АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді - Гриненка О.І.

суддів- Балацької Г.О., Худика М.П.

при секретарі - Алімовій О.М.

за участю прокурора - Горбаня В.В.

засуджених - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, що зареєстрований проживає за адресою: АДРЕСА_1, що проживає за адресою АДРЕСА_2 раніше не судимого;

- засуджено за ч. 3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавленння волі; за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено обов'язки, передбачені п. 2, 3,4 ст. 76 КК України.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Димер Вишгородського району Київської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, розлученого, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3, в силу ст. 89 КК України, раніше не судимого,

- засуджено за ч. 3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавленння волі; за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі.

Справа № 11/796/420/2013 Головуючий у першій інстанції Антипова І.Л.

Категорія КК: ч.3 ст.185 Доповідач в апеляційній інстанції Гриненко О.І.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_2 звільнено від відбуання покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено обов'язки, передбачені п. 2, 3,4 ст. 76 КК України.

Цивільний позов представника цивільного позивача ПАТ «Деревообробний комбінат №7» ОСОБА_10 задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Деревообробний комбінат №7» матеріальну шкоду в розмірі 33 067 грн. 21 коп.

Вирішено питання з речовими доказами.

За вироком суду, 21.09.2011 року близько 21 години 55 хв. ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, через отвір у віконній рамі проникли до приміщення котельні ПАТ «КиївЕнерго», яка розташована по вулиці Білогородській, 7 в м. Києві, де таємно викрали чуже майно, а саме електродвигун 4А 100 L2 кВт 3000 обнрт./хв., вартістю 750 грн. , а також набір розвідних газових ключів в кількості 16 штук, які матеріальної цінності не становлять, після чого з місця вчинення злочину зникли, спричинивши ПАТ «КиївЕнерго» матеріальних збитків на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 22.09.2011 року приблизно о 21 годині , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та діючи за попередньою змовою між собою, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, через отвір у віконній рамі проникли до приміщення котельні ПАТ «КиївЕнерго», яка розташована по вулиці Білогородській, 7 в м. Києві, де повторно таємно викрали чуже майно, а саме газовий лічильник РГК-250, вартістю 8 391 грн. 34 коп., однак довести свій злочинний умисел до кінця не змогли з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були затримані працівниками міліції на місці скоєння злочину.

Крім того, ОСОБА_2, ОСОБА_1 та особа, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження 17.10.2011 року приблизно о 12 годині 55 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та діючи за попередньою змовою між собою, знаходячись по проспекту Червонозоряному, 4/а в м. Києві проникли на огороджену територію будівельного майданчику, де впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає повторно, таємно викрали алюмінієвий профіль М10929, довжиною 240 м/п, вартістю 33,46 грн за 1 м/п, всього на загальну суму 9 636,48 грн. та алюмінієвий профіль М9907, довжиною 240 м/п, вартістю 30,92 грн за 1 м/п, загальною вартістю 8 904,96 грн, після чого з місця вчинення злочину зникли, спричинивши ПАТ «деревообробний комбінат №7» матеріальних збитків на суму 18 541,44 грн.

Крім того, 17.10.2011 року близько 19 години 55 хвилин ОСОБА_2 та ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння згідно раніше розподілених ролей вчинили таємне викрадення чужого майна, що належить ПАТ «Деревообробний комбінат №7», а саме алюмінієвий профіль на загальну суму 14 525,77 грн. шляхом проникнення на огороджену територію будівельного майданчику, розташованого по проспекту Червонозоряному, 4/а в м. Києві, при цьому ОСОБА_1 спостерігав за навколишньою обстановкою з метою попередження ОСОБА_4 у разі небезпеки викриття, який безпосередньо скоїв крадіжку зазначеного майна.

В апеляції зі змінами та доповненнями прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 04.10.2012 року в частині призначення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання скасувати в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, що в свою чергу потягло призначення м'якого покарання. Крім того, прокурор просить виключити окрему кваліфікацію дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за епізодами таємного викрадення майна від 21.09.2011 року та 17.10.2011 року, оскільки зазначені епізоди злочинної діяльності охоплюються однією частиною статті кримінального закону та мають кваліфікуватись за ч. 3 ст. 185 КК України.

Прокурор просить суд апеляційної інстанції постановити свій вирок, яким засудити ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та засудити ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог, прокурор вказує на безпідставне застосування до засуджених положень ст. 75 КК України та звільнення їх від відбування покарання з випробуванням, оскільки судом не в повній мірі враховано ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України належать до категорії тяжких, злочини є умисними, з них три епізоди крадіжки закінченими з спричиненням матеріальних збитків, які не відшкодовані. Крім того, прокурор в своїй апеляції зазначає, що судом першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в достатній мірі не враховано дані про їх особу, а саме те, що останні не працюють, вчинили злочин в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_2 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, а тому звільняючи засуджених від відбування покарання з випробуванням суд першої інстанції не врахував, що в такому випадку не буде досягнута мета покарання, визначена ч. 2 ст. 50 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, що брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та просив її задовольнити, думку засуджених, які заперечили проти задоволення апеляції прокурора, вважаючи вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, провівши судове слідство в частині дослідження матеріалів кримінальної справи, які характеризують особу засуджених, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1, перевіривши матеріали кримінальної справи, та обговоривши доводи викладені в апеляції колегія суддів вважає, що подана апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 365 КПК України, рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом з точки зору його законності й обґрунтованості, тобто відповідності нормам матеріального і процесуального закону, фактичним обставинам справи, доказам, дослідженим у судовому засіданні.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 злочинів за обставин, встановлених судом, є обгрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується наявними у справі доказами, в їх сукупності, які не заперечувались також і засудженими, досліджувались за їх згодою в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України ( в редакції 1960 року), а тому згідно ч. 1 ст. 365 КПК України ( в редакції 1960 року) апеляційному перегляду не підлягає.

Обраний судом першої інстанції вид та розмір покарання засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 учасниками процесу, в тому числі і прокурором не оспорюються.

Згідно ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому враховуються ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (кожному) покарання обгрунтовано врахував ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, які згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких, множинність злочинних епізодів, конкретні обставини справи, суспільну небезпечність діянь, обставини, передбачені ст. ст. 66,67 КК України, призначив покарання передбачене санкцією статті кримінального закону та застосував положення ч. 1 ст. 70 КК України, обравши спосіб призначення покарань за сукупностю злочинів шляхом часткового складання.

Крім того, провівши судове слідство в частині дослідження доказів, які характеризують особу засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду було додатково встановлено, що на утриманні засудженого ОСОБА_2 перебуває його неповнолітній син - ОСОБА_4 1998 року народження. Зазначена обставина підтверджується характеристикою учня 9-г класу ОСОБА_4 виданою директором спеціалізованої школи № 43 м. Києва ОСОБА_8, згідно з якою вихованням неповнолітнього ОСОБА_4 займається його батько ОСОБА_2 та протягом 2012-2013 навчального року відвідує батьківські збори, співпрацює з класним керівником та батьківським комітетом. Досліджені апеяційним судом характеристики з місця проживання ОСОБА_2 засвідчують те, що останній в побуті характеризується позитивно, дотримується правил співмешкання, конфліктних ситуацій не створював, проживає разом з неповнолітнім сином та матір'ю.

Крім того, апеляціцйним судом також встановлено, що засуджений ОСОБА_1 перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_9, яка є вагітною, що підтверджується довідкою з пологового будинку № 5 м. Києва, також характеризується позитивно з місця фактичного проживання, конфліктних ситуацій не створює.

Зазначені обставини у сукупності з іншими даними про особу засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а асаме те, що останні раніше не судимі, на обліку у лікарів нарколога та психітра не перебувають, а також обставинами що пом'якшують покарання засудженим, якими згідно ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння у розкритті злочинів, підтверджують правильність висновків суду першої інстанції щодо можливості виправлення та перевиховання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства із застосуванням до останніх норм ст. 75 КК України та звільненням їх від відбування покарання з встановленням іспитового строку в його макисмальних межах, в зв'язку з чим апеляція прокрурора в частині неправильного застосування ст. 75 крмінального закону є безпідставною та задоволенню не підлягає. Що стосується доводів апеляції прокурора щодо неврахуванням судом тієї обставини, що ОСОБА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, колегія суддів вважає що даний факт не може служити підставою для незастосування ст. 75 КК України.

Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги доводи апеляції прокурора щодо надмірної кваліфікації дій ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (кожного) двічі за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто окремо за епізодами їх злочинної діяльності.

За змістом ст. 32 КК України, в разі вчинення декількох посягань на власність, які утворюють повторність, відповідають одному і тому самому складу злочину, їх кваліфікація здійснюється за однією і тією самою частиною статті Особливої частини КК України. Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (кожен) вчинили таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у приміщення та сховище, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, тобто скоїли злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.

У зв'язку з викладеним, вирок Солом'янського районного суду м. Києва підлягає приведенню у відповідність до вимог закону в частині засудження ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а апеляція прокурора в цій частині задоволенню.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України ( в редакції 1960 року), колегія суддів

У Х В А Л И Л А

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - задовольнити частково.

Вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2012 року відносно ОСОБА_2, ОСОБА_1 змінити.

Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; за ч. 3 ст. 185 КК України 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено ОСОБА_2 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено обов'язки, передбачені п. 2, 3,4 ст. 76 КК України.

Вважати ОСОБА_1засудженим за ч.2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; за ч. 3 ст. 185 КК України 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено ОСОБА_2 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено обов'язки, передбачені п. 2, 3,4 ст. 76 КК України.

В решті вирок районного суду залишити без змін.

Судді

_______________ _________________ _______________

Гриненко О.І. БалацькаГ.О. Худик М.П.