№ 712/11954/12
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
28.02.2013 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі: головуючого судді - Сочка В.І., при секретарі - Козар Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Ужгородської міської ради до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право на проживання в житловому приміщенні, виселення її із займаного приміщення та зняття її з реєстраційного обліку за цією адресою, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, позовні вимоги по якому в ході розгляду справи збільшував, остаточно просив: визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право на проживання в житловому приміщенні, квартирі, розташованій за адресою АДРЕСА_1, виселити її із вказаного житлового приміщення та зняти її з реєстраційного обліку за цією адресою.
Заявлений позов мотивований тим, квартира за адресою АДРЕСА_1 належить територіальній громаді м. Ужгорода, відповідач не має законних підстав для проживання в ній, та подальшої реєстрації, однак в добровільному порядку квартиру не звільняє, з реєстрації за вказаною адресою себе не знімає.
Представника позивача у судове засідання також не з'явився, однак із поданої ним до суду заяви вбачається, що він позовні вимоги в т. ч. і збільшені - підтримує повністю, просить їх задовольнити в повному обсязі. Розгляд справи просить провести без його участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки не повідомляв суд, а тому суд в порядку ч. 4 ст. 169 ЦПК України, вважає, що справу слід вирішити на підставі наявних у ній доказів та постановити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, а саме в частині вимог про зняття відповідача з реєстраційного обліку за адресою її реєстрації з наступних підстав.
Стверджуюся наявними письмовими доказами, які не були заперечені та спростовані відповідачем у судовому засіданні наступні обставини справи. Квартира АДРЕСА_1 ні за ким не зареєстрована, тобто законного власника, котрий придбав або приватизував вказану квартиру немає. Відповідно, квартира АДРЕСА_1 належить територіальній громад м. Ужгорода на праві комунальної власності.
28.02.1981 р. Виконавчим комітетом міської народних депутатів міста Ужгорода, на підставі рішення за №80 від 25.02.1981 р. було видано ордер №009343 громадянину ОСОБА_2 на зайняття житлової площі розміром 17 кв. м. в квартирі АДРЕСА_1
На момент звернення основний квартиронаймач та його дружина померли. Згідно відомостей КП «ЖРЕР - №4», з 2001 р. вказана квартира не була переоформлена за жодним власником чи наймачем.
16 лютого 2011 р. було складено акт перевірки паспортного режиму про те, що дочка покійного квартиронаймача - ОСОБА_1 з 1985 р. не проживає в квартирі АДРЕСА_1. Вказаний акт підписаний сусідами, що проживають в квартирі АДРЕСА_5: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Вищевказаний факт підтверджується також довідкою з КП «ЖРЕР-№4» №70, 24.02.11 р. Відповідачка неодноразово повідомлялася про те, що вона протиправно займає житлове приміщення. Згідно відомостей відділу обліку, розподілу та приватизації житла Ужгородської міської ради, договори найму на квартиру вказане житло з моменту смерті останнього квартиронаймача не укладалися. Більше того, ніхто не звертався з усним або письмовим зверненням стосовно намірів укладення договору найму або іншого способу узаконити проживання у спірному житловому приміщенні.
Відтак, законних підстав для заняття відповідачем ОСОБА_1, вказаного житлового приміщення немає. Згідно 51 чинного на даний час ЖК Української PCP, жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих Рад народних депутатів надаються громадянам виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті з депутатів Рад, представників громадських організацій, трудових колективів.
На підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Статтею 42 ЖК Української РСР передбачено, що жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, крім випадків, передбачених статтею 46, частинами першою і другою статті 54, частиною першої статті 90, частиною шостою статті 101, статтями 102, 110, частиною першою статті 114 цього Кодексу, а також інших випадків, передбачених законодавством Союзу PCP і Української PCP.
Ст. 71 Кодексу встановлює шестимісячний строк збереження житлового приміщення за особою, яка вибула. Згідно ст. 16 Кодексу осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення. Згідно ст.109 Кодексу, виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, житловий фонд, нежитлові приміщення тощо. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником.
Ст. 781 ЦК України передбачає, що договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи - наймача, якщо інше не встановлено договором або законом. В даному випадку останнім квартиронаймачем оспорюваного житлового приміщення був ОСОБА_2, який помер.
Разом з наведеним, підставою для застосування вищенаведених норм стосовно виселення відповідача із займаного приміщення є виключно наявність факту проживання відповідача у житловому приміщенні.
Однак, як слідує із самої позовної заяви та підтверджується долученими до неї письмовими доказами, відповідач у квартирі АДРЕСА_1 не проживає. Відповідно суд не вбачає наявності порушених прав позивача внаслідок поживання відповідача у вищевказаній квартирі і не вбачає необхідності їх захисту в судовому порядку.
За наведених обставин в частині вимог по виселення відповідача слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 109, 116, 191 ЖК Україннської PCP, 785 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-226, 294 ЦПК України суд, -
Р І Ш И В :
Позов виконавчого комітету Ужгородської міської ради до ОСОБА_1 - задоволити частково.
Визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право на поживання в квартирі АДРЕСА_1 та зняти її з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
В частині позовних вимог про виселення ОСОБА_1 - відмовити.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд.
Суддя Сочка В.І.