АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11/774/481/13 р. Суддя першої інстанції: Щербина-Почтовик І.В.
Категорія: ч.1 ст. 119 КК України Доповідач: суддя апеляційного суду: Дрибас Л.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 березня 2013 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Дрибаса Л.І.
суддів - Коваленко В.Д., Бровченко Л.В.
за участю прокурора - Теслі Г.М.
потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2
захисника, адвоката - ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_1 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2013 року, -
В с т а н о в и л а:
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2013 року потерпілій ОСОБА_1 відмовлено у відновленні строку на апеляційне оскарження постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 липня 2012 року, по кримінальній справі щодо ОСОБА_4
В обґрунтування прийнятого рішення суд зазначив, що обставини, на які посилається потерпіла для відновлення їй строку на апеляційне оскарження, не можна вважати поважними.
В апеляції потерпіла ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати і поновити їй строк на апеляційне оскарження. Вказує, що апеляційну скаргу на вказану постанову суду вона не могла своєчасно подати у зв'язку з хворобою. Доручила це зробити своєму представнику - адвокату ОСОБА_5 Однак, на її думку адвокат не належним чином виконав свої обов'язки як її представника, внаслідок чого його апеляція була залишена без руху, а в подальшому і без розгляду. У зв'язку з цим вона вимушена сама захищати свої права і просить відновити їй строк на апеляційне оскарження.
Розглянувши апеляцію, вислухавши думку прокурора, який вважає, що апеляція потерпілої задоволенню не підлягає, думку потерпілих, які підтримали апеляцію і просили її задовольнити, пояснення підсудного та його захисника, які просили апеляцію потерпілої залишити без задоволення, дослідивши матеріали справи в межах поданої апеляції, обговоривши доводи, які викладені в апеляції і в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція потерпілої задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 349 КПК України (в ред. 1960 року) апеляція на вирок, ухвалу чи постанову суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту їх проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Постанова про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності винесена та проголошена 27 липня 2012 року в присутності учасників судового засідання, в тому числі і потерпілої ОСОБА_1 Строк подачі апеляцій закінчився 03 серпня 2012 року. Апеляція від потерпілої на вказану постанову подана 26 грудня 2012 року, тобто з пропуском строку, встановленого законом.
Із матеріалів справи вбачається, що 02.08.2012 року була подана апеляція представником потерпілої - адвокатом ОСОБА_5, однак дана апеляція не відповідала вимогам ст. 350 КПК України (в ред. 1960 року) у зв'язку з чим справа була знята з апеляційного розгляду і направлена в суд першої інстанції для усунення недоліків. Постановою суду від 08.10.2012 року дану апеляцію було залишено без руху і надано строк для приведення її до вимог закону, про що потерпілий та її представник були повідомленні належним чином (т. 5 а.с. 246), потерпіла отримала дану ухвалу 27.11.2012 року, про що є її розписка (т.5 а.с.248). Також їм були роз'ясненні наслідки невиконання вимог вказаної постанови.
Однак виявлені судом недоліки ні представником потерпілої, ні самою потерпілою усунуті не були, у зв'язку з чим суд, постановою від 07.12.2012 року залишив апеляцію адвоката ОСОБА_5 без розгляду, про що потерпіла та її представник були повідомленні шляхом направлення їм копій вказаної ухвали. Повідомлення з копією ухвали направлено 07.12.2012 року (т.5 а.с.252). Не дивлячись на це, апеляцію потерпіла подала тільки 26 грудня 2012 року.
Доводи потерпілої, що причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, стала бездіяльність її представника, колегія суддів вважає необґрунтованими з наступних підстав.
Відносини між потерпілим та його представником мають довірчий характер і, як вбачається з матеріалів справи, потерпіла добровільно, з власної ініціативи, запросила для участі в кримінальній справі, як її представника, адвоката ОСОБА_5, з яким уклала договір про надання правової допомоги. Постанову про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності винесено 27 липня 2012 року. Про невідповідність вимогам закону поданої її представником апеляції, потерпілій стало відомо 27 листопада 2012 року, надано строк для усунення недоліків. Таким чином, якщо потерпілу не задовольняла якість надання їй правової допомоги адвокатом ОСОБА_5, вона мала достатньо часу для обрання собі іншого представника, та усунення недоліків, на які вказав апеляційний суд.
Враховуючи вище викладене колегія суддів вважає, що суд правильно прийшов до висновку, що поважні причини для поновлення строку на апеляційне оскарження у потерпілої ОСОБА_1 відсутні і обґрунтовано відмовив у задоволенні її клопотання.
На підставі вищенаведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (в редакції 1960 року) та п.п. 11, 15 Перехідних положень КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2013 року, про відмову в задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 липня 2012 року, по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, - залишити без змін, а апеляцію потерпілої ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Судді апеляційного суду: