УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/796/290/2013

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2013 року суддя Апеляційного суду м. Києва Корнієнко Т.Ю.,

при секретарі - Макєєвій О.В.,

за участю особи, яка притягнена до адміністративної відповідальності -

ОСОБА_1,

потерпілого - ОСОБА_2,

його захисника - ОСОБА_3,

провівши у відкритому судовому засіданні в м. Києві розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 17 січня 2013 року щодо ОСОБА_1, -

встановив:

Постановою судді Подільського районного суду м. Києва від 17.01.2013 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а провадження по справі закрито у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з постановою суду, 09.10.2012 року о 7 год. 40 хв. в м. Києві по вул. Набережно-Хрещатицькій, 1 водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «КрАЗ» д.н.з. НОМЕР_1, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Шевролет» д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

В апеляції ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що постанова суду є незаконною, оскільки, суд належним чином не з'ясував дійсні обставини справи, не надав належної оцінки матеріалам справи, з яких вбачається, що його вина в порушенні п. 13.1 ПДР України матеріалами справи не доведена, а протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.256 КУпАП. Вважає, що причиною ДТП стало те, що водій ОСОБА_2 виїхав на територію напрямного острівця.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення скаржника ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію і просив закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, пояснення ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляція ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи скаржника про порушення норм процессуального закону та його прав під час провадження у справі не ґрунтуються на матеріалах справи.

Як вказує в апеляційній скарзі ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль «Шевролет», д.н. НОМЕР_2, при цьому не зазначено, під чиїм керуванням був цей автомобіль.

Однак, безпосередньо на місці пригоди у потерпілого водія ОСОБА_2, який керував пошкодженим автомобілем, були відібрані письмові пояснення щодо обставин події, була складена схема ДТП, яку підписали обидва учасники ДТП.

Тобто, інший учасник ДТП був встановлений, і при апеляційному розгляді справи скаржник ОСОБА_1 не заперечував, що саме ОСОБА_2 керував автомобілем «Шевролет», д.н. НОМЕР_2.

В протоколі про адміністративне правопорушення є відмітка про те, з яких причин ОСОБА_1 його не підписав. При апеляційному розгляді справи ОСОБА_1 підтвердив дані протоколу про те, що його запрошували до ВДАІ для ознайомлення з протоколом, однак він не зміг прибути через брак часу.

Як видно з постанови суду ОСОБА_1 був присутнім в судовому засіданні, надав свої пояснення по суті справи, з матеріалами справи ознайомився, тому підстав вважати, що його процесуальні права були порушені - немає, а зазначені ним недоліки при складанні протоколу не є істотними .

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що обставини справи суддею з'ясовані у відповідності до ст. ст. 279, 280 КпАП України, ОСОБА_1 обгрунтовано визнаний винним в порушенні п. 13.1 Правил дорожнього руху.

Викладені в постанові обставини правопорушення підтверджені даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 18.10.2013 року, схемі ДТП, підписаній обома учасниками ДТП без заперечень, в якій містяться дані про місце розташування автомобілів під час ДТП, зокрема, що автомобіль «Шевролет», д.н. НОМЕР_2 знаходився в крайній правій смузі руху, займаючи також територію напрямного островця, в той час як автомобіль «Краз» знаходився ліворуч безпосередньо в крайній правій смузі при звуженні дороги зліва. У схемі ДТП також зазначено пошкодження автомобіля «Шевролет», а саме: пошкодження переднього лівого дзеркала, переднього бампера, переднього лівого крила та заднього лівого крила, передньої та задньої лівих дверок, в той час як у автомобіля «Краз», яким керував ОСОБА_1 виявлені лише подряпини на передньому бампері.

Згідно пояснень обох учасників ДТП, перед зіткненням автомобілі стояли перед світлофором, очікуючи на зелений сигнал.

Як пояснив ОСОБА_1 в цей час він не бачив автомобіля «Шевролет» через обмеженність оглядовості.

Виходячи з письмових пояснень водія ОСОБА_2, які були досліджені судом першої інстанції, та його пояснень під час апеляційного розгляду справи, перед світлофором автомобіль «Краз» знаходився зліва його автомобіля, при цьому його бампер був на рівні передньої лівої дверки його автомобіля. Коли автомобілі почали рух, «Краз» став притискати його до пластикових розділюючих бордюрів, при цьому пошкодив переднє ліве дзеркало, та підніжкою спричинив інші пошкодження.

Зі схеми ДТП вбачається, що по відношенню до розділюючих бордюрів передня частина автомобіля «Краз» зміщена в праву сторону на 80 см порівняно з задньою частиною, що узгоджується з поясненнями водія ОСОБА_2 про обставини зіткнення.

Тому твердження ОСОБА_1 в скарзі про неповноту розгляду справи безпідставні.

Суд першої інстанції правильно встановив, що причиною ДТП стало не дотримання безпечного інтервалу водієм ОСОБА_1

Відносно водія ОСОБА_2, який рухався на території напрямного острівця, протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складався, тому питання про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, як на цьому наполягає скаржник, не може бути предметом даного судового розгляду.

Оскільки на момент розгляду справи судом першої інстанції закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, суд обгрунтовано закрив провадження у даній справі на підставі ст.ст.38, 247 КУпАП.

Враховуючи викладене, суддя Апеляційного суду приходить до висновку, що постанова судді Подільського районного суду м. Києва від 17.01.2013 року є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування, як про це ставиться питання в апеляції, немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП,-

постановив:

Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Подільського районного суду м. Києва від 17 січня 2013 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП залишити без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Ю. КОРНІЄНКО