У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
11.09.08 Справа №1/215-08
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі: Шерник О.В.
за участю представників
позивача: не з’явився
відповідача-1: Шведова Т.Ю., дов. № 29/896 від 02.09.2008 р.
відповідача-2: не з’явився
розглянувши матеріали апеляційної скарги Новокаховської міської ради, м. Нова Каховка Херсонської області
на рішення господарського суду Херсонської області від 15.07.2008 р.
у справі № 1/215-08
за позовом Комунального підприємства “Міський водоканал”, м. Нова Каховка Херсонської області
749000, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Електромашинобудівників, 3
до відповідача-1 Новокаховської міської ради, м. Нова Каховка Херсонської області
749000, Херсонська область, м. Нова Каховка, пр. Дніпровський ,23
до відповідача-2 Виконавчого комітету Новокаховської міської ради, м. Нова Каховка Херсонської області
749000, Херсонська область, м. Нова Каховка, пр. Дніпровський ,23
про стягнення міжтарифної різниці за надані послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 155.264,95 грн.
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство “Міський водоканал”, м. Нова Каховка Херсонської області, (далі - позивач) звернулося в господарський суд Херсонської області з позовом до Новокаховської міської ради, м. Нова Каховка Херсонської області, (далі – відповідач-1) та до Виконавчого комітету Новокаховської міської ради, м. Нова Каховка Херсонської області, ( далі – відповідач-2) про стягнення міжтарифної різниці за надані в липні 2007 р. послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 155.264,95 грн.
Розглянувши справу по суті, господарський суд Херсонської області своїм рішенням від 15.07.2008 р. у справі 1/215-08 (суддя Губіна І.В.) позовні вимоги задовольнив, з відповідача-1 на користь позивача стягнуто 155.264,95 грн. основного боргу, 1.552,65 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення суду мотивовано наступним.
Станом на липень 2007 р. витрати на виробництво послуг з водопостачання та водовідведення збільшилися за рахунок збільшення вартості паливно-мастильних матеріалів, електроенергії, монтажно-будівельних матеріалів, а також через збільшення розміру мінімальної заробітної плати. Позивачем був здійснений розрахунок економічно обґрунтованих витрат на виробництво послуг по водопостачанню та водовідведенню і поданий на затвердження Новокаховської міської ради, але рада ухилилась від затвердження нових тарифів. Керуючись нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Порядку формування тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого наказом Держкомітету будівництва, архітектури і житлової політики України від 27.06.2001 р. № 139, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач-1 зобов’язаний відшкодувати позивачу різницю між економічно обґрунтованими витратами на виробництво послуг по водопостачанню та водовідведенню і фактичним розміром тарифу за липень 2007 р. в сумі 155.264,95 грн.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач-1 просить рішення господарського суду Херсонської області від 15.07.2008 р. у справі 1/215-08 скасувати повністю й прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Відповідач-1 зазначає, що нові тарифи не були затверджені, оскільки був відсутній висновок Державної інспекції з контролю за цінами щодо економічно обґрунтованих планових витрат, пов’язаних з наданням послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Тобто у відповідача-1, на його думку, не має підстав для відшкодування різниці між затвердженим тарифом та економічно обґрунтованими плановими витратами на виробництво послуг водопостачання та водовідведення.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 19.08.2008 р. апеляційна скарга Новокаховської міської ради, м. Нова Каховка Херсонської області, прийнята до розгляду, який призначено в судовому засіданні на 11.09.2008 р.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення місцевого господарського суду від 15.07.2008 р. у справі 1/215-08 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Позивач зазначає, що заперечення, викладені в апеляційній скарзі обґрунтовані.
Відповідач-2 письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, представник в судове засідання не з’явився, про причину неявки не повідомив, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача-2.
Розпорядженням Першого заступника Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1720 від 10.09.2008 р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого – Коробка Н.Д., суддів: Колодій Н.А., Мірошниченка М.В.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Представник позивача в судове засідання не з’явився, про причину неявки не повідомив, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.
За клопотанням представника відповідача-1 судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення та за його згодою у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи і апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Згідно зі Статутом, затвердженим рішенням сесії Новокаховської міської ради від 26.01.2006 р. № 1104, серед головних завдань виробничої діяльності підприємства позивача – централізоване питне водопостачання та водовідведення.
Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження: встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
Згідно з п. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить: встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
На підставі вищевикладених норм права рішенням виконавчого комітету Ново- каховської міської ради від 31.07.2006 р. № 199 було встановлено тарифи на послуги водопостачання та водовідведення у розмірі: водопостачання – 0,99 грн. (тариф для населення за 1м3), 3,16 грн. (тариф для суб’єктів господарювання за 1 м3); водовідведення – 1,21 грн. (тариф для населення за 1м3), 3,43 грн. (тариф для суб’єктів господарювання за 1 м3). Вказані тарифи встановлені та введені в дію з 01.09.2006 р. до 01.01.2008 р.
Як стверджує позивач, станом на липень 2007 р. витрати на виробництво послуг з водопостачання та водовідведення збільшилися, встановлений тариф перестав компенсувати собівартість виконаних робіт по наданню абонентам послуг. Збитковість тарифу відбулась в результаті збільшення витрат, а саме: відбулись зміни мінімального рівня заробітної плати, збільшились ціни і тарифи на паливно-енергетичні ресурси.
Так, за розрахунком позивача, в липні 2007 р. різниця між економічно обґрунтованими витратами на виробництво послуг та фактичним розміром тарифу на надані послуги склала 155.264,95 грн. (а.с. 52).
Листом вих. № 990/07 від 17.07.2007 р. (а.с. 23) позивач звернувся до міського голови Коваленко В.І., в якому на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанови КМУ № 959 від 12.07.2006 р. просив вирішити питання по коригуванню тарифів. До вказаного листа додані аналіз фінансово-економічного стану КП “Міський водоканал” за І півріччя 2007 р. і розрахунок коригування тарифу. Відповідач-2 залишив вказаний лист без відповіді.
В листі вих. № 1277/08 від 29.08.2007 р. (а.с. 24 -25) позивач просив прийняти рішення про відшкодуванню різниці в тарифах чи зняти з підприємства обов’язки по виконанню програми капітальних інвестицій.
У своїй відповіді (лист № 16/2913 від 06.09.2007 р., а.с. 26) перший заступник міського голови вказав, що асигнування на відшкодування збитків або надання дотацій в місцевому бюджеті не передбачалось, також зазначив, що надання висновків щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат, пов’язаних з наданням послуг по водопостачанню та водовідведенню покладено на Державну інспекцію з контролю за цінами.
Листом вих. № 1610/09 від 28.09.2007 р. (а.с. 27 - 28) позивач звернувся в Державну інспекцію з контролю за цінами в Херсонській області, в якому просив дати пояснення, чи потрібний висновок від Держінспекції при поданні розрахунків на відшкодування збитків підприємству від діючого тарифу.
У своїй відповіді (лист № 03/1306-04 від 26.10.2007 р., а.с. 29) начальник Державної інспекції з контролю за цінами в Херсонській області повідомив, що надання висновків щодо визначення суми збитків від діючого тарифу не входить до компетенції Держінспекції.
В листі-відповіді № 12/3127 від 24.09.2007 р. (а.с. 33 - 34) відповідач-2 повідомляв позивача, що орган місцевого самоврядування вирішує питання щодо коригування тарифів, беручи до уваги висновок Державної інспекції з контролю за цінами.
Висновки щодо розрахунку економічно обґрунтованих планових витрат на виробництво житлово-комунальних послуг (водопостачання і водовідведення): № 03/1582-04 і № 03/1583-04 були надані Державною інспекцією з контролю за цінами в Херсонській області 17.12.2007 р. (а.с. 82 - 83).
Стягнення з відповідачів на користь позивача міжтарифної різниці за надані в липні 2007 р. послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 155.264,95 грн. стало предметом спору у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. ст. 99, 101 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, дійсно, на підставі норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (ст. 21), Порядку формування тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого наказом Держбуду України № 139 від 27.06.2001 р., зареєстрованого в Мін’юсті України 23.08.2001 р. за № 748/5939 (п. 11), позивач, як виконавець послуг, має право розробляти і подавати на затвердження розрахунки щодо рівня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги першої і другої групи (пункти 1 та 2 частини першої статті 14 цього Закону) в порядку, встановленому законодавством.
Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (п. 3 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Але висновок щодо розрахунків економічно обґрунтованих планованих витрат, пов'язаних з наданням послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, надається Державною інспекцією з контролю за цінами або її територіальними органами в порядку, встановленому Мінекономіки (п. 52 Порядку формування тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою КМУ від 12.07.2006 р. № 959).
Як свідчать матеріали справи, на момент затвердження в липні 2006 р. тарифів на водопостачання і водовідведення вони були економічно обґрунтованими. Економічне обґрунтування нових тарифів позивач отримав в Державній інспекції з контролю за цінами лише в грудні 2007 р.
Безпідставним є посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні, в обґрунтування відшкодування за рахунок відповідача-1 міжтарифної різниці, на п.п. 4, 5 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Оскільки у вказаній нормі законодавства чітко зазначено, що орган, який затвердив тарифи, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послугу тільки у разі затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Пунктом 7 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що виконавець має право на відшкодування втрат у разі затвердження відповідним органом місцевого самоврядування цін/тарифів нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Як вже зазначалось, затверджені були тарифи на водопостачання і водовідведення економічно обґрунтовані.
Тобто підстави для відшкодування різниці між затвердженим тарифом та економічно обґрунтованими витратами на виробництво послуг водопостачання і водовідведення за рахунок органів місцевого самоврядування в даному випадку відсутні.
До того ж слід зазначити, що згідно з п. 38 Порядку формування тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою КМУ від 12.07.2006 р. № 959 у разі зміни протягом установленого строку дії тарифів ставок податків і зборів (обов'язкових платежів), рівня заробітної плати на підприємствах відповідно до актів законодавства, Генеральної, галузевої угод, ставок орендної плати, інших обов'язкових платежів і зборів, цін і тарифів на паливно-енергетичні та матеріальні ресурси запроваджується механізм коригування тарифів.
Затвердження скоригованих тарифів здійснюється в порядку, визначеному для затвердження базового тарифу, Уповноваженими на це органами відповідно до їх компетенції (п. 12.2 Порядку формування тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого наказом Держбуду України № 139 від 27.06.2001 р., зареєстрованого в Мін’юсті України 23.08.2001 р. за № 748/5939).
Тобто, в будь-якому випадку необхідний висновок щодо економічного обґрунтування нових тарифів Державної інспекції з контролю за цінами.
Також слід зазначити, що пунктом 8 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі зміни цін/тарифів на послуги/товари центральними органами виконавчої влади, які призвели до непередбачених витрат виконавців/виробників, центральні органи виконавчої влади зобов'язані відшкодувати в повному обсязі збитки, зумовлені такими змінами, протягом поточного фінансового року та до затвердження нового бюджету.
Представником відповідача-1 в судовому засіданні надано «Порядок перерахування у 2008 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв’язку невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам», затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, затверджений постановою КМУ від 25.04.2008 р. № 440. Цим Порядком визначений механізм перерахування у 2008 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення вищевказаної заборгованості (яка виникла за період з 01.01.2000 р. по 01.01.2008 р.). Позивачем умови, визначені вищевказаним Порядком, не дотримані.
У зв’язку з вищенаведеним, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню через невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Новокаховської міської ради, м. Нова Каховка Херсонської області, задовольнити.
Рішення господарського суду Херсонської області від 15.07.2008 р. у справі 1/215-08 скасувати й прийняти нове рішення.
В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Стягнути з Комунального підприємства “Міський водоканал”, м. Нова Каховка Херсонської області, в доход Державного бюджету 776,33 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги. Видати наказ.
Видачу відповідного наказу із зазначенням необхідних реквізитів доручити господарському суду Херсонської області.