк

                                                                                                                 Н.М. Кравчук