№ справа:105/477/12Головуючий суду першої інстанції:Пікула Е.О.

№ провадження:11/190/340/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Кордик С. В.

__________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіТрясуна Ю.Р.

СуддівКордика С.В., Корольова М.П.

За участю прокурораСулейманової Д.Н.

при секретарі за участю потерпілої захисників засудженого Павленко М.В. ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_10 на вирок Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 17 грудня 2012 року, яким

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Самтредіа Грузії, громадянин Грузії, маючий повну загальну середню освіту, одружений, не працюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

визнаний винним та засуджений за ч. 1 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 /чотири/ роки позбавлення волі; за ч. 1 ст. 296 КК України на 3 /три/ роки обмеження волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю злочинів остаточне покарання призначено у вигляді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі.

Вирішено питання щодо цивільних позовів, судових витрат та речових доказів.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку суду ОСОБА_10 визнаний винним та засуджений за те, що 02 травня 2012 року приблизно о 01 годині, перебуваючи в приміщенні бару «Імперія» по вул. Леніна в м. Джанкой, з хуліганських спонукань, проявив явну неповагу до суспільства шляхом вчинення з особливою зухвалістю дій, що грубо порушують громадський порядок, а саме безпричинно, використовуючи незначний привід, затіяв сварку з ОСОБА_12, щодо якої став виражатися нецензурною лайкою, кинув у неї пивний келих, потрапивши в голову останньої і заподіявши їй легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я останньої. Також ОСОБА_10 навмисно розбив посуд у барі у вигляді 1 графину, двох склянок, 4 чарок, пивного келиха, чим пошкодив майно бару «Імперія» на загальну суму 64 гривні і припинив його роботу. Далі ОСОБА_10 почав ображати і погрожувати фізичною розправою працівнику бару ОСОБА_7, що повідомила про свій намір викликати працівників міліції, після чого вирвав з її рук мобільний телефон, який навмисно кинув на підлогу і розбив, заподіявши останній матеріальну шкоду на суму 2500 гривень.

З метою припинення даних хуліганських дій до ОСОБА_10 підійшов ОСОБА_13, який відштовхнув засудженого від матері - ОСОБА_7 У відповідь ОСОБА_10 вихопив з кишені свого одягу ніж і завдав ним два удари в область живота і грудей ОСОБА_13, заподіявши йому зазначені у вироку тяжкі тілесні ушкодження, і тільки після цього засуджений покинув приміщення бару, припинивши свої дії, що тривали впродовж 40 хвилин.

В апеляції засуджений ОСОБА_10, не оспорюючи правильність кваліфікації його дій, у зв'язку із невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та його особі, порушує питання про зміну вироку суду шляхом пом'якшення йому покарання, а саме призначення покарання не пов'язаного з позбавленням волі.

Апеляційні вимоги обґрунтовані тим, що засуджений свою вину визнав, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, раніше не судимий, характеризується позитивно, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є хворим, в подвійному розмірі відшкодував потерпілим збитки.

Стверджує, що допитаний під час судового розгляду справи судово-медичний експерт показав, що спричинені ОСОБА_13 тілесні ушкодження не були небезпечними в момент заподіяння.

У запереченнях на апеляцію прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, ОСОБА_14 просить апеляцію засудженого залишити без задоволення, а вирок суду без змін, оскільки винність засудженого повністю підтверджена зібраними у справі доказами, належно оціненими судом, призначене засудженому покарання вважає справедливим і таким, що забезпечить виправлення засудженого.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу з приводу поданої апеляції, провівши судові дебати, в яких засуджений та його захисники наполягали на задоволенні апеляції, потерпіла ОСОБА_7 вважала можливим апеляцію задовольнити, а прокурор просив апеляцію залишити без задоволення, вислухавши останнє слово засудженого, дослідивши матеріали кримінальної справи, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Викладені у вироку висновки суду про винність засудженого ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих йому злочинів відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні і детально приведеними у вироку доказами, яким судом дана належна юридична оцінка, а тому дії засудженого вірно кваліфіковані судом за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 296 КК України, що в апеляції не оскаржується.

Доводи засудженого про те, що спричинені потерпілому ОСОБА_13 тілесні ушкодження не були небезпечними в момент заподіяння позбавлені підстав.

Як вбачається з висновку судово-медичної експертизи № 245 від 05 червня 2012 року виявлені у ОСОБА_13 тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани живота є тяжкими, як небезпечними для його життя в момент заподіяння /т. 1 а.с. 98/.

Крім того, допитаний під час судового слідства в суді першої інстанції судово-медичний експерт ОСОБА_15 підтвердив висновки вищенаведеної експертизи зазначивши, що виявлена у потерпілого ОСОБА_13 проникаюча тяжка рана була небезпечною для його життя /т. 2 а.с. 122/.

Призначаючи покарання засудженому, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості та характер вчинених злочинів, зазначені апелянтом дані про особу винного, обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі ті, на які посилається апелянт, і дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_10 зазначених у вироку відповідних видів та розмірів покарання окремо за кожен із злочинів, які утворюють сукупність.

Колегія суддів вважає, що врахувавши наявність кількох обставин, які пом'якшують покарання засудженого, відсутність обставин, які обтяжують його покарання, а також з урахуванням особи винного, суд першої інстанції обґрунтовано призначив засудженому за ч. 1 ст. 121 КК України покарання із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції зазначеної норми кримінального закону у виді 4 років позбавлення волі.

Остаточне покарання призначене засудженому у відповідності до вимог статті 70 КК України. При цьому вбачається, що при обранні принципу призначення остаточного покарання, суд першої інстанції керувався загальними засадами призначення покарання, зокрема з огляду на характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, форму вини, вид сукупності, обставини, що пом'якшують покарання, а також дані про особу винного, і тому обґрунтовано обрав принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючі, що засудженим ОСОБА_10 вчинені злочини проти громадського порядку та моральності і проти здоров'я особи, при цьому останній злочин є тяжким і був вчинений ним способом підвищеної небезпеки з використанням ножа, тому встановлені судом пом'якшуючі покарання обставини в своєму співвідношенні, взаємодії та сукупності не настільки істотно знижують ступінь тяжкості цього злочину, щоб вважати призначене йому покарання за ч. 1 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України явно недоцільним і несправедливим.

З урахуванням наведеного колегія суддів не знаходить підстав для ще більшого пом'якшення ОСОБА_10 покарання, у тому числі переходу до іншого, більш м'якого його виду не пов'язаного з позбавленням волі, і переконана, що його виправлення та виховання повинні відбуватися в умовах ізоляції від суспільства, у зв'язку із чим вважає необхідним залишити апеляцію засудженого без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін.

Ураховуючи викладене та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України /в редакції 1960 року/, п. 15 Перехідних положень КПК України /в редакції 2012 року/ колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_10 - залишити без задоволення, а вирок Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 17 грудня 2012 року щодо нього - залишити без змін.

Судді

Ю.Р. Трясун С.В. Кордик М.П. Корольов