УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" березня 2012 р. справа № 0827/2а-4645/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.
суддів: Олефіренко Н.А. Суховарова А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя
на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 20 травня 2011 року
у справі № 0827/2а-4645/11
за позовом: ОСОБА_1
до: Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
31.03.2011 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо нарахування підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж це передбачено ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити різницю у період з 01.01.2006 року по теперішній час.
Постановою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 20 травня 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо здійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 10 % мінімальної пенсії за віком, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01.10.2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням проведених виплат.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні і має право відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У 2008 році дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відновлена рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року та в подальшому не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України "Про соціальний захист дітей війни", який має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України.
Статтею 71 Закону України від 26 грудня 2008 N 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та 70 Закону України від 27 квітня 2010 року N 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" Кабінету Міністрів України було надано право у 2009 та 2010 роках встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Однак зазначені норми передбачають встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно їхня дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом про соціальний захист дітей війни залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, а не від розміру мінімальної заробітної плати.
Щодо позову в частині виплат за 2011 рік, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік"від 23 грудня 2010 року N 2857-VI встановлено у 2011 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні, з 1 жовтня - 784 гривні, з 1 грудня - 800 гривень.
Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"з 01 січня 2011 року.
Суд вважає за необхідне зазначити, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом не обмежена у часі. Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати. Отже, вирішуючи питання про зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити відповідні періодичні платежі, суд не має підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх перерахунку і виплати, певним часовим проміжком, крім випадків, передбачених законом.
Управлінням Пенсійного фонду України має бути нараховано та виплачено пенсію, підвищену на 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"до зміни законодавчих норм, що регулюють призначення цього виду пенсії.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14 червня 2011 року, прикінцеві положення Закону доповнено пунктом 4, відповідно до якого встановлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
06 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набула чинності 23 липня 2011 року, відповідно до пункту 6 якої. встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.
Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"з 01 січня 2011 року по 22 липня 2011 року, включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалиВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя - залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 20 травня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає .
Головуючий: В.Є. Чередниченко
Суддя: Н.А. Олефіренко
Суддя: А.В. Суховаров