АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

апеляційне провадження Головуючий у І інстанції - Савлук Т.В.

№ 22-ц/796/2747/2013 року Головуючий у ІІ інстанції - Білич І.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді: Білич І.М.

Суддів: Желепа О.В., Рейнарт І.М.

при секретарі: Кононенко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2012 року в справі за скаргою ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

в с т а н о в и л а:

У червні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаною скаргою. Свої вимоги мотивувала тим, що 04 листопада 2011 року Дніпровським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 2-87 про стягнення з неї у солідарному порядку на користь ТОВ «ОТП Факторинг» заборгованості в сумі 1 591 783,68 гривень. На підставі постанови державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві від 17 травня 2012 року, булоью накладено арешт на майно що належало їй та оголошено заборону на його відчуження. Заявник не погоджується з винесеною постановою, оскільки Апеляційним судом м. Києва на той час було змінено рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» - зменшено розмір пені з 564 313,95 гривень до 100 000 гривень. Тому вважала, що у відповідності до положень ч.1 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний був повернути виконавчий документ до суду.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2012 року скаргу ОСОБА_1 про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження було залишено без задоволення.

Не погоджуючись з ухвалою суду заявник подала апеляційну скаргу. Де ставила питання про скасування ухвали суду, та постановлення нової ухвали за якою просила задовольнити подану нею скаргу. Вказуючи при цьому на те, що суд першої інстанції необгрунтвано вказав на відсутність підстав щодо визнання неправомірними дій (бездіяльності) державного виконавця з приводу невиконання вимог ч.1 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження». Про те, що рішення суду першої інстанції за яким видано виконавчий лист апеляційним судом м. Києва було змінено, суд взагалі не зазначив у своєму судовому рішення, хоча копія рішення долучена до матеріалів справи.

Сторони по справі про день і час розгляду справи повідомлялися належним чином про що свідчать зворотні поштові повідомлення ( а.с. 81- 83). У судове засідання не з'явилися, поважність причин своєї неявки суду не повідомили. Судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність осіб що не з'явилися в силу вимог ст.305 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом при розгляді справи було встановлено, 04.11.2011 року Дніпровським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 2-87/2011, про стягнення солідарно з ОСОБА_4 користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» боргу в розмірі 1 591 783,68 гривень.

13.12. 2011 року державним виконавцем Відділу ДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві Клименко Р.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП№30348261) про примусове виконання виконавчого листа № 2-87 виданого 04.11.2011 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 суми боргу.

17.05. 2012 року державним виконавцем Відділу ДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві Клименко Р.В. винесено постанову про арешт майна боржника та заборона його відчуження.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції вказував на те, що ОСОБА_1 безпідставно пред'явлено вимоги щодо скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.05.2012 року. Оскільки, на час звернення з даною скаргою до суду заявник ОСОБА_1 не оспорювала саму постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.12.2011 року, та не надала суду доказів, які мали підтвердити добровільне виконання рішення суду. При цьому боржник, як сторона виконавчого провадження, не повідомила державного виконавця про оскарження рішення суду та прийняте в подальшому, за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2, рішення Апеляційного суду м. Києва від 25 квітня 2012 року. За яким було змінено рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29 червня 2011 року в частині зменшення суми пені, що підлягала стягненню з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг України» з 564 313,95 гривень до 100 000 гривен, що унеможливлювало вирішення питання про повернення виконавчого документа з підстав, передбачених ч.1 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Слід також відзначити, що ставлячи питання щодо визнання неправомірними дій державного виконавця з підстав порушення ним положень Закону України „Про виконавче провадження", а саме ст. 48, за якою - виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду, апелянт доказів на підтвердження повідомлення ним державного виконавця про оскарження рішення суду та відкриття апеляційного провадження як до суду першої інстанції так і до апеляційного суду не надала. Хоча у відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування з доводів викладених у апеляційній скарзі нема.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: