У Х В А Л А

Іменем України

26 лютого 2013 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Павліченка С.В.,

суддів: Куцина М.М., Собослоя Г.Г.,

при секретарі Саварина Т.І.

розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Свалявського району на рішення Свалявського районного суду від 17 жовтня 2012 року по справі за позовом прокурора Свалявського району в інтересах інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Закарпатській області та Голубинської сільради до Свалявської РДА та ОСОБА_1 про визнання розпорядження голови Свалявської РДА №276 від 27.07.2007р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх у власність" незаконним та визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку,-

в с т а н о в и л а :

Прокурор Свалявського району звернувся до суду з позовом в інтересах інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Закарпатській області, Голубинської сільради до Свалявської РДА, ОСОБА_1 про визнання розпорядження голови Свалявської РДА №276 від 27.07.2007р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх у власність" незаконним та визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку. Позов мотивує тим, що спірне розпорядження є незаконним та підлягає скасуванню.

Рішенням Свалявського районного суду від 17 жовтня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі прокурора ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

При розгляді даної справи в суді апеляційної інстанції встановлено наступне.

Земельна ділянка площею 0,25 га з кадастровим номером 2124085600:02:002:0114 щодо якої прийняте оскаржене розпорядження райдержадміністрації та видано Державний акт серії ЗК №045534 від 10.09.2007 року знаходиться в Свалявському районі Закарпатської області за межами населених пунктів.

Солочинська сільська рада вважає, що дана земельна ділянка знаходиться в урочищі "Гниляк" за межами с. Солочин, а Голубинська сільська рада, - що ця ділянка знаходиться в урочищі "Пластини" за межами с. Голубине.

На момет розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції офіційні та в установленому порядку затверджені картографічні матеріали щодо розмежування територій Слолочинської та Голубинської сільських рад відсутні і межі між селами не визначені.

Зазначені обставини, сторонами не заперечуються і підтверджуються прокурором Свалявського району в тексті клопотання про призначення експертизи в задоволенні якого відмовлено із за того, в суді першої інстанції подібне клопотання не заявлялося, а встановлення факту знаходження спірного урочища на території тієї чи іншої сільської ради без залучення до участі в справі обох сільських рад є не правильним, оскільки не відповідатиме встановленому ст. 10 ЦПК України принципу загальності сторін.

Одна з юридичних осіб, в інтересах якої заявлений позов ліквідована ще в 2010 році. (Постанова КМ України №1068 від 22.11.2010р. "Про ліквідацію інспекції Державного контролю за використання та охороною земель).

Інша юридична особа, Голубинська сільська рада, зазначена прокурором як позивач не може бути належним позивачем у дані справі.

Повноваження сільських рад в земельних відносинах визначені ст.12 ЗК України.

На час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в суді першої інстанції діяв п. 12 розд. Х «Перехідних положень» ЗК України, який визначав, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

На час розгляду справи в суді апеляційної землі державної та комунальної власності розмежовані (Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 6 вересня 2012 № 5245-VI) і земельні ділянки за межами населених пунктів віднесені до державної власності.

Спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, тому на цю земельну ділянку визначені у ст. 12 ЗК України повноваження сільської ради не поширювались і не поширюються.

Зважаючи на наведене, суд першої інстанції не мав підстав для задоволення даного позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що спірна земельна ділянка знаходиться на території Голубинської сільради належно не доведені, а доводи про те, що раніше вона була передана іншим особам не можна брати до уваги, оскільки такі особи з позовом не зверталися.

У справі відсутня заява відповідачів про застосування строку позовної давності, тому суд першої інстанції помилково послався в мотивувальній частині рішення на її застосування, однак ця обставина не може бути підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки відповідно до ч.2 ст. 308 та ч.3 ст. 309 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора Свалявського району відхилити.

Рішення Свалявського районного суду від 17 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді