Справа № 2а-750/2007
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
" 15 " жовтня 2007 року 15 год.30хв. Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - І.В. Муранової
при секретарі - О.В.Бондаренко,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Борисполі Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Бориспільського районного бюро технічної інвентаризації про визнання протиправними дії та зобов'язання зареєструвати право власності, -
ВСТАНОВИВ:
19.09.2007 року представник позивачаОСОБА_1звернулась до Бориспільського міськрайонного суду з даним адміністративним позовом, посилаючись на те, що відповідно до рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2007 року вона звернулась до відповідача -Бориспільського районного бюро технічної інвентаризації із заявою реєстрацію права власності на будинок, для чого надала вищезазначене рішення суду про визнання дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого за адресою:АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_3та ОСОБА_1, а також ухвалу Бориспільського міськрайонного суду від 30 серпня 2007 року про роз'яснення рішення суду. Бориспільське районне БТІ повторно відмовило позивачу провести державну реєстрацію права власності на житловий будинок та прийняти документи, мотивуючи свою відмову тим, що згідно з Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5, в якості підстави реєстрації права власності на нерухоме майно може бути тільки рішення суду про визнання такого права, або встановлення факту набуття права власності. Позивач вважає, що відмова відповідача суперечить діючому законодавству, в тому числі ст..З34 Цивільного кодексу України, яка визначає, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає в тому числі з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним, та порушує ст.124 Конституції України, що судові рішення є обов'язковими на всій території України та ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».
Позивач просить суд визнати протиправним дії Бориспільського районного бюро технічної інвентаризації щодо відмови ОСОБА_1зареєструвати за ним право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2007 року та ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 серпня 2007 року та зобов'язати відповідача зареєструвати право власності ОСОБА_1на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2007 року та ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 серпня 2007 року, якими встановлено факт набуття позивачем права власності на дане житлове приміщення.
В судовому засіданні представник позивача повністю підтримала позовні вимоги.
Представник відповідача Бориспільського районного бюро технічної інвентаризації в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що вони не можуть зареєструвати право власності на житловий будинок за позивачем на підставі наданого рішення Бориспільського міськрайонного суду, оскільки в рішенні не було зазначено, що судом було визнано право власності, або встановлено факт набуття права власності.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягаю задоволенню з наступних підстав.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2007 року було задоволено позов ОСОБА_1та визнано дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, який розташований за адресою:АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_3та ОСОБА_1 /а.с-7-8/. Дане рішення набрало законної сили.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 30 серпня 2007 року було роз'яснено вищезазначене рішення Бориспільського міськрайонного суду від 27 лютого 2007 року наступним чином: визнати дійсним
договір купівлі-продажу житлового будинку, який розташований за адресою:АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_3та ОСОБА_1, за яким ОСОБА_2та ОСОБА_3продали, а ОСОБА_1придбав у власність вказаний будинок АДРЕСА_1. При цьому нотаріальне посвідчення договору не вимагається, а державна його реєстрація має здійснюватись на підставі даного рішення суду Бориспільським районним бюро технічної інвентаризації в порядку, визначеному „Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно", затвердженим наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 р. N 7/5 /a.c.-9-l 1/.
Відповідно до ч.1 ст.14 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ч.1 ст.14 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з листом Бориспільського районного бюро технічної інвентаризації від 13 вересня 2007 року №42 /а.с-12/ відповідач відмовив позивачу в реєстрації рішення бориспільського міськрайонного суду київської області від 27 лютого 2007 року у зв'язку з тим, що відповідно до пункту 10 «Переліку право встановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна» Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, реєстрації підлягають рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту прав власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності, а в наданому рішенні суду відсутнє формулювання визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок в с.Іванків вул.Любарецька, 7.
Відповідно п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, в тому числі право власності на нерухоме майно.
Відповідно до п. 1.4 «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 p. N 7/5 Реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів, коштом особи, що звернулася до БТІ.
Відповідно до абзацу 14 ч.1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, в тому числі рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.
Вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав визначений в ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», а саме у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо: заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі; із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна; заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.
Судом встановлено, що вищезазначені підстави для відмови в реєстрації права власності позивачу у відповідача були відсутні.
Даючи оцінку встановленим в судовому засіданні фактам та аналізуючи діюче законодавство, суд дійшов до переконання, що посилання відповідача на недотримання позивачем пункту 10 «Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна», що є додатком №1 до «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», згідно з яким документом, на підставі якого проводиться реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, є рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту прав власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності, є безпідставними та суперечать вимогам діючого законодавства.
Так, відповідно до вимог ч.3, 4 ст.334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
В статті 19 Конституції України закріплено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, з урахуванням того, що згідно з діючим цивільним законодавством встановлений порядок переходу права власності на майно за рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним, а також що встановлена обов'язковість державної реєстрації права власності на нерухоме майно, у відповідача не було підстав відмовляти в державній реєстрації права власностіОСОБА_1на житловий будинок в АДРЕСА_1 на підставі вищезазначеного рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області, яке набрало законної сили та яким встановлено факт набуття позивачем права власності на дане житлове приміщення на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між попередніми власниками будинку ОСОБА_2 та ОСОБА_3та покупцем ОСОБА_1.
Судові витрати по даній справі складає сплачений позивачем при подачі позову до суду судовий збір в сумі З гривні 40 копійок, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,11,69,71,86,158-163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним дії Бориспільського районного бюро технічної інвентаризації щодо відмови ОСОБА_1зареєструвати за ним право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2007 року та ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 серпня 2007 року.
Зобов'язати Бориспільське районне бюро технічної інвентаризації зареєструвати право власності ОСОБА_1на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2007 року та ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 серпня 2007 року, якими встановлено факт набуття позивачем права власності на дане житлове приміщення.
Стягнути з Бориспільського районного бюро технічної інвентаризації на користь ОСОБА_1судові витрати в сумі 3 гривні 40 копійок.
Складання постанови в повному обсязі відкласти на строк не більше ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі та наступної подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.