Справа №1807/5818/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Семенюк Ірина Миколаївна

Номер провадження 11/788/169/13 Суддя-доповідач - Крамаренко В. І.

Категорія - Незаконне заволодіння транпортним засобом

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Крамаренка В. І.,

суддів - Гончарова М. В., Захарченка О. П.,

з участю прокурора - Савостьянової Л.В.,

засудженого - ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від «21» грудня 2012 року,яким

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, циган, уродженець м. Микун, республіка Комі, проживає в АДРЕСА_1 раніше засуджувався:

1. 22.05.1986 року за ст.ст. 81 ч. 3, 140 ч. 3 КК України з застосуванням ст. 461 КК України до 3 років позбавлення волі;

2 18.10.1993 року за ст. 117 ч. 3 КК України до 7 років позбавлення волі;

3. 28.11.2005 року за ст.. 309 ч. 1 КК України з застосуванням ст. 75 КК України до 2 років позбавлення волі;

4. 17.08.2009 року за ст. 186 ч. 2 КК України до 1 року обмеження волі;

засуджений за ст. 289 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави на рахунок НДКЦ при ГУМВС України в Сумській області судові витрати за проведення експертизи - 588 гривень.

Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 81 КПК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з вироком суду ОСОБА_3, будучи раніше судимим за ст. 186 ч. 2 КК України, визнаний винним і засуджений за вчинення злочину за слідуючих обставин.

Так, 27 липня 2012 року близько 22 годин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в АДРЕСА_3 Конотопського району, ОСОБА_3, маючи намір на незаконне заволодіння транспортним засобом, скориставшись відсутністю власника, протиправно, без дозволу ОСОБА_4 заволодів його мотоциклом марки «Ява-350», який останній залишив на подвір'ї на зберігання. Заволодівши мотоциклом, ОСОБА_3 використовував його для власних потреб, як засіб для пересування, а, коли він зламався залишив його в АДРЕСА_2 у свого знайомого ОСОБА_5 Своїми діями ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 2796 грн. 50 коп.

В апеляції засуджений ОСОБА_3 вказує, що під час досудового слідства були грубо порушені його права на захист, так як слідчий не надав йому можливості скористатись послугами захисника. Слідчим, а також судом, безпідставно було відхилено його клопотання про виклик та допит свідка ОСОБА_6, в присутності якої потерпілий ОСОБА_4 давав йому дозвіл використовувати мотоцикл для поїздки в особистих цілях.

Вислухавши доповідь судді про суть вироку та поданої апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_3, який у повному обсязі підтримав подану апеляцію, прокурора Савостьянову Л.В., яка вважала вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим та вважала, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає, колегія суддів , перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, які викладені в апеляції, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово засудженого, приходить до висновку, що апеляція засудженого ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Висновки суду, викладені у вироку щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які перевірено в судовому засіданні в установленому кримінально-процесуальним законодавством порядку.

Колегія суддів не може погодитись з доводами засудженого ОСОБА_3 про те, що під час досудового і судового слідства були відхилені його клопотання про допит свідка ОСОБА_6, в присутності якої потерпілий ОСОБА_4 не заперечував проти використання його мотоцикла ним в особистих цілях, виходячи з наступного.

Так, потерпілий ОСОБА_4, допитаний в судовому засіданні, підтвердив, що 27 липня 2012 року він на своєму мотоциклі «Ява» їздив по с. Грузьке, де і зустрів ОСОБА_3, а потім поїхали до останнього додому. Після розпиття спиртних напоїв з ОСОБА_3 в його домоволодінні, де вони знаходились лише вдвох, він вирішив залишити мотоцикл у свого знайомого, але ОСОБА_3 запропонував залишити його на його подвір'ї, на що він дав згоду. При цьому він не дозволяв ОСОБА_3 брати мотоцикл та використовувати в особистих цілях. Вранці 28 липня 2012 року він прийшов до помешкання ОСОБА_3, але ні мотоцикла, ні самого ОСОБА_3 вдома не було. Протягом дня він намагався знайти ОСОБА_3, але не знайшов, а зі слів мешканців села йому стало відомо, що ОСОБА_3 їздив на його мотоциклі в селах Грузьке, Путєйське та у м. Конотоп. Оскільки ОСОБА_3 не повернув йому мотоцикл, він змушений був 3 серпня 2012 року звернутися з заявою до дільничого інспектора.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 підтвердив, що 27 липня 2012 року до нього додому приїхав ОСОБА_3 на мотоциклі «Ява» і через деякий час розповів, що взяв мотоцикл у свого знайомого. 27 та 28 липня 2012 року ОСОБА_3 їздив на мотоциклі в м. Конотоп, а потім приїхав до нього додому на мотоциклі і повідомив, що він зламався, і залишив у дворі, а сам поїхав нібито в м. Буринь. 3 серпня 2012 року до нього додому прийшли працівники міліції і повідомили, що мотоцикл належить не ОСОБА_3, а іншій особі, в якої він його взяв без дозволу.

ОСОБА_3, допитаний в судовому засіданні підтвердив, що дійсно 27 липня 2012 року він разом з ОСОБА_4 розпивав спиртні напої в домоволодінні в АДРЕСА_3. Так як ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп'яніння, то залишив мотоцикл в нього в господарстві і дозволив йому на ньому їздити. На другий день він за допомогою дерев'яного предмета завів мотоцикл і їздив на ньому. Коли мотоцикл зламався, він його залишив на подвір'ї ОСОБА_5 в АДРЕСА_2, а сам 28.07.2012 року поїхав в м. Буринь.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_3 ні під час досудового слідства і судового слідства, про що свідчать дані протоколу судового засідання, не заявляв клопотань про допит в якості свідка ОСОБА_6, з якою проживав в незареєстрованому шлюбі, яка нібито могла б повідомити про те, що, знаходячись 27 липня 2012 року по місцю їх мешкання в АДРЕСА_3 разом з ним та ОСОБА_7 і чула, як останній дозволяв йому, ОСОБА_3, їздити на мотоциклі, який він залишив в них на подвір'ї.

Окрім цього, допитаний 23 вересня 2012 року на досудовому слідстві в якості підозрюваного ОСОБА_3 вказав, що в ніч з 27 на 28 липня 2012 року вони вдвох з ОСОБА_4 знаходились в його домоволодінні в АДРЕСА_3, де розпивали спиртні напої, а його дружина ОСОБА_6 в цей час перебувала в м. Бровари, де працювала (а.с. 49-51).

Тому колегія суддів вважає вищевказані доводи апеляції засудженого ОСОБА_3 безпідставними, оскільки він не надав ніяких доказів на їх підтвердження, та спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_4, свідка ОСОБА_5, протоколом очної ставки між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 та іншими доказами, які були ретельно перевірені та досліджені судом першої інстанції і зазначені у вироку.

Колегія суддів також не може погодитись з доводами апеляції засудженого ОСОБА_3 і в тій частині, що органами досудового слідства та судом було грубо порушено його право на захист.

Так, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що справа відносно ОСОБА_3 була порушена 23 вересня 2012 року (а.с. 1) і в цей же день була обрана відносно нього міра запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд (а.с. 47).

23 вересня 2012 року ОСОБА_3 було роз'яснено право мати захисника, про що було складено відповідний протокол, в якому він власноручно вказав, що відмовляється від послуг захисника (а.с. 45).

В послідуючому слідчим під час досудового слідства неодноразово роз'яснювалось ОСОБА_3 право мати захисника, але він власноручно у відповідних протоколах зазначав, що відмовляється від послуг захисника: 24 вересня 2012 року (а.с. 52, 53, 54), 23 вересня 2012 року (а.с. 58, 59, 63, 64, 65).

Під час розгляду справи судом першої інстанції підсудному ОСОБА_3 були роз'яснені його права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст.ст. 44, 263 КПК України, в тому числі і мати захисника, але він відмовився від послуг захисника, про що свідчать дані протоколу судового засідання (а.с. 118 оборот), та його власноручна заява (а.с. 115).

Колегія суддів вважає, що зазначені обставини свідчать про те, що ні органами досудового слідства, ні судом не було допущено порушень вимог закону щодо роз'яснення засудженому його права мати захисника, а тому зазначені в його апеляції доводи вважає безпідставними та необґрунтованими.

Ретельно перевіривши матеріали справи та доводи апеляції засудженого ОСОБА_3, колегія суддів приходить до однозначного висновку про те, що фактичні обставини вчиненого засудженим злочину судом першої інстанції встановлено вірно, а юридична оцінка дій ОСОБА_3 за ст. 289 ч. 2 КК України є правильною.

Покарання засудженому ОСОБА_3 судом призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням тяжкості вчиненого ним злочину, даних про його особу, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, і на переконання колегії суддів є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Перевіркою матеріалів справи також встановлено, що органами досудового слідства та судом по ній не допущено й інших порушень кримінально-процесуального закону, які б тягли безумовне скасування чи зміну вироку щодо ОСОБА_3

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни вироку щодо засудженого ОСОБА_3 за доводами, які викладені в апеляції, немає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, п.п. 11. 15 розділу XI Перехідних положень КПК України 2012 року, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21 грудня 2012 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляцію засудженого ОСОБА_3 - без задоволення.

СУДДІ:

Крамаренко В. І. Гончаров М. В. Захарченко О. П.