Справа № 2-1274/2007г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2007года Ленінських районних судів міста Луганська в складі:
головуючого судді: Матвєйшиної О.Б.
при секретарі: Бел'янінової Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції фонда соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в М.Луганську, ЗАТ "Брянківське управління Шахтостроймеханізації", Відділу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Брянці Луганської області про відшкодування шкоди завданої здоров*ю
ВСТАНОВИВ:
26.11.2003року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою в якій послався, що 23.10.1974року перебувая у відрядженні, по завданню адміністрації ЗАТ "Бряківське управління Шахтостроймеханізації"" на автомобілі, який належав Стахановському АТП-12668, з вини водія, порушевшего ПДР, йому були заподіяні тяжкі телесні пошкодження, та внаслідок чого встановлена 1 група інвалідності. За компенсацієй пов*язаною з втратою працездатності, він звернувся до ЗАТ "Бряківське управління Шахтостроймеханізації"". Стахановське АТП-12668 дало свою згоду на добровільне погашення компенсації пов*язаної з втратою працездатності та на підставі наказів-прозводило виплати. ЗАТ "Бряківське управління Шахтостроймеханізації"" було оплачено 5путівок до санаторію "Славянский" та виплачена вартість мотоколяски на підставі рішення ВТЕК при придбанні ним машини для експлуатації з ручним управлінням. До 1998року органами соцзабезпечення прозводилась оплата рахунків на ортопедичне взуття та компенсаційні виплати на бензин та запасні частини.
У 1991 році йому була встановлена Пгрупа інвалідності безсрочно з втратою 70% професійної працездатності. На підставі Постанови КМУ № 472 від 23.06.1993року сплата ортопедичного взуття та компенсації на бензин були покладені на Стахановське АТП. Однак виплати не призводились. Рішенням Ленінського районного суду М.Луганська від 12.12.2002року на його користь довічно було стягнуто з ВАТ "Стахановське АТП-10975" щомісячно починаючи з 01.06.2001року по 442грн.
Однак Відділенням виконавчої дирекції фонда соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Луганську виплату призводив у значно меньшому розмірі, ніж встановлено рішенням суду, у зв*язку з чим утворилась заборгованість 7771,59грн. Також фонд не сплачує рахунок протезно-ортопедичного підприємства, компенсації на бензин та запчасті.
Просить суд стягнути з Відділення виконавчої дирекції фонда соціального страхування від нещасних випадків,на виробництві та професійних захворювань України в мЛуганську заборгованість по втратам по заробітной платні за період з 01.11.2001року по 01.11.2003року одноразово 7771грн. 59коп., а з 01.11.2003року щомісячно 623грн. 28коп. Стягнути з відповідача заборгованість по компенсації на бензин за 2001, 2002, 2003р.р. 267грн. 87коп. з наступною щорічною оплатою 89грн. 29коп.. Зобов*язати відповідача оплатити рахунок на ортопедичне взуття за 2002рік в сумі 317грн. 50коп. з наступною оплатою рахунків за 2003рік та далі довічно.
В подальшому позивач неодноразово уточнював, змінював та збільшував свої позовні вимоги. У судовому засіданні 22.10.2007року позивач остаточно уточнив свої вимоги та просив суд, зобов*язати Відділення виконавчої дирекції фонда соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Луганську зробити
перерахунок щомісячних страхових виплат із розрахунка 442гривень щомісячно, згідно рішення Ленінського райсуда М.Луганська від 12.12.2002року, з момента отримання ними справи із Відділу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Брянці Луганської області, а саме з 01.02.2003року та виплатити йому утворившуюся заборговансть.
Представник відповідача Відділення виконавчої дирекції фонда соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Луганську вимоги позову не визнав, пояснив, що ними виплачуються страхові виплати позивачу після одержання справи із Фонду СНВ у м.Брянка з 01.02.2003року у розмірі 228грн. 21коп. Надав суду письмові заперечення по справі.
Представник відповідача-ЗАТ "Брянківське управління Шахтостроймеханізації" вимоги позову не визнав.
Представник відповідача-Відділу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Брянці Луганської області вимоги позову не визнали, в обгрунтування своєї позиції надали суду письмові заперечення по справі, в подальшому просили справу розглядати у відсутність їхнього представника.
Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши представлені докази та матеріали справи, вважає уточнені позовні вимоги обгрунтованими та підлягаючими задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлений факт, що 23.10.1974року позивач перебувая у відрядженні, по завданню адміністрації ЗАТ "Бряківське управління Шахтостроймеханізації-" на автомобілі, який належав Стахановському АТП-12668, з вини водія, порушевшего ПДР, потрапив у дорожньо-тарнспортну пригоду. В якій йому були заподіяні тяжкі телесні пошкодження, та внаслідок чого встановлена 1 група інвалідності. В подальшому "Стахановське АТП-12668" було переіменовано у ВАТ "Стахановське АТП-10975". За компенсацією пов*язаною з втратою працездатності, він звернувся до ЗАТ "Бряківське управління Шахтостроймеханізації"". Стахановське АТП дало свою згоду на добровільне погашення компенсації пов*язаної з втратою працездатності та на підставі наказів прозводило виплати. ЗАТ "Бряківське управління Шахтостроймеханізації-" було оплачено 5путівок до санаторію "Славянский" та виплачена вартість мотоколяски на підставі рішення ВТЕК при придбанні ним машини для експлуатації з ручним управлінням. До 1998року органами соцзабезпечення прозводилась оплата рахунків на ортопедичне взуття та компенсаційні виплати на бензин та запасні частини.
У 1991 році позивачу була встановлена Пгрупа інвалідності безсрочно з втратою
70% професійної працездатності. На підставі Постанови КМУ № 472 від 23.06.1993року сплата ортопедичного взуття та компенсації на бензин були покладені на Стахановське АТП. Однак виплати не призводились.
Рішенням Ленінського районного суду м.Луганська від 12.12.2002року було стягнуто з ВАТ "Стахановське АТП-10975" на користь ОСОБА_1 у відшкодування щомісячних платежів у рахунок втраченого заробітку за період з червня 1998року по червень 2001року з урахуванням компенсації у зв*язку з порушенням строків виплат одноразово 24485гривень, та довічно стягнуто щомісячно починаючи з 01.06.2001 року по 442грн., зобов*язав ВАТ "Стахановське АТП-10975" нарахувати компенсацію за порушення строків виплати.
З 1.04.2001року набрав законної чинності закон України "Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Із пояснень Відділу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Брянці Луганської області вбачається, що особова справа позивача була їм передана у листопаді 2002року від
ЗАТ «Бранківське управління шахтостроймеханізації». Згідно наказа ЗАТ «Бранківське управління шахтостроймеханізації» № 68 від 09.07.2002року було призначено відшкодування шкоди позивачу з 01.04.2002року в сумі 191грн. 29коп., виходячи із середнього заробітку за січень-квітень 1992року із застосуіанням коеффіцієнтів збільшення заробітної плати, які застосовувались на підприємстві.
01.02.2003року особиста справа ОСОБА_1 була передана до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Луганську, який став виплачувати позивачу страхові виплати у розмірі 228грн. 21коп..
Таким чином щомісячні страхові виплати позивачу виплачуються у значно зниженому розмірі, ніж встановлено рішенням суду від 12.12.2002року.
Згідно ст.40 Закону України «Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страхові виплати проводяться щомісячно в установлені фондом соціального страхування від нещасних випадків дні на підставі постанови цього Фонду чи рішення суду.
Виходячи з цього, суд приходе до висновку, що Відділення виконавчої дирекції фонда соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Луганську повинно зробити перерахунок щомісячних страхових виплат позивача із розрахунка 442гривень щомісячно, згідно рішення Ленінського райсуда М.Луганська від 12.12.2002року, з момента отримання ними особистої справи ОСОБА_1 із Відділу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Брянці Луганської області, а саме з 01.02.2003року та виплатити йому утворившуюся заборговансть.
Керуючись ст. 10, 11, 59, 60, 169, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 1166, 1195, 1202 ГК України, Законом України «Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1задовольнити.
Зобов*язати Відділення виконавчої дирекції фонда соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Луганську зробити перерахунок щомісячних страхових виплат ОСОБА_1із розрахунка 442гривень щомісячно, згідно рішення Ленінського районного суду м.Луганська від 12.12.2002року, з момента отримання ними особистої справи ОСОБА_1із Відділу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Брянці Луганської області, а саме з 01.02.2003року та виплатити йому утворившуюся заборговансть.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через суд
Ленінського района м.Луганська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення
рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної
скарги.